6.1.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на суднах
Залежно від характерупоходження виробничі шкідливі умови праці поділяються на три групи:
1 шкідливі умови праці, пов’язані з трудовим процесом. Вони зумовлені нераціональною організацією праці (надмірним напруженням нервової системи, напругою органів зору, слуху, великою інтенсивністю праці тощо);
2 шкідливі умови праці, пов’язані з виробничим процесом. Вони створюються за рахунок технічних недоліків виробничого устаткування (промислового пилу, шуму, вібрації, шкідливих хімічних речовин, випромінювання). Майже всі вони нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і кількісно оцінюються;
3 шкідливі умови праці, пов’язані із зовнішніми обставинами праці і виробництва. Вони зумовлені недоліками загальносанітарних умов на робочому місці.
Нижче наведена таблиця 6.1 із зазначенням потенційно-шкідливих факторів на навігаційному містку. У таблиці приведений перелік підгруп кожної групи, що забезпечує єдиний підхід до викладу вимог і норм по окремих видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів [35].
Таблиця 6.1 Потенційні небезпечні і шкідливі фактори на містку
| Види потенційно можливих небезпечних і шкідливих Виробничих факторів | Наявність факторів |
| 1 Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:- шум,- вібрація,- підвищене виділення тепла,- підвищена вологість,- наявність електромагнітних полів,- наявність електростатичних полів,- небезпека вибуху,- небезпека виникнення пожежі,- небезпека ураження електрострумом,- підвищена загазованість,- відкрито рухаються й обертаються частини машин. | ++++++-++-- |
| 2Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:- токсичні речовини: пари ртуті, пари свинцю і його сполук та ін.,- подразнюючі речовини: пральні засоби, кислоти, луги, розчинники, кислі гази.- Канцерогенні речовини: сполуки алюмінію, бензин, гас, 3,4-бензапирен (міститься у вихлопних газах двигунів). | --- |
| 3Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:- мікроби, віруси, бактерії,- комахи,- гриби, найпростіші,- інші мікроорганізми. | ---- |
| 4Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:- малорухомість роботи,- фізична утома,- нервова напруга,- напругааналізаторів – зорового, слухового, тактильного,- напругарук, ніг, спини. | +++++ |
Наслідком дії виробничих шкідливостей можуть бути:
1 професійні захворювання;
2 посилення захворювання, яке вже має працівник та зниження опірності його організму;
3 зниження працездатності та продуктивності праці.
6.1.3 Заходи з забезпечення безпечних та не шкідливих умов праці на суднах
З метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників, забезпечення безпеки праці застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії:
1 засоби колективного захисту;
2 засоби індивідуального захисту.
Класифікація засобів колективного захисту наведена в ГОСТ 12.4.125-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты работающих от воздействия механических факторов. Классификация».
За принципом дії засоби колективного захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, блокування, сигналізаційне обладнання, профілактичні випробування. Огороджувальні пристрої (кожухи, щити, екрани, бар’єри тощо) застосовуються для ізоляції зон з безпекою механічних дій, для огорожі зон випромінювань і зон з хімічними речовинами, а також робочих майданчиків, розташованих на висоті. Вони поділяються на стаціонарні, які демонтуються для виконання допоміжних операцій (заміна інструмента, змазка обладнання тощо), та переносні, що використовуються для огорожі нестаціонарних робочих місць (зварювальні пости), а також при виконанні ремонтних чи налагоджувальних робіт [24, c. 122].
В Україні діє ГОСТ 12.4.011-89 «Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація», який передбачає такі засоби індивідуального захисту:
1 ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);
2 засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);
3 спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, кожухи);
4 спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, напівчоботи, боти, бахіли);
5 засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);
6 засоби захисту голови (каски, шоломи, шляпи);
7 засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);
8 засоби захисту органа слуху (протишумові шоломи, протишумові навушники, протишумові вкладиші);
9 засоби захисту очей (захисні окуляри);
10 запобіжні пристрої (запобіжні пояси, надплечники, маніпулятори);
11 захисні дерматологічні засоби (миючі засоби, пасти, креми, мазі).
Керівник підприємства (власник) зобов’язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці. Видача спецодягу й інших засобів індивідуального захисту здійснюється згідно з Типовими галузевими нормами безплатної видачі робочим і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.
6.1.4 Розрахунок приточно-витяжної вентиляції в машинно-котельному відділенні
Мета: ознайомитись з методом вибору оптимальних мікрокліматичних умов у робочій зоні виробничих приміщень відповідно до ДСТ 12.1.005-88, ознайомитись із пристроєм приладів і технікою виміру температури, відносної вологості, тиски й швидкості руху повітря, ознайомитись з методами нормалізації параметрів метеовимог у робочій зоні, навчитись робити розрахунок необхідної кількості повітря, що подається в приміщення з метою видалення надлишкового тепла для оптимізації мікрокліматичних умов у робочій зоні виробничих приміщень.
Техніка безпеки при проведенні практичних розрахунків. Взагалі немає специфічних потенційних небезпек і тому варто дотримуватись лише загальних вимог по техніці безпеки при роботі в навчальній лабораторії. Варто лише більш уважно ставитися до включення електроприладів (кондиціонера й нагрівальної плитки). Перед включенням цих приладів варто перевірити справність електричних розеток і електрошнурів і перевіряти заземлення. Робота з несправними шнурами й розетками не допускається.
Основною потенційною небезпекою при проведенні роботи є електричний струм. Тому при проведенні даної роботи необхідно особливу увагу приділяти питанням електробезпечності. Перед початком роботи необхідно:
- перевірити справність розеток і шнурів для підключення електромоторів;
- перевірити підключення заземлення;
- під час роботи установки не торкатися руками до струмоведучих частин установки.
Суть процесу вентиляції грунтується на тому, що із виробничого приміщення безперервно виводиться забруднене повітря і одночасно подається свіже повітря в таких кількостях, щоб концентрація шкідливих речовин в повітрі була нижчою за гранично допустимі концентрації, а температура, вологість і рухомість повітря відповідали санітарним нормам.
Під вентиляцією взагалі розуміють сукупність агрегатів, які призначені для організованого повітрообміну.
Вентиляція може подавати (приточна) і видаляти (витяжна) повітря із приміщень чи виконувати і те і друге одночасно. В відповідності з цим її називають приточною, витяжною чи приточно-витяжною.
За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. Загальнообмінна вентиляція здійснює повітрообмін у всьому приміщенні, а місцева - лише у визначених робочих місцях.
Приміщення машинних залів газових турбін, насосних станцій, котельних, наприклад, провітрюються тільки по приточній схемі (Vпод >Vвив) і не менше ніж при 20-кратній заміні повітря за годину. Напір повітря, який створюється при цьому (тиск в приміщенні вище атмосферного) виключає можливість проникнення в приміщення шкідливих і вибухонебезпечних речовин. Витяжка в даному випадку взагалі недопустима. В той же час аварійну вентиляцію проектують тільки на від'ємний баланс повітряного середовища Lпод<Lвид, який прискорює розсіювання шкідливих речовин.
Ефективність вентиляції залежить не тільки від потужності вентиляційних влаштувань, але й від дотримання певних правил організації повітрообміну. Потік приточного повітря не повинен проходити через зони з більшим забрудненням. Приточне повітря направляють безпосередньо на робочу зону чи зону, яка обслуговується так, щоб він не порушував роботу місцевих відсмоктувачів.
До метеорологічних параметрів в умовах замкнутого простору робочого приміщення відносять – температуру, відносну вологість, швидкість руху повітряних мас.
Для конкретних умов роботи розроблені оптимальні метеорологічні параметри з відхиленнями від оптимальних у припустимих межах
Дотримання норм по параметрах метеовимог у робочих приміщеннях потрібно для підтримки необхідної працездатності, життєдіяльності й комфортності праці.
У процесі виробництва практичного заняття студенти ознайомляться з основними принципами нормування параметрів метеовимог.
Кліматичні умови є найважливішими санітарно-гігієнічними параметрами умов праці. Вони характеризуються температурою, вологістю, тиском і швидкістю руху повітря на робітничих місцях, а також тепловим випромінюванням від нагрівальних поверхонь технологічного устаткування й конструкцій, що обгороджують. Ці фактори можуть вплинути на самопочуття й працездатність людини, продуктивність і безпеку його праці. Тому створення нормальних кліматичних умов є однієї з найважливіших першочергових завдань на виробництві.
При визначенні впливів кліматичних умов на організм людини виходять із так званої терморегуляції організму, під якою розуміють сукупність всіх фізіологічних факторів, що забезпечують процес теплообміну між організмом і зовнішнім середовищем і збереженням температури тіла на постійному рівні (36,6 ° С), незалежно від зовнішньої температури.