Реферат на тему:
Поняття логістики і матеріального потоку
Останніми роками в закордонній і вітчизняній економічній літературі дедалі частіше зустрічається термін "логістика". Втім, цей новий для економіки термін має багатовікову історію.
Давні греки розуміли під логістикою мистецтво виконання розрахунків. Спеціальних державних контролерів називали логістами. За свідченням Архімеда, у IV ст. до нашої ери — часу найвищої могутності Афін, найбільшої демократизації суспільного ладу і розквіту культури Давньої Греції — було десять логістів.
У Давньому Римі теж використовувалось поняття логістики, хоча воно мало трохи інший зміст: під логістикою розуміли розподіл продуктів.
Пізніше термін "логістика" починає зустрічатися у творах на військову тему. Цар Візантії Леон VI, який жив у ІХ-Х ст. нашої ери, використовував термін "логістика" у підручнику з військової справи в значенні "тил, постачання військ".
Глибокі історичні корені має й інше тлумачення терміна "логістика". Німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик і мовознавець Готфрид Вільгельм Лейбніц, який жив у XVII-
XVIII ст., називав логістикою математичну логіку. Цей термін за математичною логікою був офіційно закріплений у 1904 р. на філософській конференції в Женеві.
У Росії в середині XIXст. під логістикою розумілося мистецтво управління переміщенням військ як удалині, так і поблизу ворога, організація їх тилового забезпечення. На межі XXст. термін "логістика" у Росії широкого застосування не мав.
Усі перелічені поняття логістики містять один загальний елемент — раціональність і точний розрахунок.
На початку 70-х років XXст. логістичний підхід починає широко застосовуватися в економіці різних країн. Аналіз закордонної і вітчизняної економічної літератури показує, що в сучасних умовах термін "логістика" має кілька тлумачень, а саме:
1) новий напрямок в організації руху вантажів;
2) теорія планування різних потоків у людино-мапіинних системах;
3) сукупність різних видів діяльності з метою одержання необхідної кількості вантажу в потрібному місці, в потрібний час та з мінімальними витратами;
4) процес планування витрат на зберігання і переміщення вантажів від виробників до споживачів;
5) форма управління фізичним розподілом продукту;
6) ефективний рух готової продукції від місця виробництва до місця споживання;
7) новий науковий напрямок, пов'язаний з розробкою раціональних методів управління матеріальними та інформаційними потоками;
8) наука про раціональну організацію виробництва і розподілу. У термінологічному словнику з логістики, виданому в Росії 1995 року, дається таке визначення: "Логістика — наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачу, зберігання й обробку відповідної інформації". Ознайомлення з логістикою починається з поняття матеріального потоку.
Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами від первинного джерела сировини аж до кінцевого споживача.
Матеріальні потоки можуть протікати між різними підприємствами чи всередині одного підприємства.
Принципова схема матеріального потоку на оптовому підприємстві така: вивантажений із транспортного засобу товар може бути спрямований по одному з трьох шляхів: на ділянку приймання, в зону зберігання або у приймальну експедицію, якщо вантаж надійшов у неробочий час. Надалі товар так чи інакше зосереджується в зоні зберігання.
Шляхи руху вантажу з зони зберігання на ділянку навантаження також можуть бути різними:
1) ділянка зберігання — ділянка навантаження;
2) ділянка зберігання — відправна експедиція — ділянка навантаження;
3) ділянка зберігання — ділянка комплектування — відправна експедиція — ділянка навантаження;
4) ділянка зберігання — ділянка комплектування — ділянка навантаження.
У процесі руху вантажу з ним здійснюються різноманітні операції: розвантаження, укладання на піддони, переміщення, розпакування, укладання на зберігання тощо. Це логістичні операції. Обсяг робіт з окремої операції, розрахований за певний проміжок часу (за місяць, квартал, рік), являє собою матеріальний потік з певної операції.
На великих оптових підприємствах матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок. Для цього підсумовують обсяги робіт за усіма логістичними операціями, які здійснюються на певній ділянці, наприклад, за рік. Сукупний матеріальний потік для оптового підприємства в цілому визначається як сума матеріальних потоків, що протікали на її окремих ділянках.
Матеріальний потік — це кількість товарно-матеріальних цінностей (виробничих запасів, готової продукції, товарних запасів), з якими протягом аналізованого часу здійснювалися різні логістичні операції. Розмірність матеріального потоку являє собою дріб, де у чисельнику зазначена одиниця
вимірювання (одиниці, тонни тощо), а в знаменнику — одиниця вимірювання часу (доба, місяць, квартал, рік або інший період).
При здійсненні деяких логістичних операцій матеріальний потік може розглядатися для заданого моменту. Тоді він пере-творюється в матеріальний запас. Наприклад, операція транспортування вантажу залізничним транспортом. У той момент, коли вантаж перебуває в дорозі, він є матеріальним запасом, так званим запасом у дорозі.
Щодо конкретної логістичної системи матеріальний потік може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній матеріальний потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами логістичної системи. Внутрішній матеріальний потік утворюється у результаті здійснення логістичних операцій з вантажем усередині логістичної системи.
Відомі також вхідний і вихідний матеріальний потоки. Вхідний матеріальний потік надходить у логістичну систему із зовнішнього середовища. Наприклад, вхідний матеріальний потік оптового підприємства визначається як сума матеріальних потоків на операціях розвантаження:
• розвантаження залізничних вагонів;
• розвантаження контейнерів;
• розвантаження автомобільного транспорту.
Вихідний матеріальний потік надходить із логістичної системи в зовнішнє середовище. Для оптового підприємства його можна визначити, додавши матеріальні потоки, що мають місце при виконанні операцій з навантаження різних видів транспортних засобів: вагонів, контейнерів, автомобілів. На підприємствах оптової торгівлі вихідний матеріальний потік має назву “вантажооборот”.
Товарорух та його форми
Товарорух — діяльність щодо планування, виконання і контролю фізичного переміщення товарів та інформації, що їх стосується, від місця виробництва до місця споживання (роздрібного продажу) з метою задоволення потреб споживачів і одержання прибутку.
Основними цілями товароруху є:
• максимальний рівень обслуговування покупців;
• мінімізація витрат на просування товарів.
Зазначені цілі суперечать одна одній. Тому підприємства повинні співвідносити вигоди від забезпечення більш високого рівня обслуговування з витратами для його досягнення. Деякі підприємства пропонують нижчий рівень обслуговування, ніж у конкурентів, зате використовують і нижчі ціни. Інші компанії пропонують більш високий рівень сервісу і високі ціни для того, щоб покрити свої витрати.
Схема товароруху складається з чотирьох етапів.
1. Обробка замовлень:
• одержання замовлення від споживача (магазину, покупця) поштою, за телефоном, через торгових агентів, за допомогою комп'ютерного або електронного обміну даними;
• оформлення рахунка-фактури і передача його на склад;
• упакування і навантаження на транспорт;
• оформлення рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної, платіжних документів.
На Заході більшість компаній використовує комп'ютеризовані системи обробки замовлень. Прискорюється цикл "замовлення-відвантаження — виставлення рахунка до оплати", підвищується рівень обслуговування оптових і роздрібних покупців.
2. Складування. Склади поділяються на:
а) власні (позитивний момент — можливість контролю; негативний — знижуються оборотні кошти, важко змінити місце розташування складу);
б) орендовані (позитивний момент — вибір місця розташування, виду складу, користування послугами орендодавця з охорони, транспортування тощо; негативний — висока плата за послуги);
в) розподільні центри (призначені для переміщення, а не для зберігання товарів). Це великі автоматизовані склади в районах виробництва товарів.
Старі багатоповерхові склади із несучасними методами вантажно-розвантажувальних робіт зазнають на Заході сильної конкуренції з боку одноповерхових автоматизованих складів. Сучасні склади мають поліпшену систему навантаження-роз-вантаження, їх обслуговує невелика кількість працівників. Роботою складу управляють комп'ютери, які:
• зчитують інформацію про замовлення;
• дають сигнал навантажувачам, електричним лебідкам чи роботам відібрати товар зі стелажа і помістити його на навантажувальну платформу;
• роздруковують рахунки-фактури. Використання автоматизованих складів дає змогу:
• скоротити травматизм працівників;
• зменшити витрати на оплату праці;
• зменшити розкрадання, псування товарів.
3. Підтримання товарних запасів.