Висновок
Багато дослідників цієї проблеми (і ми приєднуємося до їхньої думки) вважають, що мінімізація мікроекономічних ризиків цінової політики можлива шляхом її ефективного сполучення з іншими функціональними складовими маркетингової стратегії, такими, як:
- формування й підтримка іміджу підприємства, насамперед за рахунок поліпшення якісних характеристик товару, а також якісного рівня й широти діапазону надання торгових послуг, що особливо важливо для підприємств торгівлі;
- страхування ризиків, пов'язаних з каналами розподілу шляхом проведення ефективної закупівельної політики;
- розробка й реалізація гнучкої сегментарної цінової політики на основі сегментування ринку за поведінковою ознакою;
- формування альтернативних варіантів прямих постачань з одночасним зменшенням обсягу постачань, що припадає на одного постачальника.
Серед методів мінімізації ризиків цінової політики, пов'язаних із внутрішніми факторами, слід зазначити такі, як організація постійно діючої системи підвищення кваліфікації персоналу; розробка технологій і процедур прийняття ефективних цінових рішень; створення методології і процедур побудови системи інформації для формування економічно обґрунтованої цінової політики; розробка системи коригування рівня торгової націнки й ціни реалізації.
Литература:
1. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д Економічний ризик і методи його вимірювання. – К.: ІЗМН, 1996. – 400 с.
2. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с. : ил, с. 21
3. Иванова Р.Х. Учет и оценка рисков при формировании ценовой стратегии предприятия // Теорія і практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.) – Т. 3. Промислові підприємства в умовах економічної трансформації. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – С. 225-228.
4. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 257 с.
5. Шуляк П.Н. Ценообразование: Уч.-практ. пособие. – М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – 152 с., с.85
6. Портер М. Международная конкуренция. / Пер. с англ. Под ред. В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.
7. Мищенко В.А. Роль изменения цен на изделия в принятии решений по ценообразованию // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник ХДТУ. Вип. 122. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 157-158.
8. Лапуста М.Г. Шармукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 224 с.
9. Бачкаи Т. Месена Д., Мико Д. И. др. Хозяйственный риск и методы его измерения. – М.: Экономика., 1979. – 184 с.
10. Рощина А.П. Стиль жизни предпринимателя: типы потребительских организаций // Вопросы экономики. – 1995. – № 7. – С. 91-102.
11. Бланк И.А. Управление торговым предприятием К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 736с.