Оцінка ефективності цінової політики підприємства торгівлі з урахуванням факторів цінового ризи (стр. 2 из 3)

Ця методика оцінки ризиків реалізації припустимих цінових політик базується на якісних методах аналізу ймовірності втрат диференційовано за виділеними нами двома групами факторів і розрахунком загальної величини ймовірності втрат для кожної з аналізованих політик.

Рис.2. Емпіричне визначення імовірності втрат

Загальну величину ймовірності втрат, до виникнення яких призвели непередбачені ризикові обставини (П), можна представити в наступному вигляді:

П (М,У) = до₁ * Р(М) + до₂ * Р(У), (1.2)

де Р(М) – імовірність витрат внаслідок дії факторів мікросередовища прямого впливу;

Р(У) – імовірність витрат внаслідок дії факторів внутрішнього середовища підприємства;

до₁, до₂– коефіцієнти вагомості оцінок імовірностей витрат за рахунок кожної групи факторів у загальній величині ймовірності втрат

Для визначення складових елементів витрат емпіричним способом використовуємо шкали оцінки імовірності можливого впливу факторів.

Для оцінки ймовірності втрат внаслідок дії факторів мікросередовища прямого впливу (рис. 3) і внутрішнього середовища (суб'єктивні фактори) (рис. 4) пропонуємо використовувати п’ятирівневі шкали з кроком 0, 25. Оцінювані за допомогою представлених шкал імовірності втрат у кожній групі факторів підставляються у формулу (1.2), за якою з урахуванням вагомості кожної з таких оцінок встановлюється загальна ймовірність втрат при реалізації кожної з цінових політик.

Імовірність втрат (у частках одиниці)	Позиція торгового підприємства
0,0	Домінуюча позиція
0,25	Сильна позиція
0,50	Стійка позиція
0,75	Нестійка позиція
1,0	Неприйнятна позиція

Рис. 3. Шкала оцінки ймовірності втрат при реалізації цінової

політики торгового підприємства під впливом факторів мікросередовища прямого впливу

Імовірністьутрат (у частках одиниці)	Позиція суб'єкта, що оцінює ступінь впливу внутрішніх факторів на цінову політику торгового підприємства
0,0	Консервативна позиція(песимістична)
0,25	Реалістична, схильна до консервативної позиція (обережна)
0,50	Реалістична позиція (середній ступінь ризику)
0,75	Реалістична, схильна до агресивної позиція (ризикова)
1,0	Агресивна позиція(високий ступінь ризику)

Рис. 4. Шкала оцінки ймовірності втрат при реалізації цінової

політики торгового підприємства за рахунок впливу суб'єктивного фактору

Подальший вибір остаточного варіанта цінової політики торгового підприємства ми пропонуємо здійснювати шляхом, який запропонувала А.П. Рощина [10]. Перший варіант полягає в тому що загальні втрати оцінюються послідовно для кожної з припустимих цінових політик (рис. 5).

Рис. 5. Алгоритм відбору припустимих цінових політик торгового підприємства

Після цього оцінюється ефективність політики з точки зору ймовірності втрат. У випадку якщо розрахункова ефективність реалізації цієї політики перевищує мінімально припустимий рівень, саме вона обирається в якості остаточної цінової політики. Якщо ж розрахункова ефективність її реалізації нижча за припустимий рівень, ця політика відкидається і розглядається наступна, що має найменшу (у порівнянні з тими, що залишилися) ймовірність втрат. Такий підхід є певною мірою консервативним, оскільки найменш ризикована політика може мати найнижчий рівень ефективності порівняно з політикою з великим рівнем ймовірності втрат. Відзначимо, що цей підхід доцільно застосовувати в тому випадку, якщо метою цінової політики є обсяг продаж.

У випадку, коли метою цінової політики торгового підприємства є рентабельність реалізації, необхідно застосовувати підхід, який базується на одночасному врахуванні ризикованості й ефективності кожної з цінових політик шляхом їх позиціонування на основі застосування матричного методу. Для цього можна використовувати дев’ятиклітинну матрицю "рівень ризику - ефективність" (рис. 6).

Ризик	високий	1	2	3
	середній	4	5	6
	низький	7	8	9
низька	задовільна	висока
Ефективність

Рис. 6. Матриця "рівень ризику – ефективність"

Найприйнятнішими є політики, які позиціонуються в дев'ятому квадранті матриці, оскільки їм властива висока ефективність при незначному рівні імовірності втрат. Менш цікавими є політики, що належать до першого квадранту: при низькій ефективності вони є найризиковішими.

Оптимальне сполучення ризику й ефективності цінових політик присутнє у сьомому, п'ятому і третьому квадрантах матриці. Причому вибір конкретного варіанта з політик, розташованих на цій діагоналі, визначається суб'єктивним фактором. Політики, розташовані над діагоналлю, мають достатньо високий ризик при зниженій ефективності і є небажаними.

Позиціонування припустимих цінових політик у матриці "рівень ризику – ефективність" дозволяє вибрати ту найкращу, яка задовольнить особистісні оцінки й поведінкові обмеження особи, що приймає рішення за цінами.

На вибір остаточної цінової політики також впливає можливість мінімізації пов'язаних з нею ризиків. Основні методи зниження ризику при формуванні цінової політики торгового підприємства систематизовані й представлені в табл.1.

Таблиця 1. - Основні методи зниження ризику при формуванні цінової політики торгового підприємства

Види ризику	Методи зниження ризику
1	2
Ризики, обумовлені мікросередовищем прямого впливу
Ризики, пов'язані з рівнем й активністю конкурентів, та впроваджуваною ними ціновою політикою.	Підтримка іміджу торгового підприємства за рахунок поліпшення якості реалізованого товару і розширення спектру якісних торгових послуг.
Ризики, обумовлені реакцією покупців на реалізовану цінову політику.	Розробка гнучкої по-товарної цінової політики за поведінковою ознакою.Реалізація різноманітного товарного асортименту.
Ризики, пов'язані зі зміною цінової політики постачальників і нецінових способів їхнього впливу.	Використання прямих каналів постачання Коригування ціни товару в зв'язку зі зміною цін на ресурси.
Ризики, пов'язані з наявністю і появою нових товарів-субститутів.	Підтримка іміджу підприємства за рахунок поліпшення якості торгового обслуговування й товару. Реалізація різноманітного асортименту товарів.
Ризики, пов'язані з входженням у галузь нових конкурентів, цінова політика яких має високий ступінь невизначеності.	Підтримка іміджу підприємства за рахунок поліпшення якості торгового і сервісного обслуговування.Реалізація різноманітного асортименту товарів.
Ризики внутрішнього середовища підприємства
Ризики, пов'язані з прийняттям необґрунтованих цінових рішень внаслідок впливу суб'єктивних факторів.	Систематичне підвищення кваліфікації працівників;Удосконалення технології ухвалення раціонального рішення.
Ризики, пов'язані з надійністю інформації.	Формування інформаційної системи,Застосування розрахунків із впровадженням математичного апарату й розробки нових методів для виникаючих у практиці господарської діяльності нетипових ситуацій.

Традиційним методом зниження ризику макросередовища є страхування ціни, що в більшості випадків застосовується або для товарів із тривалим циклом виготовлення (т. зв. "ковзні" ціни), або у випадку суттєвого темпорального розриву між моментом підписання контракту та моментом відвантаження готової продукції (ціни з наступною фіксацією). Проте слід зазначити, що ці методи зниження ризику не знаходять широкого поширення в торгівлі, оскільки тривалість циклу в підприємствах галузі невелика.

Торговим підприємствам можна рекомендувати використовувати метод зниження ризику мікросередовища прямого впливу, пов'язаний зі збільшенням нижньої межі цінового діапазону на величину можливих втрат. Суть цього методу полягає в коригуванні (збільшенні) мінімально припустимої з точки зору рівня витрат на закупівлю й реалізацію товарів ціни товару на розрахунковий рівень потенційних втрат внаслідок можливого негативного впливу цього виду факторів.

В умовах високого рівня інфляції можливе застосування методу зниження негативних наслідків невизначеності зовнішнього середовища – коригування ціни з урахуванням інфляції. Це дозволить розподілити загальні інфляційні втрати між продавцем і покупцем. Разом з тим правильне кількісне визначення інфляційних втрат і механізм їх розподілу між продавцем і покупцем значною мірою залежить від специфіки товару й попиту, а тому являє собою окреме наукове завдання.

Крім того, одним з найефективнішим методів зниження ризиків є проведення збалансованої асортиментної політики. Переважна більшість торгових підприємств реалізують достатньо різноманітний асортимент товарів при різному ступені спеціалізації. Продавані одночасно товари, по-перше, знаходяться на різних етапах свого життєвого циклу, а по-друге, мають неоднакову еластичність попиту. До того ж, цінові політики, обрані підприємствами для різних позицій товарного асортименту можуть бути неоднаковими. Через це ефективна асортиментна політика дозволяє як забезпечити бажані кінцеві фінансово-економічні показники та необхідну позицію на ринку, так і зменшити сукупні ризики реалізації цінових політик, обумовлені конкурентним середовищем.