Нові обладнані пляжі будуть формуватись в комплексі з парковими і гідропарковими територіями на Оболоні, Троєщині, ур.Горбачиха, Венеціанському, Долобецькому і Трухановому островах, на курортах Пуща-Водиця і Конча-Заспа, а також в басейні р.Нивка. Площа пляжів має скласти до 2020 р. 245,0 га.
Потреба в лісопаркових територіях і туристсько-рекреаційних лісах буде задовольнятись за рахунок ресурсів як міста, так і приміської зони. Площа лісопаркових насаджень ("міських лісів") буде скорочуватись у зв'язку з відведенням території для прокладання транспортних та інженерних комунікацій і споруд, що проектуються, а також переведенням частини лісопаркових насаджень та упоряджених зон відпочинку в буферні парки на ділянках активного рекреаційного використання поблизу житлових масивів. Сумарна площа цих парків має скласти 3,2 тис. га.
Площа лісопарків і рекреаційних лісів (без буферних парків) складе на розрахунковий строк - 31,7 тис. га. Площа лугопарків збільшиться на 420,0 га за рахунок формування загальнокурортної зони відпочинку на курорті Конча-Заспа і складе 1340,0 га.
Пропозиції з формування та кількісного росту мережі територій масового відпочинку та туризму доповнені прогнозом функціонування і розвитку цих територій стосовно до повсякденних і щотижневих циклів рекреації. Площа територій повсякденного відпочинку складе на розрахунковий строк - 6,5 тис.га. Це дозволить підвищити рівень забезпеченості місцями повсякденного відпочинку в середньому по місту до 95%.
Підставою для розвитку і трансформації мереж природно-заповідних територій є вимога організації рекреаційно-туристського середовища, а також приведення класифікації і природоохоронного режиму територій у відповідності до положення Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Враховуючи перспективний функціональний профіль і необхідність планувального закріплення меж рекреаційних територій, пропонується з метою заповідання нові паркові території і ті, що реконструюються. Для придання статусу рекреаційним зонам територій, що особливо охороняються, у відповідності до положення Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", розглянуто пропозиції із складу територій, що входять до меж Конча-Заспівської туристсько-рекреаційної зони, на базі яких можливе створення Національного природного парку "Голосіїв". Площа території парків і лісопарків, що резервуються для розвитку мережі об'єктів природно-заповідного фонду, складає 4615,3 га.
В проектних межах Києва формуються чотири інтегральні багатопрофільні туристсько-рекреаційні зони, які генетично доповнюються автономними зонами масового відпочинку та туризму, планувальні межі і характеристики яких визначаються задачами скоординованого функціонування та розвитку єдиної мережі рекреаційних і природно-заповідних територій міста.
Рекреаційні зони, об'єднуючи території курортного лікування, туризму та відпочинку, ділянки ландшафту з різною інтенсивністю рекреаційного використання та комплекси рекреаційних закладів, є об'єктами самостійного містобудівного планування, проектування та регулювання. Удосконалення рекреаційного середовища пов'язано і з рішенням ряду нормативно-правових задач. Серед них - надання статусу особливо охоронних земель спільного користування рекреаційним територіям міста та приміської зони. Приватизація окремих рекреаційних закладів і комплексів не повинна протирічити загальнодоступності рекреаційних ресурсів та інфраструктури. Альтернативою колективному садоводству має стати створення акціонерних екологічних селищ, які виключали б роздріблення рекреаційних угідь і забезпечували б співіснування сільського та рекреаційного господарства.
На етапі становлення ринкових відносин, в умовах тимчасових екологічних обмежень з метою збереження рекреаційного фонду (особливо на курортах міста) можлива передача ряду відомчих закладів у комунальну власність, тимчасове перепрофілювання оздоровчих закладів на надання туристських чи готельних послуг.
Також, згідно з Програмою розвитку туризму в м. Києві передбачені наступні заходи, які можна об’єднати в окремі групи.
Нормативно-правове забезпечення та регулювання туризму:
· підготовка пропозицій щодо внесення в установленому порядку змін до законодавчих актів, які регулюють діяльність туристичного і курортно-рекреаційного комплексу;
· розробка та впровадження регіональних нормативних документів „Правила надання туристичних послуг в м. Києві” та „Правила надання екскурсійних послуг в м. Києві”
· створення базового комплекту інвестиційних проектів розвитку інфраструктури туризму в Києві;
· розробка, обґрунтування і підготовка пропозицій щодо пільгового кредитування тур фірм, що розширюють свою матеріально-технічну базу і створюють тур продукт для залучення туристів до Києва.
Удосконалення наукової бази туризму:
· організація та проведення постійних конкурсів кращих публікацій з туристично-краєзнавчої тематики;
· розробка обґрунтованих галузевих економічних нормативів, показників фінансово-господарської діяльності підприємств туристичної діяльності;
· постійне проведення маркетингових досліджень попиту та пропозиції на туристичному ринку м. Києва;
· проведення міжнародних та місцевих науково-практичних конференцій з питань розвитку туризму в м. Києві, Україні та світі [4].
Кадрове забезпечення туризму:
· створення в Києві багатоступеневої системи освіти в туристичній та курортно-рекреаційній сферах;
· проведення аналізу діяльності навчальних закладів, що функціонують на туристичному освітянському ринку [4].
Інформаційно-рекламна діяльність:
· організація та проведення маркетингової кампанії з просування Києва як центра пізнавального, ділового, конгресного, наукового, спортивного та ін. видів туризму;
· створення системи моніторингу, аналізу і планування туристичної діяльності;
· створення системи інформаційно-рекламної туристичної діяльності і пропагування позитивного іміджу Києва;
· організація інформаційно-рекламної міжнародної діяльності;
· створення мережних баз даних тематичного профілю;
· створення міського серверу та порталу туризму і гостинності;
· створення мережних баз даних довідкової статистичної інформації [4].
Важливе значення для збільшення потоків внутрішнього, іноземного туризму, валютних надходжень має активізація екскурсійної справи у м. Києві. З метою її подальшого розвитку, забезпечення якісного екскурсійного обслуговування місцевого населення та туристів, підвищення рівня професійної майстерності екскурсоводів та гідів-перекладачів, створення безпечних умов при наданні екскурсійних послуг при Головному управлінні має бути створено міський екскурсійно-методичний центр, при якому і діятимуть методична рада, атестаційна комісія, методичний кабінет, методична секції.
В даний час у м. Києві діє більше 100 тематичних екскурсійних маршрутів.
Туристичними організаціями систематично розробляються нові та обновлюються діючі тематичні екскурсії різноманітної тематики. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої Туристської Організації санаторно-курортні та оздоровчі заклади відносяться до туристичної індустрії, а вітчизняні та іноземні громадяни, які користуються їх послугами - до туристів.
В останні роки пройшло поступове відтворення системи оздоровчо-спортивного туризму, який поєднує в собі спорт і відпочинок, зміцнює здоров'я населення, формує здоровий спосіб життя.
Щорічно, починаючи з 1997 р., в м. Києві традиційно проводяться відкриті зльоти туристів міста, видові змагання, в районах створено туристські клуби, розробляються щорічні календарі масових туристичних оздоровчо-спортивних заходів, в кожній районній в, м. Києві державній адміністрації затверджено відповідні програми заходів подальшого розвитку туризму на період до 2010 року.
Головним завданням розвитку матеріальної бази сфери туризму є модернізація та реконструкція туристичних підприємств, інфраструктури туризму відповідно до міжнародних стандартів. У травні 2004 р. міськдержадміністрацією будуть завершені роботи по створенню Водно-інформаційного центру в оновленому парку "Хрещатик".
У 1998-2005 рр капітально відремонтовано та в сучасному стилі облаштовані за власні кошти та кошти інвесторів ряд офісних приміщень туристичних організацій ("Сам", "Олімп Тревел", "Гамалія", "Супутник", "Червона рута", "Краєвид", "Екстур" та ін.). На період до 2010 року заплановано поступове винесення за межі міської забудови транзитного руху залізничного та автомобільного транспорту, передбачається запровадження комплексу заходів для забезпечення обслуговування пасажирів на сучасному рівні.
Підготовкою фахівців туризму та готельного господарства в Києві займаються 6 вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, 1 технікум, 2 ліцеї.
Пріоритетними напрямками у зміцненні матеріально-технічної бази туристичних підприємств мають бути проведення реконструкцій, модернізації та будівництво об'єктів туристичної сфери за рахунок власних коштів підприємств та шляхом залучення, інвестицій, у т. ч. іноземних.
З кожним роком готельний сервіс у Києві стає більш різностороннім, як по переліку, так і по якості наданих послуг.
Що стосується розвитку туристського комплексу безпосередньо окремих регіонів Київщини, то тут слід виділити Програму створення національної системи туристсько – екскурсійних маршрутів „Намисто Славутича”. І хоча дана програма стосується не тільки м. Києва, а й практично всіх регіонів України, все ж таки дану програму можна віднести і до програм туристичного розвитку Київського регіону.