Ця система охоплює дванадцять областей України: Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Херсонську, Черкаську, Чернігівську та м. Київ (далі - регіон “Намисто Славутича”).
У перспективі можливо розширення системи туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” та створення транснаціональної системи під тією ж назвою з включенням територій сусідніх держав Білорусі та Росії, де несе свої води Дніпро-Славутич.
Метою роботи є узагальнення інформації про природно-рекреаційні та історико-культурні туристичні ресурси регіону “Намисто Славутича”, розробка на цій основі пропозицій і рекомендацій щодо створення Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів. Це сприятиме розвитку туризму, відродженню національної свідомості та традицій українського народу. Рекомендації, інформаційні та аналітичні матеріали можуть бути використані працівниками туристичної галузі у практичній діяльності при плануванні напрямків роботи, розробці нових маршрутів і турів, створенні туристичного продукту для різних категорій вітчизняних та іноземних туристів і екскурсантів.
Робота містить досить детальну характеристику природно-рекреаційних і соціально-економічних ресурсів регіону “Намисто Славутича”, що зумовлюють можливості та перспективи розвитку туристичної галузі. Систематизовано значний довідковий матеріал про кількісний склад населення, об`єкти природно-заповідного фонду, матеріальну базу туризму, транспортну мережу, заклади санаторно-курортного лікування, історико-культурні та архітектурні пам`ятки, меморіальні місця тощо. Наведено дані про основні суб`єкти підприємництва, що здійснюють туристичну діяльність у регіоні.
У межах Національної системи “Намисто Славутича” розроблено рекомендовані туристсько-екскурсійні маршрути за тематичними напрямами по місцях, багатих на пам`ятки історії, культури, архітектури та природи, а також пов`язаних з життям і діяльністю видатних людей. Передбачено здійснення численних радіальних подорожей та екскурсій з основних пунктів цих маршрутів.
Тематичні напрями рекомендованих туристсько-екскурсійних маршрутів визначено з урахуванням найважливіших віх історичного та культурного життя українського народу.
Так, велике значення для розуміння витоків нашої держави має висвітлення періоду існування Київської Русі (ІХ - ХІІ ст.), яка помітно вплинула на історичний розвиток як України, так і Європи в цілому. Збереглися цінні давньоруські археологічні, історико-культурні, архітектурні та літературні пам`ятки: “Слово о полку Ігоревім”, значення якого важко переоцінити; архітектурні пам`ятки ХІ - ХІІ ст. у мм. Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Острі; пам`ятки археології у мм. Києві, Переяславі-Хмельницькому, Чернігові та с. Білогородці.
Важливим для історичного розвитку України був і період національно-визвольної війни українського народу у ХVІІ ст. та існування козацької держави. Відтоді до нас дійшли численні пам`ятки: місця розташування Запорізьких Січей, а також пов`язані з головними битвами національно-визвольної війни 1648 - 1654 рр. під Жовтими Водами та Корсунем; пам`ятки Холодного Яру; колишні центри політичного життя України - гетьманські столиці Чигирин, Батурин і Глухів; місця, пов`язані з життям і діяльністю Б.Хмельницького та інших гетьманів України.
Великий інтерес викликають пам`ятки, меморіальні комплекси та музеї другої світової війни у мм. Києві, Одесі, Дніпропетровську, урочищі Дрюківщина, експозиції тематичних музеїв у мм. Корсуні-Шевченківському, Переяславі-Хмельницькому, Одесі, с. Нових Петрівцях.
Важливе значення має тематика, що розкриває витоки та джерела сучасної народної культури та мистецтва, а також української літератури та духовності. Вона передбачає показ центрів народних художніх промислів: ткацтва, вишивки, гончарства, малярства, різьби по дереву, лозоплетіння - та відвідання місць, пов`язаних з життям і творчістю видатних митців: М.В.Гоголя на Полтавщині, О.П.Довженка на Чернігівщині, Лесі Українки на Житомирщині, А.П.Чехова на Сумщині, Т.Г.Шевченка на Черкащині тощо.
Розвиток духовної культури українського народу відображають цінні культові споруди, які з давніх часів збереглися до наших днів: пам`ятки світового значення у м. Києві, чудові монастирські комплекси та окремі церковні споруди у мм. Чернігові, Путивлі, Новгороді-Сіверському, Новомосковську, Полтаві, Золотоноші, сс. Мгарі та Густині.
Особливого значення в системі туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” надається відвіданню музеїв у межах тематичного напряму “Музейні скарбниці України”: художніх, архітектури та побуту, історичних, краєзнавчих, військових, літературних, меморіальних тощо. Великий інтерес у туристів викликають “музейні” міста: Київ, Чернігів, Одеса, Полтава, Переяслав-Хмельницький.
Виходячи з вищевикладеного, одним з основних завдань при розробці Національної системи туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича” є залучення громадськості, туристичних організацій, місцевих адміністрацій до активізації туристичної діяльності у регіоні “Намисто Славутича” на основі багатого природно-рекреаційного та історико-культурного потенціалу з метою створення сприятливих умов для його подальшого соціально-економічного та культурного розвитку.
Для подальшого розвитку туризму Києва необхідно:
· внести відповідні пропозиції про доповнення і зміни до діючого законодавства з питань туризму та оподаткування;
· ввести пільгове оподаткування земельних ділянок, на яких розташовані підприємства туристсько-рекреаційного комплексу, що сприятиме розвитку його матеріальної бази, зменшенню вартості послуг та підвищенню конкурентоспроможності;
· виділяти цільові кошти для рекламно-інформащйних заходів за кордоном для укріплення туристичного іміджу міста;
· створити у м Києві державну госпрозрахункову організацію для надання послуг по бронюванню місць у готелях, виготовлення рекламно-інформаційних матеріалів про готельні можливості міста тощо;
· збільшити кількість сучасних автобусів різної вмістимості для туристів;
· облаштувати інформаційними знаками місця безкоштовного автомобільного тимчасового паркування біля екскурсійних об'єктів;
· виготовити схеми місць для встановлення вказівників знаходження основних туристсько-екскурсійних об'єктів Києва для киян та гостей столиці;
· створити у структурі ГУ МВС України в м.Києві спеціальний підрозділ (туристичну муніципальну міліцію), який має забезпечувати безпеку туристів та здійснювати контроль за проведенням екскурсій особами, які не мають на це відповідного дозволу;
· здійснювати контроль за поселенням туристів, в тому числі і ділових, в приватних квартирах, що не мають відповідного дозволу, створити 2-3 екскурсійних пункти в центральній частині міста;
· тощо.
Київ – столиця України, один з найважливіших політичних, економічних, наукових, культурно-освітніх та релігійних центрів Європи.
Провідне співставлення Києва з іншими європейськими столицями дає змогу зробити ряд висновків, а саме: за ознаками „столичності” Київ знаходиться в одній категорії з іншими столицями, проте за основними складовими життєдіяльності населення Київ відстає від рівня столиць європейських країн – рівнем економічного розвитку та доходів населення, показниками якості життя.
Для м.Києва та всього столичного регіону важливою складовою у рушійному потенціалі є фактор столичності. Загальновідомо, що в столицях зосереджуються не тільки управлінські функції, а і економічне виробництво, яке характеризується більш прогресивною структурою та новітніми технологіями, інтелектуальний потенціал, потужна соціальна інфраструктура, вплив якої виходить за межі столиці, стікаються фінансові потоки. Внаслідок цього, місто-столиця при однакових передумовах розвитку випереджує інші міста.
Входження України у міжнародні політичні та економічні сфери в якості повноправної суверенної держави сприятиме подальшому розвитку столичних функцій Києва і має відбитися на темпах та пропорціях його економічного і соціального розвитку. В цьому контексті проаналізуємо стан туристичної галузі в Україні, що дозволить нам зробити загальні висновки щодо розвитку туризму в м. Києві.
Підсумки розвитку туристичної галузі України в цілому відповідають динаміці економічних процесів, що відбуваються в державі. Водночас, світові політичні та економічні процеси останніх років також справляють суттєвий вплив на обсяги, напрямки та структуру туристичних потоків.
Статистичні дані за 2005 р. дозволяють зробити висновок про те, що туризм в Україні розвивається сталими темпами, продовжуючи позитивні тенденції 2000-2005 років.
За даними ДТА України обсяги туристичних потоків в Україні становили у 2006 р.:
· Іноземний (в’їзний) туризм 6,3 млн. осіб.
· Внутрішній туризм 7,2 млн. осіб.
· Обсяг туристського споживання 22,6 млрд. грн. або 4,2 млрд. дол. США (розраховано у відповідності до Рекомендацій ВТО по статистиці туризму) [38].
Таблиця 3.1
Обсяги туристичних потоків в Україні*
Назва показника | 2005 р. | 2006 р. | 2006/2005 Темп приросту |
Разом іноземних (в’їзних) та внутрішніх туристів, осіб | 12’689’744 | 13’505’284 | + 6,4 % |
В т. ч. - іноземних (в’їзних) туристів, осіб | 5’791’250 | 6’326’325 | + 9,2 % |
- внутрішніх туристів, осіб | 6’898’494 | 7’178’959 | + 4,1 % |
Обсяг туристського споживання, млрд. грн. | 20,9 | 22,6 | + 8,1 % |
Середньооблікова чисельність працюючих у підприємствах сфери туризму, осіб | 185’664 | 189’466 | + 2,0 % |
Кількість суб’єктів туристичної діяльності, що надавали послуги | 2’652 | 3’134 | + 18,2 % |
Кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів | 3’304 | 3’242 | - 1,9 % |
Кількість готелів та інших місць для короткотермінового проживання | 1’258 | 1’254 | - 0,3 % |
*Джерело: www.tourism.gov.ua