Курсова робота
на тему:
Організація управління господарською діяльністю підприємства ресторанного бізнесу та шляхи її удосконалення.
Розділ 1. Науково-теоретичні засади управління господарською діяльністю підприємств ресторанного господарства...............................................................5
1.1 Система управління підприємством: сутність та ключові складові..................5
1.2 Показники та методи оцінювання результатів господарської діяльності підприємства ...............................................................................................................11
Розділ 2. Дослідження ефективності управління господарською діяльністю кафе „Плазма-Плюс”, м.Київ.................................................................................17
2.1 Аналіз результатів господарської діяльності підприємства ............................17
2.2 Оцінювання впливу різних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на управління господарською діяльністю підприємства........................................28
Розділ 3. Вдосконалення управління господарською діяльністю кафе „Плазма-Плюс”.........................................................................................................35
3.1 Визначення основних недоліків управління господарською діяльністю підприємства та підходів щодо їх подолання..........................................................35
3.2 Етапи та прогнозне оцінювання впровадження підходів щодо удосконалення управління господарською діяльністю у кафе „Плазма-Плюс”............................40
Висновки та пропозиції.............................................................................................46
Список використаних джерел...................................................................................48
Додатки …..................................................................................................................50
Вступ.
Актуальність роботи. Перебудова системи управління національною економікою створила якісно нові умови функціонування підприємств ресторанного господарства, що потребує реформування системи управління, підвищення ефективності діяльності закладів ресторанного господарства в нових умовах. На сьогодні значно сповільнились темпи зростання обсягів господарської діяльності підприємств харчування, нижчою стала ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів, повільно впроваджуються досягнення науково-технічного прогресу. Та завжди необхідно прагнути підвищення економічних показників і соціальної ефективності. Для цього необхідно вдосконалити роботу підприємства ресторанноого господарства за такими показниками:
· вдосконалення системи обслуговування;
· вдосконалення виробничої системи;
· впровадження нових технологій управління
· вдосконалення системи якості ;
· підвищення конкурентоспроможності закладу.
Це забезпечить підприємству ресторанного господарства стабільність в умовах ринкової економіки, підвищення соціально-економічних показників.
Ресторанне господарство виконує три функції: виробництво готової продукції, реалізацію і організацію споживання. Стан та перспективи розвитку закладів ресторанного господарства залежать від умов оточуючого середовища: кон‘юнктури макро і мікрофакторів. Тому, щоб “вижити в сучасних умовах” підприємства повинні підвищувати свою конкурентоспроможність і фінансову стійкість шляхом розширення кола своїх послуг, підвищення їх якості, вдосконалення організації системи управління, організації та обслуговування.
Теоретичною та методологічною основою є праці вітчизняних та закордонних вчених: П‘ятницької Н.О., П‘ятницької Г.Т, Андрійчука В.Г., Валуєва С.А., Войчака А.В., Галушка З.І., Карсекіна В.І., Лафта Д.К., Макаренка М.В., Беляєва М.І. тощо з питань управління закладами ресторанного господарства, конкурентоспроможності, нормативні документи, аналітичні узагальнення, що характеризують стан розвитку закладів ресторанного господарства в місті Києві.
Мета і завдання дослідження.Метою є дослідження ефективності управління господарською діяльністю ТОВ „Плазма-Плюс”, м.Київ та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності його діяльності.
Відповідно до мети в курсовій роботі вирішені наступні завдання:
- визначено сутність системи управління підприємством, основні концептуальні підходи до її формування у ресторанному господарстві;
- розглянуто показники та методи оцінювання результатів господарської діяльності підприємства;
- досліджено ефективність управління господарською діяльністю ТОВ „Плазма-Плюс”, м.Київ
- проведено аналіз результатів господарської діяльності кафе „Плазма-Плюс” , м.Київ
-здійснено оцінку внутрішнього та зовнішнього середовища закладу ресторанного господарства
- визначені основні недоліки та обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення управління господарською діяльністю ТОВ „Плазма-Плюс”, м.Київ
Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є підприємство ресторанного господарства ТОВ „Плазма-Плюс”.Предметом курсової роботи є дослідження ефективності управління господарською діяльністю даного підприємства.
Розділ1. Науково-теоретичні засади управління господарською діяльністю підприємств ресторанного господарства
1.1 Система управління підприємством:сутність та ключові складові
Поняття „менеджмент” має широке тлумачення у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Менеджмент - це управління в умовах ринку, ринкової економіки, що означає:
· орієнтацію фірми на попит і потреби ринку, на запити конкретних споживачів і організацію виробництва тих видів продукції, що користуються попитом і можуть принести фірмі намічуваний прибуток;
· постійне прагнення до підвищення ефективності виробництва: з меншими витратами, одержання оптимальних результатів;
· господарська самостійність, що забезпечує волю прийняття рішень тим, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності фірми або її підрозділів;
· постійне коректування цілей і програм у залежності від стану ринку;
· кінцевий результат діяльності фірми або її господарчо самостійних підрозділів виявляється на ринку в процесі обміну;
· необхідність використання сучасної інформаційної бази з комп'ютерною технікою для різноманітних розрахунків при прийнятті обґрунтованих і оптимальних рішень [4, c.17].
Система управління підприємством – це принципи та механізми прийняття рішень, проходження інформації, планування, а також системи мотивації та матеріального стимулювання. Стандартна система управління включає: опис діяльності, що необхідна для реалізації політики підприємства, у вигляді процесів; опис послідовності та взаємодії цих процесів; організаційну структуру, розподіл повноважень та відповідальності у системі; методики та методи здійснення процесів; опис ресурсів, що необхідні для адекватної реалізації процесів; встановлення критеріїв та методів, що будуть необхідними для моніторингу процесів; встановлення інформаційних каналів, що необхідні для моніторингу прцесів. Таким чином, виходячи з сучасних підходів до управління, діяльність підприємства моделюється як сукупність процесів, кожний з яких знаходиться під контролем та управлінням відповідальної особи. Певний набір цих процесів складає основу стандартної системи управління. Кожна з стандартних систем управління направлена на реалізацію політики, що сформульована керівництвом підприємства у даній області діяльності. Сукупність спеціалізованих систем управління та єдиної інформаційної системи управління складає загальну систему управління підприємством, яка направлена на реалізацію загальної політики підприємства та знаходиться у процесі постійного контролю, аналізу та вдосконалення.
Розрізняють дві групи принципів побудови системи управління на підприємствах ресторанного господарства: принципи, що характеризують вимоги до формування системи управління, та принципи, які визначають напрямки розвитку системи управління, які нами згруповано у табл. 1.1.
Таблиця 1.1.
Принципи побудови систем управління підприємствами ресторанного господарства
| Назва принципу | Зміст принципу | |
| Принципи, що характеризують вимоги до формування системи управління підприємством | ||
| Обумовленості функцій управління персоналом цілями виробництва | Функції управління персоналом формуються та змінюються не довільно, а відповідно до потреб і цілей виробництва | |
| Первинності функцій управління | Склад підсистем системи управління, організаційна структура, вимоги до працівників та їх чисельність залежать від змісту, кількості та трудомісткості функцій управління | |
| Оптимальності співвідношення інтра- та інфрафункцій управління | Визначає пропорції між функціями, направленими на організацію системи управління персоналом (інтрафункції), та функціями управління персоналом (інфрафункції) | |
| Оптимального співвідношення управлінських орієнтацій | Диктує необхідність випередження орієнтації функцій управління на розвиток виробництва порівняно з функціями, направленими на забезпечення функціонування виробництва | |
| Потенційних імітацій | Тимчасове вибуття окремих працівників не повинно переривати процес здійснення функцій управління. Для цього кожен працівник системи управління повинен вміти імітувати функції вищестоящого, нижчестоячого співробітника та одного-двох працівників свого рівня | |
| Економічності | Передбачає найбільш ефективну та економічну систему управління, зменшення частки витрат на систему управління в загальних витратах, підвищення ефективності виробництва. У випадку якщо після проведення заходів із удосконалення системи управління збільшились витрати на управління, вони повинні перекриватись ефектом у виробничій системі, одержаним в результаті їх здійснення | |
| Прогресивності | Відповідність системи управління передовим закордонним та вітчизняним аналогам | |
| Перспективності | При формуванні системи управління персоналом слід враховувати перспективи розвитку організації | |
Комплексності | При формуванні системи управління персоналом потрібно враховувати всі фактори, які впливають на систему управління (зв’язки із вищестоящими органами, договірні зв’язки, стан об’єкта управління і т.д.) | |
| Оперативності | Своєчасне прийняття рішень з аналізу та удосконалення системи управління, які попереджують або оперативно усувають відхилення | |
| Оптимальності | Багатоваріантна проробка пропозицій по формуванню системи управління та вибір найбільш раціонального варіанту для конкретних умов | |
| Простоти | Чим простіша система управління, тим краще вона працює. Безумовно, при цьому виключається спрощення системи управління на шкоду виробництву | |
| Науковості | Розробка заходів з формування системи управління повинна базуватися на досягненнях науки в галузі управління та враховувати зміни законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах | |
| Ієрархічності | В будь-яких вертикальних розрізах системи управління повинна забезпечуватись ієрархічна взаємодія між ланками управління (структурними підрозділами або окремими керівниками) | |
| Автономності | В будь-яких горизонтальних та вертикальних розрізах системи управління повинна забезпечуватись раціональна автономність структурних підрозділів або окремих працівників | |
| Погодженості | Взаємодії між ієрархічними ланками по вертикалі, а також між окремими автономними ланками системи управління по горизонталі повинні бути в цілому погоджені із основними цілями організації. | |
| Стійкості | Для забезпечення стійкого функціонування системи управління необхідно передбачати спеціальні “локальні регулятори”, які при відхиленні від заданої мети організації ставлять того чи іншого працівника або підрозділ в невигідний стан та спонукають їх до регулювання системи управління персоналом. | |
| Багатоаспектності | Управління персоналом як по вертикалі, так і по горизонталі може здійснюватись по різним каналам: адміністративно-господарському, економічному, правовому і т.ін. | |
| Прозорості | Система управління повинна мати концептуальну єдність, містити єдину доступну термінологію; діяльність всіх підрозділів та керівників повинна будуватись на єдиних “несучих конструкціях” (етапах, фазах, функціях) для різних за економічним змістом процесів управління | |
| Комфортності | Система управління повинна забезпечувати максимум зручностей для творчих процесів обгрунтування, розробки, прийняття та реалізації рішень людиною | |
| Принципи, які визначають напрямки розвитку системи управління підприємством | ||
| Концентрації | Розглядається у двох напрямках: (1) концентрація зусиль працівників окремого підрозділу або всієї системи управління на вирішенні основних завдань та (2) концентрація однорідних функцій в одному підрозділі системи управління, що виключає дублювання | |
| Спеціалізації | Розподіл праці в системі управління (виділяється праця керівників, спеціалістів та інших працівників). Формуються окремі підрозділи, що спеціалізуються на виконанні однорідних функцій | |
| Паралельності | Передбачає одночасне виконання окремих управлінських рішень, підвищує оперативність управління персоналом | |
| Адаптивності (гнучкості) | Означаєпристосовуваність системи управління персо-налом до цілей об’єкта управління, які змінюються. | |
| Наступності | Передбачає загальну методичну основу проведення робіт з удосконалення системи управління на різних її рівнях та різними спеціалістами, стандартне їх оформлення | |
| Безперервності | Відсутність перерв в роботі працівників системи управління персоналом або підрозділів, зменшення часу пролежування документів, простоїв технічних засобів управління і т.ін. | |
| Ритмічності | Виконання однакового обсягу робіт в рівні проміжки часу та регулярність повтору функцій управління персоналом | |
| Прямоточності | Впорядкованість та цілеспрямованість необхідної інформації по виробленню певного рішення. Вона буває горизонтальною та вертикальною (взаємозв’язки між функціональними підрозділами та взаємозв’язки між різними рівнями управління) | |
Всі принципи побудови системи управління реалізуються у взаємодії. Їх сполучення залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом.