Смекни!
smekni.com

Рекреаційний потенціал території Ярмолинецького району Камянець-Подільського Надзбруччя (стр. 1 из 5)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Теоретичні основи досліджень рекреаційних ресурсів на природоохоронних територіях

1.1 Поняття про рекреацію, рекреаційні ресурси та рекреаційну діяльність

1.2 Положення про рекреаційну діяльність в межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду України

РОЗДІЛ 2. Загальні відомості про досліджувальний об’єкт

2.1 Методика визначення рекреаційного потенціалу території

2.2 Розвиток туризму

2.3 Розвиток рекреації

РОЗДІЛ 3. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційного комплексу України

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

Актуальність теми. Рекреаційна діяльність є невід’ємною складовою сучасного способу життя. Залучаючи до сфери цієї діяльності природні об’єкти і явища, культурні та соціально-економічні комплекси як складові рекреаційного потенціалу, формуються територіальні рекреаційні системи.

Певна територія зі значною кількістю рекреаційних ресурсів – це потужний потенціал розвитку міжнародного туризму, який у багатьох країнах світу є прибутковою галуззю національної економіки. Так, наприклад, питома вага доходів від туризму у ВНП в Іспанії становить майже 4%, у Кіпрі – близько 20%, у країнах Центральної і Східної Європи – біля 7,6%. В Україні частка доходів від туризму у валовому національному продукті не перевищує і одного відсотка.

На сьогоднішній час питанням рекреаційного потенціалу даної території не було присвячено багато уваги. Можна назвати лише статтю Боєва Ю.М. у збірнику “Социально-экономические, экологические и гуманитарные проблемы развития туристического бизнеса” (Донецьк, 2003). Хоча роботи, у яких була проведена оцінка рекреаційного потенціалу по іншим регіонам України почали з’являтись у науковій літературі лише віднедавна.

Тому, оскільки досліджуваний регіон багатий на природні та соціокультурні ресурси, виникла потреба визначити яким саме рекреаційним потенціалом він володіє та визначити напрямки оптимізації розвитку туристичної діяльності Кам’янець-Подільського Надзбруччя як однієї із територій Національного природного парку “Подільські Товтри”.

З огляду на вище сказане, вибрана тема роботи є актуальною і нагальною для визначення напрямків розвитку видів рекреаційної діяльності в межах природного парку. Результати наших досліджень можуть стати матеріалом для подальшого вивчення рекреаційної географії Західного регіону України.

Об’єкт дослідження – природні, історико-культурні, соціально-економічні рекреаційні ресурси Ярмолинецького району.

Предмет дослідження – використання рекреаційних ресурсів та визначення напрямків розвитку видів рекреаційної та туристичної діяльності.

Метою наших досліджень є – визначити рівень рекреаційного потенціалу території Ярмолинецького району.

Відповідно до поставленої мети нами передбачається:

1. ознайомитись із літературними джерелами з даної тематики та основною термінологією з галузі рекреаційної географії;

2. охарактеризувати літолого-геоморфологічну будову і ландшафти як основу рекреаційних ресурсів Кам’янець-Подільського Надзбруччя;

3. створити картосхему “Рекреаційний потенціал Ярмолинецького району;

4. визначити рівні рекреаційного потенціалу досліджуваної території та можливості розвитку певних видів рекреаційної діяльності;

5. розробити туристсько-рекреаційні маршрути в межах досліджуваної території.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що авторами практично вперше робиться спроба оцінити рекреаційний потенціал даної території та відобразити його у відповідній картосхемі.

Практична цінність. Результати досліджень дадуть змогу оптимізувати рекреаційну діяльність в межах Ярмолинецького району і визначити їх основні напрямки, внаслідок чого різноманіття ландшафтів, історико-культурних і природних об’єктів дійсно стануть базою для численних видів рекреаційної діяльності, відпочинку і туризму.


РОЗДІЛ І. Теоретичні основи досліджень рекреаційних ресурсів на природоохоронних територіях

1.1 Поняття про рекреацію, рекреаційні ресурси та рекреаційну діяльність

Термін „рекреація” етимологічно виводиться з латинської мови – recreatio (творення заново, відновлення; раніше означало перерву для відпочинку між уроками в школі, а також приміщення для розваг учнів) та французької – recreation (розвага, відпочинок; зміна дій, що виключає трудову діяльність і характеризує простір, пов’язаний із цими діями).

Отже, рекреація – це процес відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил людини, який забезпечується системою відповідних заходів і здійснюється у вільний від роботи час. Важливою є саме відновлювальна функція рекреації. Крім того, рекреація є ще і специфічним видом діяльності, який має чітко виражену природно-ресурсну орієнтацію.

Основою будь-якого рекреаційного комплексу є рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси – це сукупність природно-кліматичних, побутових, культурних, оздоровчих, пізнавальних, історичних та інших ресурсів, які використовуються або можуть використовуватись для надання рекреаційних послуг у процесі господарської діяльності у сфері рекреаційної діяльності [6] (Додаток 1).

Виділяють три типи рекреаційних ресурсів: 1. природні; 2. історико-культурні; 3. соціально-економічні. Кожний з них відіграє певну роль у формуванні галузевої і територіальної організації рекреаційних комплексів.

Природні рекреаційні ресурси – це чинники і властивості компонентів природного середовища, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності якісними та кількісними параметрами і служать або можуть служити для організації відпочинку, туризму, лікування і оздоровлення людей.

До них належать лікувальні та оздоровчі фактори багатоцільового призначення (ліси, лікувальні кліматичні місцевості, поверхневі води), лікувальні речовини (мінеральні води, грязі, озокерит), а також рекреаційні властивості гірських і передгірських ландшафтів та заповідних територій.

Історико-культурні рекреаційні ресурси – це пам’ятки культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, пізнавальний інтерес і можуть використовуватись для задоволення духовних потреб населення.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають матеріально-технічну базу рекреаційних об’єктів, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, використовувані рекреацією об’єкти інфраструктури, а також трудові ресурси, зайняті в рекреаційному господарстві.

Існують також інші підходи до типізації рекреаційних ресурсів. О.Бейдик, зокрема, відносить до рекреаційних ресурсів ще й уфологічні – території, на яких виявлені свідчення контакту з неземними цивілізаціями, форми життя неземного походження, якими спричинені ті чи інші аномальні явища [2].

За Ю. Вєдєніним, рекреаційна діяльність являє собою систему заходів, які пов’язані із використанням вільного часу для оздоровчої та культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, розташованих поза межами їх постійного проживання [3].

Рекреаційна діяльність характеризується:

функціональною різноманітністю, що знаходить свій прояв у частій зміні рекреаційних занять і можливості одночасного здійснення кількох видів занять;

можливістю комбінування її видів на основі врахування взаємозамінності, взаємообумовленості і взаємовиключення тих чи інших рекреаційних занять;

циклічністю – послідовною зміною рекреаційних занять через певний проміжок часу.

За суспільною функцією і технологією виділяють лікувальну, оздоровчу, спортивну і пізнавальну рекреаційну діяльність [12]. Лікувальна рекреаційна діяльність поділяється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. Умови лікувально-оздоровчої рекреації повинні строго відповідати медико-біологічним нормам.

Оздоровча і спортивна рекреаційна діяльність є найрізноманітнішою. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Відпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м’яч на пляжі, водні лижі. Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природи (додаток А).

Великого розвитку набув водний туризм, який включає водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт і т.д. Ці види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах річок і ставків. До інших видів оздоровчої і спортивної рекреації належать підводний спортивний туризм, рибальський туризм, полювальний туризм, скелелазіння тощо.

Пізнавальна рекреаційна діяльність. Пізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов’язані з інформаційним “споживанням” культурних цінностей, тобто, оглядом культурно-історичних пам’яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об’єктами.


1.2 Положення про рекреаційну діяльність в межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду України

Рекреаційну діяльність на території Національного природного парку “Подільські Товтри” визначає відповідне “Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України”, яке розроблено з метою створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреації в природних умовах з додержанням режиму охорони природних комплексів та об’єктів, удосконалення рекреаційної діяльності установ природно-заповідного фонду.