На сьогодні світове готельне господарство нараховує біля 350 тис. комфортабельних готелів більш ніж на 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно збільшується у середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Більш того, структура світового готельного господарства адекватно відбиває туристські потоки і за регіональним принципом: чим більше внутрішніх туристів і іноземних відвідувачів в тому чи іншому регіоні світу, тим більше засобів розміщення має цей регіон. Навіть незважаючи на те, що числові дані у різних джерелах не збігаються, наведені вище приблизні дані говорять самі про себе: грандіозність готельної індустрії, стабільність її положення і зростання у часі висувають дану індустрію на одне з передових місць сьогодні і у майбутньому.
Враховуючи сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі і туризму, неважко припустити, в якому напрямку будуть розвиватися міжнародні готельні корпорації.
Що стосується мене, автора цієї курсової роботи, то можу лише погодитися з думкою спеціалістів по поводу того, що “скільки у світі людей – стільки і смаків”, і кожний з них має своє право на існування. Тому у майбутньому будемо спостерігати розвиток як стандартних готельних ланцюгів, так і окремих спеціалізованих готелів. Хоча, здається, спеціалізація готелів буде більш ширшою і різноманітнішою, і тому частка їх на ринку готельних послуг значно збільшиться.
Адже існує ще стільки незадоволених потреб клієнтів у різних видах тематичних готельних комплексів. Це можуть бути і готелі для молодят, і ностальгічні готелі, і готелі біля святих місць паломництва. Новизна послуг є результатом творчого пошуку і якійсь мірі комерційною цінністю. Однак необхідно пам’ятати, що впровадження нових послуг й практична реалізація нових ідей – завжди ризик, тому вони повинні бути хороше прораховані і продумані.
І хоча сьогодні спостерігається тенденція будівництва вишуканих, неймовірно дорогих готелів, автор цієї роботи не вважає, що майбутнє саме за ними. Секрет гостинності криється все ж таки не в розкоші і пишності, а в чуйності і спроможності вгадати настрій і бажання клієнта. Скільки практика знає випадків, коли людина знаходить для себе спокій і комфортність зовсім не там, де намагається їх відшукати. Саме над цим, хотілося б, щоб працювали у сфері надання готельних послуг.
Уся суєта повсякденного життя, жорсткий світ бізнесу та інші неприємності й переживання звалюються на людину, викликаючи стреси, нервові напруженні й психічні розладдя, яких треба позбавлятися як фізичних вад. Тому готель для людини, якого б типу він не був, повинен стати одним з тих небагатьох місць, де людина змогла б нейтралізувати свої негативні емоції, знайти внутрішній спокій і відчути себе щасливою. Для реалізації такого задуму потрібне повне переосмислення підходу до клієнтів (що і спостерігається вже у багатьох сучасних готелях). Ідеальним було б, щоб обслуговуючий персонал, який безпосередньо контактує з клієнтами, володів знаннями в галузі психології. У номері, наприклад, можна розташувати боксерську грушу (зрозуміло для чого) або надати можливість прямого виходу на лінію довіри, або розташувати у номері спеціальну літературу про можливості подолання стресів, або ввести у штат персоналу кваліфікованого психолога, який не нав’язано спілкувався би із клієнтами.
Якщо над цим ретельно працювати, можна знайти ще багато засобів, щоб допомогти людині отримати душевний спокій і зрозуміти свою роль у структурі соціальних систем. І хоча сьогодні так багато говорять про бізнес і комерцію у готельному господарстві, найкраща подяка для власника готелю – це найліпші відгуки з вуст клієнта, його щира усмішка і вдячні очі, що не можна порівняти з ніякою чековою книжкою.
Перелік використаної літератури
1. Александрова А.Ю. Международный туризм. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 464 с.
2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – К.: Альтерпрес, 2003. – 208 с.
3. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 382 с.
4. Веремеенко О. Новые тенденции для старых кадров. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2002. № 1. – С.27-29.
5. Веремеенко О. Программа «Привилегированный гость». // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. – С.32-33.
6. Годфри Х., Кеннет М. Стимулирование международного туризма в ХХІ веке. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 240 с.
7. Данильчук В.Д. Мировой рынок услуг турбизнеса. – Донецк: ДІІБ, 2000. – 146 с.
8. Уокер Дж. Введение в гостеприимство. – М.: Юнити, 1999. – 463 с.
9. Дубинина Т.И., Яворская А.О. Зарубежный опыт малых гостиниц. Методические материалы. Выпуск-3. – М.: Луч, 1997. – 77 с.
10. Исмаев Д.К. Международное гостиничное хозяйство по материалам по материалам зарубежной публикации. Управление качеством услуг, управление доходами, маркетинг, работа с кадрами. Технологические требования по проектированию и оформлению гостиничных предприятий. – М.: Луч, 1998. – 180 с.
11. Кабушкин Н.И., Бондаренко Г.А. Менеджмент гостиниц и ресторанов. – Минск: Новое знание, 2004. – 215 с.
12. Квартальнов В.А. Иностранный туризм. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 312 с.
13. Квартальнов В.А., Зорин И.В. Менеджмент туризма. Туризм как вид деятельности. Учебник. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 288 с.
14. Козлов Р. Грязи для князя // Вояж и отдых. – 2000. - № 10. – С.116-120.
15. Критинко И.В. Гостинично-ресторанное обслуживание. Конспект лекций для учащихся лицейских классов. - М.: Турист, 2000. – 48 с.
16. Лисяков Ю. Современные информационные технологии. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2005. № 1. – С.41-42.
17. Лукьянова Л., Дорошенко Т. Европейский ремонт или интернациональный стиль? // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 1. – С.50-51.
18. Оживар К. Крыша для олигарха // Вояж и отдых. – 2000. - № 9. – С.110-113.
19. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208 с.
20. Папирян Г.А. Менеджмент в индустрии гостеприимства. Отели и рестораны. – М.: Экономика, 2003. –207 с.
21. Пузакова Е.П., Честникова В.А. Международный туристский бизнес. – М.: Экспертное бюро, 1999. – 170 с.
22. Ронский М. Дом образцового содержания // Вояж и отдых. – 2000. - № 5. – С.97-100.
23. Сенин Б.С. Организация международного туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 400 с.
24. Сергеев В. Гарем заказывали? // Вояж и отдых. – 2000. - № 6. – С.93-97.
25. Современные тенденции в гостиничном бизнесе. Материалы зарубежной периодики. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2003. – С.29-30.
26. Тырский С. Гостиничная индустрия США в 2004 году: итоги лучше, чем прогнозы. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 3. – С.57-60.
27. Ульянов В.А. Малые гостиницы в индустрии гостеприимства: методические рекомендации для проведения деловой игры в помощь менеджерам туризма. Выпуск-4. – М.: Турист, 2000. – 105с.
28. Федорченко В.К. Уніфіковані технології готельних послуг. – К.: Вища Школа, 2001. – 236 с.
29. Черна О. Чем заинтриговать клиента? // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 3. – С.28-29.
30. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристский бизнес. – М.: ЭКМОС, 1998. – 352 с.
31. Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. – М.: ЭКМОС, 2000. – 235 с.
32. Чуйко В. Безопасность в гостинице. // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2000. № 1. – С.38-40.