Так само цінним є кінотеатр, який, хоч і втратив свій попередній вигляд, однак має багату історію. Маємо пишатися хоча б тим, що його збудовано ще перед Першою світовою війною, невдовзі після демонстрації в Парижі 1895 року першого фільму. Думаю, валити кінотеатр ні в якому разі не можна. Треба покищо зберегти його таким, яким він є, а, розшукавши старі фотографії та кресленики, обдумати можливість наукової реконструкції.
Те ж саме стосується всіх інших забудовань. Нині ані один старий будинок у середмісті валити не вільно, всі вони – кожен зосібна і в комплексі – є пам’ятками. Вважаю, перш ніж розпочинати таку відповідальну справу, як реґенерація, необхідно добре обміркувати всі її сторони, щоб непродуманими діями не заступити потенційні перспективи на майбутнє; аби не знищити основу, в яку закладено потужну животворчу енерґію, здатну поєднати нас із культурою цивілізованого світу.
Якщо хочемо, щоб Косів сподобався туристам і літникам, особливо европейським, мусимо навчитися бути культурними, а це неможливо без уміння шанувати культурну, зокрема архітектурну спадщину.
Не забуваймо, що народ пізнають і цінують насамперед за двома характеристиками – природною вартістю території та культурою. Косів у теперішньому стані – то понівечена природа і занедбана культура; відродити і одне й друге – нелегкі, але конечні й невідкладні завдання.
* Про дві косівські церкви монастирського походження див. Манастирі.
* Охорону містобудівної спадщини доцільно розглядати у комплексі з охороною природи. Під цим оглядом див. Реєстр пам’яткових об’єктів Косова і мапу.
[1] Кабінет Міністрів України. Про затвердження списку історичних населених місць України. Постанова від 26 липня 2001 р. № 878 Київ. „Урядовий кур’єр” 2001, 9 серпня.
[2] Viollet-le-Duc. Dictionnaire de l’architecture francaise du XIe au XVIe s. T. VIII. Paris 1875, s. 15 (za: Ostrowski W. Zespoly zabytkowe a urbanistyka. Warszawa 1980, s. 13).
[3] Сімович В. Передмова. Правописний словник. 2-ге доповнене вид. під ред. Панейка О. Львів 1941, с. 3; Караванський С. Секрети української мови. Київ 1994, с. 103, 111-115; Коць-Григорчук Л. Післямова. Голоскевич Г. Правописний словник. Видання 12-те. Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто-Львів 1994, с. 452-457; Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. Київ 1999, т. 1, с. 6, 7.
[4] Там же.
[5] Zuber R. Przyczynki do stratygrafii і teкtoniki Karpat. “Kosmos” R. XXXIV: 1909, s. 823-827; Ермоленко Ю., Стойко С. Карпаты глазами любознательных. Львов 1980, с. 17-25; Бондарчук В. Радянські Карпати. Київ 1956, с. 149-151.
[6] Географічна енциклопедія України. т. 2. Київ 1990, с. 202
[7] Жерела до історії України-Руси. т. 1. Львів 1895, с. 29.
[8] Jablonowski A. Ziemie Ruskie. Rus Czerwona. Cz. I. Zrodla dziejowe, t. XVIII, cz. I: Polska XVI w. pod wzgledem geograficzno-statystycznym, t. VII, cz. I. Warszawa 1902, s. 102.
[9] Hоrnowa E. Stosunki ekonomiczno-spoleсzne w miastach ziemi Halickej w latach 1590-1648. “Zeszyty Naukowe Wyzszej szkoly pedagogicznej w Opolu” (Seria B: Studia i rozprawy) 1963, nr 4, s. 18,19.
[10] Ibid., s. 238-241; Р. М. Жиди. ЕУІІ, с. 670-671.
[11] Грабовецький В. Гуцульщина ХІІІ-ХІХ ст. Львів 1982, с. 96,97,102, його ж Олекса Довбуш. Львів 1994, с. 69.
[12] [Dzieduszcyсki M] Kronika Domowa Dzieduszyckich. Lwow 1865, s. 373.
[13] Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском Советском Социалистическом Государстве. Львов 1955, с. 55.
14 Пелипейко І. Один із організаторів Косівського училища. “Гуцульський край” 1995, 21 січня; його ж Старий фундамент нову будівлю не псує. “Гуцульський край” 2000, 16 вересня.
15 Горбовий М. Спогади усуса. „Старожитності” 1991, ч. 6, с. 4; його ж. Гуцульщина у визвольних змаганнях. „Літопис Червоної Калини” 1994, ч. 4-6, с. 16-17.
16 Історія міст і сіл УРСР. Івано-Франківська область. Київ 1971, с. 352; Курищук В. ЗУНР – втілення державницької ідеї нації. „Гуц. край” 1999, 23 січня.
17 Informator ziemi kosowskiej. Kosow 1935, s. 2, 5, 6; Пелипейко І. Засновник „Гуцульського мистецтва” „Гуц. край” 1992, 2 червня.
[18] Gasiorowski H. Рrzewodnik po Beskidach Wschodnich. T. II: Pasmo Czarnohorskie. Lwow-Warszawa 1932, s. 260.
[19] Пелипейко І. Єврейська громада Косова. „Гуц. край” 1995, 18 березня.
[20] Арсенич П., Вардзарук Л., Ганзюк Р., Федунків З. По галицькій Гуцульщині. Спецвип. „Галичини” 1993, 19 серпня.
[21] Шанковський Л. Українська Повстанча Армія. Історія Українського війська. Вид. 2. Вінніпег 1953, Київ 1991, с. 56, 60; Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942-1952 рр. „Народна газета” 1991, с. 11-12, 42.
[22] Історія міст і сіл..., с. 354-357.
[23] Розов В. Українські грамоти. т. І: XIV і перша половина XV в. Київ 1928, с. 98-101.
[24] Йосифінська (1785-88) і Францисканська (1819-20) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Київ 1965, с. 346-350.
[25] Sprawozdania Zarzadu Glownego Towarzystwa Przyjaciol Huculszczyzny na Walny Zjazd Delegatow Oddzialow T.P.H w dn. 15.XII.1935r., s.11.
[26] Ibid.
[27] Бандрівський М. Археологія Косівщини і суміжного з нею краю. Старожитності Косівщини. Івано-Франківськ 1997, с. 70.
[28] Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. Lwow 1918, s. 164.
[29] Schnejder A. Encyclopedia do krajoznawstwa Galicyi. T. II. Lwow 1874, s. 383-392.
[30] Бандрівський М. Цит. праця. с. 70.
[31] Смішко М. Карпатські кургани першої половини І тис. н. е.Київ 1960, с. 129-152; Вакуленко Л. Пам’ятки Підгір’я Українських Карпат першої половини І тис. н.е.Київ 1977, с. 76-89; Грабовецький В. Гуцульщина..., с. 24-25; його ж. Нариси історії Прикарпаття. Т. І. Івано-Франківськ 1992, с. 24-25; Сіреджук П. З минулого Косівщини. Старожитності..., с. 3.
[32] Корчинський О. Ходив Володимир на хорватів (Звідки пішла земля Галицька?). „Літопис Червоної Калини” 1991, ч. 2, с. 54-57; Овчинніков О. Велика Хорватія та „три центри русів” в арабських джерелах. Екологія культури: історія, традиції, сучасність (тези доповідей та повідомлень молодіжної конференції 11-12 травня 1990 р.) Львів 1990, с. 47-48; Грицак П. Галицько-Волинська Держава. Нью-Йорк 1958, с. 19-20.
[33] Wajgel L. Przewodnik na Czarnohore. Lwow (b. r.), s. 60; Janusz B. Op. cit., s. 164; Ратич О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних областей УРСР. Київ 1957, с. 44.
[34] ЕУ ІІ/2, с. 415 (город); Szolginia W. Ilustrowana encyklopedia dla wszystkich. Architektura i budownictwo. Warszawa 1982, s. 123 (grod); УСЕ 1999, с. 348 (город укріплений).
[35] Рожко М. Міста, дерев’яне будівництво, наскельні та оборонні споруди Карпат IX-XIV ст. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат. т. І: Археологія та антропологія. Львів 1999, с. 446-449, 459-460.
[36] ЕУ ІІ/2, с. 415 (городище); Szolginia W. Op. cit., s. 124; УСЕ, с. 348 (городище).
[37] Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. Москва 1990, с. 65.
[38] ЕУ ІІ/2, с. 415 (город).
[39] Szolginia W. Op. cit., s. 124; УСЕ, с. 348 (город укріплений).
[40] Мацюк О. Пам’ятки оборонного будівництва Косівщини: замки і фортеці. Старожитності..., с. 84.
[41] Львівська наукова бібліотека Національної Академії наук України, відділ рукописів (далі: ЛНБ НАНУ, ВР). ф. 77. спр. 1028. арк. 2.
[42] Див. п. 23.
[43] Коструба Т. Перші манастирі в Карпатах. „Станиславівське слово” 1942, 25 жовтня.
[44] Витанович І. Середньовічні манастирі в наших Карпатах. „Дзвони” 1934, ч. 6-7, с. 331, 333.
[45] Коссакь Н. Шематизмъ провинціи св. Спасителя чина св. Василія Великого въ Галиціи і короткій поглядъ на монастыри и на монашество Руске… Во Львовъ 1867, с. 145.
[46] ЛНБ НАНУ, ВР. ф. 77. оп. IV. спр. 919, арк. 121, 335; Каровець М. Доля Василіянського чина і нашої церкви при кінці XVIII в. „Календар місіонаря на 1935 р.”, с. 55; Крип’якевич І. Середневічні монастирі в Галичині. „Записки чина cв. Василія Великого”, т. ІІ, вип. 1-2. Жовква 1926, с. 79; Ваврик М. По василіянських манастирях. Торонто 1958, с. 196.
[47] Спогад Тим’як Марії Миколаївни, 1897 р. н.(зап. в серпні 1976 р.)
[48] Стеф’юк В. Свідки історії Косова. „Радянська Гуцульщина” 1990, 29 вересня.
[49] Шематизм всего клира гр.-кат. Епархії Станиславівської на рік Божий 1925. Р. ХХХ. Станиславів 1925, с. 116.
[50] Witwicki S. Rys historyczny o Huculach. Lwow 1863, s. 24-25.
[51] Свєнціцкий І. Західноукраїнські грамоти ХIV-XV ст. Питання українського мовознавства. Кн. 2. Львів 1957, с. 11.
[52] Лукань Р. Василіянські манастирі в станиславівській епархії. Львів 1935, с. 11; ЛНБ НАНУ, ВР. ф. 77. оп. IV. спр. 919. арк. 122.
[53] Спогади зап. 13 листопада 1982р., 12 жовтня 1997 р., 27 травня, 18 червня, 3 вересня 2000 р..
[54] Пелипейко И., Дацюк Я. Косов. Ужгород 1983, с. 28.
[55] Там же.
[56] Пелипейко І., Тригуб’як О.Косів. Населені пункти Косівщини. Довідник. Упорядник Пелипейко І. Косів 1995, с. 28.