· у готелі має гарантуватися безпека життя, здоров’я та особистого майна;
· готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням.
Висновки
В режимі сталого функціонування готель при вирішенні своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на виробленні нормального ритму роботи, високого завантаження, запобіганні матеріальному і/або фінансовому збитку, заборона несанкціонованого доступу до службової інформації та комп’ютерних баз даних, на протидії недобросовісній конкуренції і кримінальним проявам.
Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення ріння безпеки готелю. До цих методів підносяться:
1. Механізми економічної відповідальності готелю. Ця група механізмів включає систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде до певних економічних санкцій для готелю (під штрафів до заборони діяльності).
2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страхування.
3. Механізми стимулювання підвищення рівня безпеки (зниження очікуваного збитку). Сюди відносяться механізми пільгового оподатковування, а також пільгового кредитування заходів щодо підвищення рівня безпеки (зниження ризику).
4. Механізми стимулювання повідомлення контролю наглядовому державному органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період. Як показує практика, домогтися точності й об’єктивності оцінки ситуації при такому підході досить важко.
Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє знизити частоту негативних подій і важкість наслідків і скороти загальні витрати на забезпечення безпеки готельно-ресторанного бізнесу.
Перелік використаної літератури:
1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – Киев: ВИРА–Р, "Альтерпрес", 2001. – 208 с.
2. Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес. – М.: Феникс, 2003. – 348 с.
3. Волков Ю.Ф. Интерьер и оборудование гостиниц и ресторанов. – М.: Феникс, 2003. - 352 с.
4. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП “Экоперспек-тива”, - 1998.
5. Роглев Х.Й. Готельний менеджмент: навч. посіб. - К., Кондор 2005.
6. Уніфіковані технології готельних послуг: навч. посіб./ За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк.,2001.
7. Гостиничный и туристический бизнес: учебник/ под ред. проф. Чудновского А.Д. - Москва: ЭКМОС, 1998.
8. Туризм и гостиничное хазяйство: Учебник / Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. За ред. Чудновського А. – М, 2000. – 400 с.
9. Котлер Ф. и др. Маркетинг. Гостеприимство и туризм // Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.
10. Романова А. “Тенденции развития туристического бизнеса в Европе” // Газета для путешественников. – №20, 2002г. – С.22-35.
11. Карягін Ю.О. Тенденції розвитку готельної індустрії світу i її вплив на розвиток готельного господарства України // Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин: Зб. наук. статей КДТЕУ. - К. 1997.
12. Основи туризмознавства. — К.: КНТЕУ, 2003. — 100с.
13. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2004. — 208с.
14. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2003. — 304с.
15. Стратегічний менеджмент у туристичній індустрії. — К.: КНТЕУ, 2003
16. Квартальнов В. А. Иностранный туризм. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 228с.