Усвідомлення мотивів є явище вторинне, виникаюче тільки на рівні особистості і постійно відтворюється по ходу її розвитку. Для зовсім маленьких дітей цієї задачі просто не існує. Навіть на етапі переходу до шкільного віку, коли в дитини з'являється прагнення піти в школу, справжній мотив, що лежить за цим прагненням, схований від нього, хоча він і не утрудняється в мотивуваннях, що звичайно відтворюють знане ім. З'ясувати цей справжній мотив можна тільки об'єктивно, «з боку», вивчаючи, наприклад, гри дітей «в учня», тому що в рольовій грі легко оголюється особистісний зміст ігрових дій і, відповідно, їхній мотив. Для усвідомлення дійсних мотивів своєї діяльності суб'єкт теж змушений йти по «обхідному шляху», з тієї, однак, різницею, що на цьому шляху його орієнтують сигналу-переживання, емоційні «мітки» подій.
День, наповнений безліччю дій, здавалося б, цілком успішних, проте може зіпсувати людині настрій, залишити в нього деякий неприємний емоційний осад. На тлі турбот для цей осад ледь помічається. Але от настає хвилина, коли людин як би оглядається і думкою перебирає прожитий день, у ц-те хвилину, коли в пам'яті спливає визначена подія, його настрій здобуває предметну віднесеність: виникає аффективний сигнал, що вказує, що саме ця подія і залишило в нього емоційний осад. Може статися, наприклад, що це його негативна реакція на чийсь успіх у досягненні загальної мети, єдино заради якої, як йому думалося, він діяв; і от виявляється, що це не цілком так і що навряд чи не головним для нього мотивом було досягнення успіху для себе. Він коштує перед «задачею на особистісний зміст», але вона не зважується сама собою, тому що тепер вона стала задачею на співвідношення мотивів, що характеризує його як особистість.
Потрібна особлива внутрішня робота, щоб вирішити таку задачу і, може бути, відштовхнуть від себе те, що оголилося. Адже лихо, говорив Пирогов, якщо вчасно цього не помітиш і не зупинився. Про це писав і Герцен, а все життя Толстого — великий приклад такої внутрішньої роботи.
Процес проникнення в особистість виступає тут з боку суб'єкта, феноменально. Але навіть і в цьому феноменальному його прояві видно, що він полягає в з'ясуванні ієрархічних зв'язків мотивів. Суб'єктивно вони здаються виражаючими психологічні «валентності», властивим самим мотивам. Однак науковий аналіз повинний йти далі, тому що утворення цих зв'язків необхідно припускає трансформування самих мотивів, що відбуває в русі всієї тієї системи діяльності суб'єкта, у якій формується його особистість.
Якщо відбувається порушення у досягненні потреб, то виникають розлади.
Розлади виникають тоді, коли хто - або чи що - або впливають на вас поза вашим бажанням (погода, влада і т.п.).
Різні люди переносять вплив на них по - різному - різне розлад, різне поводження (Критика на адресу директора заводу).
Два чоловіки жадали пити, побачили флягу, підійшли до неї, а в ній не виявилося води. Один розбудувався сильно, інший немає.
Різні люди, різні пороги розладу (Frustration). Один закотить скандал, іншої знизає плечима.
Пороги поводження розладу в різних людей на різних групах різні як при виживанні, безпеці, соціальному захисті, визнанні і при самовиживанні.
Пороги поводження залежать від життєвого досвіду й інших факторів.
4. АНОМАЛЬНІ ПОТРЕБИ
Крім нормальних варто розглянути й аномальні потреби. Вони також можуть бути представлені у виді шкали і складають систему. У силу того, що це також потреби, хоча й аномальні, вони також реалізуються послідовно і підкоряються тим же законам, що і нормальні потреби. У таблиці приведені нормальні і відповідні їм аномальні потреби людини.
| № | Нормальна потреба | Аномальна потреба |
| 1 | Подих | - |
| 2 | Вода | - |
| 3 | Їжа | Обжерливість |
| 4 | Здоров'я | Бажання мучити фізично |
| 5 | Секс | Сексуальні аномалії |
| 6 | Аффініти | Пошук ворога і боротьба з ним |
| 7 | Матеріальні блага | Спрага накопичення, швидкого збагачення |
| 8 | Фізична культура | Лінь |
| 9 | Щиросердечні потреби | Наркотики, алкоголь, залежність від комп'ютерних ігор і телебачення |
| 10 | Інтелектуальні потреби | Тютюн, плітки, порожня балаканина, склочництво, Інтернет-залежність |
| 11 | Допомога | Влада |
| 12 | Любов | Ненависть, невдоволення всім |
Самі нижчі нормальні потреби не мають відповідних аномальних, тому що така заміна приведе до загибелі людини. Якщо в людини не реалізуються які-небудь потреби, то запускаються соціально-біологічні механізми, спрямовані на задоволення цих не реалізованих потреб. Нижчі потреби реалізуються в основному несвідомо і через біологічні механізми: бажаючий пити – п'є, голодний – їсть, хворий – шукає способи лікування і не тільки на свідомому рівні: втрата апетиту, відмовлення від одних продуктів і заміна їхній іншими, індивідуальна реакція на ліка – усе це відповідає, у кінцевому рахунку, видужанню. П'ята потреба задовольняється вже під бо'льшим впливом соціуму. Звідси сексуальні меншості. Вищі потреби реалізуються свідомо. Вихідним пунктом реалізації є бажання. Однак бажання продукт розуму людини, що може і помилятися. У цьому випадку бажання спрямоване не на реалізацію самої потреби, а на її заміщення, витиснення (відомий у психології захисний механізм). Тому реалізується не нормальна потреба, а заміщуюча її аномальна. Процес заміщення відбувається поступово, через звикання, що має біологічну чи соціальну основу. Поступовість заміщення дає деяку надію на те, що при раннім виявленні аномальних потреб діяльність людини може бути переорієнтована на нормальні потреби і людина буде врятований. Сформулюємо основні принципи такої допомоги.
1. Раннє виявлення і безкомпромісне лікування – запорука успіху.
2. Необхідно доступно пояснити людині, що це захворювання, що веде до руйнування психічного і фізичного здоров'я, і в остаточному підсумку до передчасної смерті.
3. Оточення людини: родина, чи школа інший навчальний заклад, колеги по роботі, сусіди, повинні зіграти вирішальну роль у ранній діагностиці й у лікуванні захворювання.
4. Хворі обов'язково повинні пройти лікування в спеціалізованому центрі.
Чому лікування обов'язкове? Тому, що, по-перше, глибину зміни особистості може оцінити тільки фахівець, а по-друге, аномальні потреби соціально заразні. Ідеї, що нав'язуються рекламою і що мають ходінням у суспільстві, створюють помилкові моделі поводження й ілюзія рішення всіх проблем для курящих “Мальборо”, “Кент” ... чи питущих “Скроні” ... Але це верхівка айсберга, що спостерігається на рекламному обрії. Наркотики, влада і гроші також ідеологічно дуже привабливі і вони руйнують людину і суспільство в ще більшому ступені. Суспільству варто відмовитися від помилкових цілей в ім'я самозбереження. І тут потрібна дуже розумна, відповідальна і поступова державна політика. Шлях ряду західних демократій і східних диктатур не прийнятний. При лікуванні, як складової частини життєдіяльності, необхідно відновлювати ті нормальні потреби, що витісняють аномальні. При цьому людини необхідно поставити в такі умови, що б механізм заміщення не міг функціонувати і тим самим створювалася реальна погроза існуванню людини, якщо він не здійснить перехід до нормальних потреб від аномальних. Це фундаментальний принцип лікування. Він не залежить від того чи є конкретна аномальна потреба соціально обумовленої і чи має під собою біохімічну природу. Іншими словами для успішного подолання аномальних потреб людини треба вирвати з обійм цивілізації і поставити його в природні (природні) умови існування. Погодитеся, у первісній громаді можливість появи людини з аномальними потребами виключалася, тому що його одноплемінники ніколи не допустили би існування індивіда, чия чи діяльність бездіяльність загрожувала б існуванню самої громади. І така ситуація зберігалася практично до наших днів. З останніх її форм слід зазначити селянську громаду дореволюційної Росії, її історичних приймачів колгоспи і радгоспи, і трудовий колектив - поняття, характерне для соціалізму, суспільного (общинного в масштабі країни) способу виробництва. Однак цивілізації розвиваються за своїм законами і нашою країною, повторюючи шлях Заходу, ввійшла у світ волі і демократії. Однак чи вирішила західна цивілізація проблему аномальних потреб – ні, вона їхній просто узаконила. І черговий крок на цьому шляху – процес легалізації наркотиків. Зараз це якось сприймається, але кілька десятиліть назад про це ніхто і не припускав. Може бути, років через 50 і тероризм узаконять як право особистості на волю в реалізації її життєвих вимог, цілей чи принципів. Погодитеся – це нонсенс. Суспільство підтримує те, що його руйнує. Чому Захід і Америка хочуть руйнування Росії – їм потрібні ресурси для задоволення своїх, у тому числі й аномальних, потреб. Захопивши Росію вони будуть битися і між собою. Але, погодитеся, це шлях у нікуди – ресурси планети обмежені, а аномальні потреби ростуть швидше ракової пухлини. Окремо відзначимо, що ряд східних країн: Японія, Південна Корея, Китай, вступивши на шлях демократії, проте, зберегли общинні виробничі відносини. Наприклад, у Японії є фірми, що беруть людини на роботу як у родину – назавжди. Фірма вирішує всі проблеми людини, але жадає від його повної самовіддачі. Співробітник при цьому вужу не мислить себе поза фірмою. Природно ні про які серйозні аномальні потреби не може бути і мови, тому що вони загрожують існуванню фірми. Що це – прообраз нової цивілізації, рудимент суспільства, нова чи релігія щось інше – сказати поки важко.
Однак нам треба жити в цьому світі й у цій країні, тобто тут і зараз і, погодитеся, хочеться вижити й індивідуально і як російська нація. Утім, для людини будь-якої іншої національності задачі ті ж. Тому підіб'ємо підсумок.