· можливість відпочити за невисоку плату;
· орієнтація в основному на пасивний відпочинок (пляж);
· можливість разом з основним видом відпочинку (пляж, екскурсії) самостійно відвідати ті чи інші визначні місця.
Проте, як зазначалось вище, останнім часом все більше переважає так званий природний туризм або екотуризм. Розглянемо більш докладніше які ми ж мотиваційними аспектами керуються туристи при виборі саме цього виду туризму.
Екотуризм, з одного боку, - це ніша на туристичному ринку, що має високі темпи росту, а з іншої, концепція, положення якої ширше поняття сумісності (мається на увазі позитивний вплив людини на природу). Екотуризм є складовою частиною природного туризму, вплив якого може бути дуже різним (від явно негативного до нейтрального і позитивного). До речі, поняття „екотуризм” широко використовується в сучасній діяльності заповідних зон і природних парків. Бурхливий ріст цього виду подорожей у світі протягом останніх десятиліть пояснюється не тільки погіршенням стану навколишнього середовища, але й усе більшим „окультуренням” популярних районів відпочинку - гірських курортів, узбереж теплих морів, використання для сільських потреб рівнин і полісь.
Усі різноманіття видів екотуризму можна розділити на два його основних типи:
· екотуризм у границях особливо охоронюваних природних територій і акваторій, розробка і проведення таких турів - це класичний напрямок у природному туризмі; потрібно відмітити, що відповідні тури відносяться до подорожей у вузькому значенні даного терміна, їх можна віднести до "австралійського" моделі екологічного туризму;
· екотуризм поза границями особливо охоронюваних природних територій і акваторій, до цього типу турів можна віднести дуже широкий спектр природно-орієнтованого туризму, починаючи від агротуризма й аж до круїзу на комфортабельному лайнері, цю групу екотурів можна віднести до "німецької" чи до "західноєвропейського" моделі.
Основні мотивації туристів, що виявляють до природного та екологічного туризму досліджено і представлено у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Мотивація туристів, що виявляють інтерес до природного й екологічного туризму
| Тип | Основні мотивації | Потенціал попиту |
| Ентузіаст природного туризму | Пізнання природи, спеціальні інтереси | Невеликий |
| Турист, що цікавиться природним туризмом | Пізнання природи, екологічні взаємозв'язки | Середній |
| Турист, який з нагоди цікавиться природним туризмом | Легко досяжні/ "очевидні" природні визначні пам'ятки | Високий |
| Турист, що цікавиться спортом/ пригодами | У центрі уваги - активний відпочинок | Від середнього до високого |
| Турист-мисливець/ рибалка | У центрі уваги - активний відпочинок | Невеликий |
| Турист, що цікавиться природою і культурою | Пізнання природи і культури | Середній |
Особливо слід відмітити такий вид туризму як рекреаційний туризм. Основним мотиваційним аспектом тут виступає потреба в оздоровленні.
Можливості щодо наданнях всіх видів туризму в Україні є достатньо великими, так майже в усіх областях України є рекреаційні ресурси, які обов’язково зацікавлять потенційного туриста. Серед них домінують санаторно-курортні. Відомий на весь світ своїми санаторно-курортними умовами Південь України (Одеська, Херсонська, Миколаївська, Донецька області і Автономна Республіка Крим). Треба відзначити, що крім кліматичних ресурсів, Південний берег Криму багатий на ресурси грязей для організації лікувальних закладів.
Ще один за важливістю рекреаційних ресурсів є район Карпат, що вирізняється добрими умовами для організації як літнього, так і зимового туризму. Широко відомі своїми цілющими мінеральними водами Прикарпаття та Полтавська область.
Кожен регіон має визначену структуру свого туристсько-рекреаційного комплексу. На прикладі Прикарпатського та Закарпатського регіонів розглянемо структуру рекреаційного комплексу українських Карпат.
Для виявлення сучасного стану, перспектив розвитку і територіальної організації українських Карпат у головних рисах розглянемо історію її формування під кутом зору виникнення і становлення галузевих компонентів ядра системи, тобто галузей курортного, туристичного господарства, сфери відпочинку.
Становлення деяких галузевих елементів туристично-рекреаційної системи Карпат відбувалося ще в період ХІХ - поч. ХХ ст., однак процес формування системи відбувався цілком у радянський період. На початку ХХ ст. уже склалися і отримали популярність такі широко відомі нині бальнеологічні центри, як Трускавець, Моршин, Любень Великий, Черче, Немирів, Шкло і т.д., відомі були також лікувально-оздоровчі місцевості в долинах рік Пруту, Опора, Дністра й ін. невеликі водолікарні починають функціонувати в Закарпатті: Ужгороді, Галявині, Квасах і т.д.
Приблизно в цей же час починає розвиватися в Карпатах туризм, утворяться туристські суспільства, клуби, уперше був виданий путівник по Чорногорі. У цілому туристське господарство почало розвиватися в післявоєнні роки.
Сьогодні структура туристично-рекреаційного комплексу регіону складається із санаторно-курортного лікування (39%), безпосередньо туризму (38%) і оздоровчого відпочинку (23%). З огляду на нерівномірність природно-ресурсних баз, у регіоні можна виділити три райони: Передкарпатський і Закарпатський курортно-оздоровчі райони і Гірничо-Карпатський туристсько-оздоровчий район [26, с.153].
По сьогоднішнім даним у регіоні існує 62 санаторію, 17 лікувальних пансіонатів, у яких нараховується близько 25 тис. місць. Курорти ефективно використовуються для лікування захворювань кровообігу, легенів, опорно-рухової системи і нервової системи.
Найвідомішим курортом є Трускавець, що спеціалізується на лікуванні нервової системи, обміну речовин, різного роду отруєнь. Тут щорічно обслуговується більш 300 тис. чол. Другим по потужності і популярності є курорт Моршин, що у рік обслуговує більш 75 тис. чол. Так само відомі: Сходнинське, Келечин, Гірська Тиса і т.д.
Крім безпосереднього використання мінеральних вод, на курортах у лікувальних і оздоровчо-профілактичних цілях, здійснюється так само промисловий розлив мінеральних вод: "Нафтуся", "Олеська", "Бориславська", "Трускавецька" і ін.
Важливе значення для оздоровлення місцевого населення мають санаторії-профілакторії (їх у регіоні 70), бази відпочинку (120), табору відпочинку для дітей (більш1300). У 10 будинках відпочинку на 2,5 тис. місць приходиться близько 50 тис. оздоровлюющихся щорічно [10, с.15].
Тут розміщено 53 туристичних баз, готелів, кемпінгів. Можна виділити такі як "Буковина", "Черемош", "Чернівці", "Джерела Карпат" і багато ін.
У Карпатському рекреаційному регіоні освоєно більш 10 гірськолижних територій, у яких діє кілька десятків гірськолижних підйомників. До них відносяться: Ясена, Рахов, Славське, Подобовец, Ворохта й ін.
У регіоні утворилося кілька найважливіших туристсько-екскурсійних вузлів. Це такі міста як Львів, Ужгород, Мукачеве, Яремча, Коломия, Вижниця й ін. Через регіон проходить кілька міжнародних маршрутів.
Таким чином, серед основних мотивів здійснення туристичних подорожей можна виділити наступні:
· можливість отримання нових вражень;
· пізнання природи;
· пізнавальні мотиви (побачити „на власні очі” видатні пам’ятки культури і історії, побувати у загально відомих місцях світу);
· модні тенденції (мода на подорожі в ті чи інші туристичні місця);
· потреба в оздоровленні.
Перелічені вище мотиви характерні як для вітчизняної галузі туризму, так і для світової галузі туризму. Єдина відмінність тут – платоспроможний попит.
Отже, спираючись на наведений у розділі матеріал, можна виокремити фактори, що будуть визначати загальні напрямки розвитку міжнародного туризму на найближчі 10 років.
Політичний аспект. Зміна політичної карти світу, що відбулося наприкінці 80-х - початку 90-х років, істотно вплинуло на розвиток туризму і буде впливати надалі. Відкриття границь і перехід до ринкової економіки країн СНД і Східної Європи визначили збільшення туристських потоків з цих країн на Захід. У свою чергу, багато країн Східної Європи стали провідними по прийому гостей, наприклад Угорщина і Чехія.
Створення Європейського союзу без внутрішніх границь з вільним пересуванням товарів, послуг і людей, з уніфікацією податкової політики і дерегулированием транспорту створює умови для усе більшого розвитку туризму в цьому районі земної кулі.
Технологічний аспект. Глобалізація - один з основних трендів в індустрії міжнародного туризму, супроводжується концентрацією частки ринку і впливу в руках великих компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосування сучасних маркетингових схем і доступу на міжнародний ринок праці, також виграють від активного застосування нових технологій.
Екологічний аспект. Екологічні питання в майбутньому будуть хвилювати людей ще більше, ніж сьогодні. Зростаюча чутливість навколишнього середовища зі своєї сторони стимулює значні зусилля по захисту й охороні природних ресурсів. У наступні 10 років ринок заповниться новими, більш "м'якими" видами туристських продуктів, а саме екотуризмом, націленим на дослідження навколишнього середовища, особливо флори і фауни в заповідних районах. Однак розвиток цього виду продукту може обмежитися по двох причинах. По-перше, продукт не зможе завоювати занадто великий сегмент ринку, тому що він стане занадто дорогим і елітним. По-друге, може виникнути проблема, коли продукт екотуризму стане процвітаючим і велике число туристів зможе зруйнувати екосистему.