Реферат на тему:
Основні показники витрат обігу та їх оцінка
Витрати обігу можуть бути виміряні абсолютними і відносними величинами.
Абсолютна величина характеризує сумарні (загальні) витрати обігу підприємства, пов'язані зі здійсненням певного обсягу товарообороту.
Загальні витрати обігу підприємства поділяються на дві частини: загальні постійні витрати і загальні змінні витрати.
До відносних показників, що характеризують витрати обігу, належать:
• витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту;
• витрати обігу в розрахунку на одиницю проданих товарів у натуральному вираженні (кг, тоннах, метрах, одиницях).
Перший показник у практиці економіки підприємств у нашій країні дістав назву “рівень витрат обігу”. Рівень витрат обігу в торговельному підприємстві розраховується таким чином:
а) у роздрібному торговельному підприємстві — як відно-шення витрат обігу до обсягу роздрібного товарообороту, помножене на 100;
б) в оптовому підприємстві — як відношення витрат обігу до обсягу оптового обороту з участю в розрахунках, по-множене на 100;
в) у підприємстві громадського харчування — як відношення
витрат обігу до обсягу валового обороту, помножене на 100.
Рівень витрат обігу характеризує середні витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту, тобто частку витрат обі-гу в роздрібній ціні товару.
Крім рівня витрат обігу в цілому по підприємству розрахо-вують і рівні витрат обігу за окремими товарами і товарними групами. Цей показник має назву “витратомісткість реалізації товарної групи”.
Вивчення і кількісна оцінка залежності між величиною витрат підприємства та обсягом товарообороту також є основою для прийняття інших управлінських рішень, зокрема:
• оптимізації асортименту продукції;
• встановлення цін на нову продукцію, яку за певною ці-ною реалізує підприємство-конкурент;
• вибору чи заміни устаткування;
• прийняття рішень про купівлю чи виробництво інстру-менту, комплектуючих деталей;
• пошуку варіантів зміни виробничої потужності підприємства;
• визначення доцільності прийняття додаткового замовлен-ня тощо.
Споживання ресурсів та їх трансформація у витрати забез-печує одержання потрібних результатів у вигляді товарооборо-ту, доходів, прибутку. Для оцінки ефективності здійснення витрат використовують показники, що характеризують одержаний результат у розрахунку на одиницю витрат. Це:
1. Витратовіддача (ВВ), що характеризує товарооборот підприємства (Т) на одиницю витрат обігу (ВО):
2. Доходність витрат обігу (Дв0), що свідчить про розміри одержання валового доходу (ВД) на одиницю витрат обігу (ВО):
3. Прибутковість витрат обігу (Пв0), що дає змогу оцінити обсяг одержання балансового (БП) .або чистого прибутку (ЧП) за певний період (квартал, рік) у розрахунку на одиницю витрат обігу (ВО) у відсотковому вираженні:
Аналогічно може визначатися й ефективність здійснення окремих видів витрат торговельного підприємства.
Оцінка ефективності комерційних угод торговельного підприємства здійснюється за допомогою системи показників:
1. Рентабельність (прибутковість) витрат обігу за кон-кретною угодою визначається за формулою
де ЧП — номінальний чистий прибуток, що відображається в бухгалтерських документах, грн.; ВО — поточні витрати обігу, пов’язані з закупівлею і реалізацією товарів, грн.
У свою чергу, чистий прибуток за угодою розраховують за формулою
2. Рентабельність обороту із закупівлі товарів визначається за формулою
де 3 — закупівельна (фактурна) вартість товарів за оптовими цінами без урахування ПДВ, грн.
3. Рентабельність обороту з реалізації товарів розраховують за формулою
де Р — сума реалізації товарів за продажними цінами (товарооборот), грн.
Оцінюючи ефективність комерційних угод, окрім номінального чистого прибутку, що відображається в бухгалтерських документах, доцільно застосовувати ще й реальний чистий прибуток. Реальний чистий прибуток за угодою пов’язаний з інфляцією, яка частково знецінює власні грошові кошти підприємства, вкладені в закупівлю і продаж товарів протягом усього періоду здійснення угоди.
Реальний чистий прибуток за угодою розраховується за формулою
ЧПР= ЧП - Двтр,
де Двтр— втрачений дохід торговельного підприємства за цією угодою, грн.
Сума втраченого доходу за угодою може бути визначена за формулою
Дв.ТР=ВОК×(I-1)
або
де ВОК — сума власних грошових коштів, витрачених на заку-півлю і реалізацію товарів, грн.; I — індекс інфляції за весь пе-ріод між закупівлею і реалізацією товарів; /;— індекс інфляції за перший місяць; п — період між закупівлею і реалізацією то-варів, місяців.
Величина реального чистого прибутку дає можливість оцінити дійсну ефективність угод з урахуванням інфляції, якщо у формули для визначення Rв0, R3і RР замість розміру номінального прибутку (ЧП) підставити розмір отриманого реального прибутку (ЧПР).
Перелічені основні показники ефективності комерційних угод дають можливість визначити прибутковість не лише однієї угоди загалом, а й окремих товарів, оптимізувати їх асортимент, обирати найбільш вигідні базисні умови поставки і постачальників, налагоджуючи з ними тривалі комерційні зв’язки.
Список використаної літератури:
1. Захожай В. Б., Шепітко Г. Ф., Адамова 1.3. Статистика маркетингу/ За заг. ред. В. Б. Захожая. — К.: МАУП, 2001. — 64 с
2. Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. — М.: ПРИОР, 2001. — 256 с.
3. Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ. / Под ред. А. В. Зырянова. — Екатеринбург: РНФ "Солярис", 1995. — 416 с.
4. Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.
5. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с
6. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.
7. Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.
8. Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. — 320 с.
9. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. — М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. — 580 с.