На формування планувальної структури безумовний вплив здійснюють перш за все природні фактори - ріки Дністер, Збруч, Смотрич та інші, більшість з яких (крім Дністра) мають напрямок з півночі на південь, а також мережа магістральних автодоріг загальнодержавного значення: Васильковичі - Порубне (через Хмельницький, Чернівці); Кам'янець-Подільський - Iвано-Франківськ; Ярмолинці - Стара Ушиця та інші.
Наявність містобудівних і природних умов дозволяють сформувати лінійно-тупикову планувальну структуру парку, при якій лінійний розвиток вздовж Товтрської гряди доповнюється напівкільцевими чи тупиковими утворюваннями.
Головною транспортно-композиційною віссю парку визначається транспортний коридор, який перетинає територію парку з півночі на південь, а допоміжними осями - широтні (поперечні) транспортні зв'язки, які пронизують парк з заходу на схід, проходячи через районні адміністративні та господарчі центри.
Транспортне сполучення центрів обслуговування здійснюється через систему існуючих доріг. Рівень та напрямки потоку відпочиваючих автотуристів, які відвідують парк, регулюються на інформаційно-розподільчих пунктах на в'їздах в парк, які розташовані на основних в'їздах в парк: в смт Сатанові, Кам'янець-Подільському, с. Жванці, Стара Ушиця, Ярмолинці та ін.
Рух транспортних засобів в межах парку дозволяється тільки по шляхах з твердим покриттям, пішохідних груп - по облаштованих маршрутах, зупинка туристів - тільки на зупинках з необхідним благоустроєм.
Доповнює планувальну структуру природно-рекреаційне районування території, основою якого є наявні природні і курортно-рекреаційні ресурси, мережа пам'яток історії та культури, транспортна мережа, тобто природні та містобудівні умови.
Рекреаційне районування спрямовано на формування більш-менш самодостатніх територіальних комплексів з можливою подальшою їх спеціалізацією та більш детальною організацією території.
На міжнародному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи однією з найбільших країн Європи, вона не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку.
Найсуттєвішими перешкодами є наступні:
1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами.
2. Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Візовий режим.
3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.
4. Недосконалість нормативно – правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування [17].
1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Україну в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою та радіаційною зоною. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити, ще зберіг досить сильні позиції на території Росії, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна бачиться позаду таких держав як Польща, Угорщина, Чехія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта Українські природні рекреаційні ресурси, культуру та етнос народу, що проживає на його схилах. Важливим позитивним фактором при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт-дисками.
2. Транспортні труднощі, пов'язані з приїздом в Україну та пересуванням по її території. Значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов'язані з в'їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, обмежена кількість авіарейсів, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем – ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати в Україну. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях приводять до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно обладнаних місцях. Змінити ситуацію на краще можна лише запровадженням радикальних змін щодо державного господарювання будівництвом належної дорожньої інфраструктури.
Безпосередньо з цим пов'язані і проблеми візового характеру. Існуючі вимоги до іноземних туристів щодо оформлення візи з метою приїзду до України надають нашим конкурентам велику перевагу. Коли перед туристом існує вибір, він вибере ту країну, яка не вимагає віз. І це пов'язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до Посольства, яке можливо знаходиться у іншому місті і ряд інших супутніх проблем. Тому дуже важливою передумовою створення високоефективної конкурентноздатної рекреаційної галузі є зменшення на державному рівні вимог по оформленню візових документів.
3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції і послуг.
В умовах складної економічної ситуації, банкрутства ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг привело до фактичного припинення діяльності ряду закладів. Як приклад, рекреаційні заклади Закарпаття за функціями, об'ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам. Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме вартість та якість послуг, наявність зручностей. Однак переважна більшість наших об'єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури в туристично-санаторній галузі, в більшості випадків, не відповідає нагальним проблемам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись при умовах, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, що можуть повністю оплачувати отримані тут послуги. На жаль, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто адекватно формує негативну громадську думку. Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів в галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому [17].
Додатковим фактором, що привабить рекреанта, може стати розширення комплексу послуг, що надаються одним рекреаційним закладом.
4. Недосконалість нормативно–правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно – правового регулювання і особливо податкова система, не стимулює рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме:
– звільнення від сплати ПДВ на продаж путівок;
– звільнення від оподаткування земельних ділянок, на яких діє рекреаційна інфраструктура;
– зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в'їзду туристів;
– встановлення протекційної податкової політики на здійснення туристичних подорожей дітей та молоді в межах України;
– звільнення від податку на прибуток частини прибутку тур. організацій, що використовується для розвитку їх матеріальної бази та реклами;
– зменшення ставок готельного збору [17].
Крім того, суперечливість українських законів служить відштовхуючим фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов'язковою складовою відродження галузі.
Реалізацію рекреаційних послуг в цей час необхідно виводити на рівень розвинутих європейських держав (Німеччина, Великобританія, Франція) та США, а основний принцип індустрії відпочинку і оздоровлення повинен передбачати максимально можливе збільшення грошових надходжень від реалізації конкурентоспроможних якісних послуг, а не надання дешевих туристичних послуг.
Держава в цей час бере на себе роль стратегічного лідера туристично-рекреаційної індустрії як галузі економіки, регулює цю діяльність за допомогою законів та інших регуляторних актів, контролює дотримання якості і безпеки пропонованих послуг, виконання установлених вимог та стандартів.
За результатами проведених досліджень, можна зробити наступні висновки:
1. Проаналізовано матеріали 29 літературних джерел з даної тематики та ознайомлено із основними термінами рекреаційної географії – рекреація, рекреаційні ресурси, рекреаційна діяльність.