За аналізований період зростання обсягу доходів від туристської діяльності м. Києва обумовить збільшення надходжень до бюджету (див. рис. 3.3). Так, за розрахунками у 2004 році надходження до бюджету дорівнюватимуть 50,8 млн. грн.. Ці надходження упродовж 2005 – 2010 років збільшуватимуться. При цьому загальна сума надходжень до бюджету за рахунок податку на додану вартість, податку на прибуток, інших податкових зобов’язань становитиме 570,1 млн. грн. [24].
Рис. 3.3 Прогноз щорічних надходжень до бюджету за рахунок наданих турпослуг (млн. грн.)
Загальна сума, яка необхідна для розвитку туризму у м. Києві на зазначений період складає 3,0 млрд. грн. (за власними попередніми розрахунками), в тому числі по джерелах фінансування: кредити та інвестиції – 1,8 млрд. грн., бюджет – 1,2 млрд. грн.. При цьому доля джерел фінансування в загальній сумі складає відповідно: 60% - кредити та інвестиції, 40% - бюджет.
Метою використання кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів для реалізації заходів по розвитку туризму у м. Києві є:
· створення високорентабельних і реконструкція діючих туристських підприємств м. Києва (готельних комплексів, туристських фірм, лікувально-оздоровчих та санаторно-курортних комплексів, історико-культурних заповідників, центрів міжнародного туризму, туристсько-спортивних центрів тощо) на базі сучасних технологій світового туризму;
· проведення науково-дослідних робіт з метою розробки схем історико-археологічного туризму, видання пам’яток історії та культури України, розробки та впровадження маршрутів по Україні, проведення маркетингових робіт для розширення існуючих і для освоєння нових секторів туристського ринку.
Прогноз показників економічної ефективності та доцільності вкладення кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів в розвиток туристської галузі м. Києва, базується на наступному:
· за базу порівняння прийнято стан розвитку туристської галузі м. Києва в 2001 році згідно „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві””;
· щорічний приріст загальної кількості туристів за існуючої матеріальної бази та інфраструктури туризму в м. Києві складає в середньому 10,3%. Дане припущення базується на аналізі статистичних даних „Інформаційно-статистичного бюлетеню „Туризм в Києві”” за період з 1998 по 2001 роки, які свідчать про тенденцію збільшення загальної кількості туристів, які прибувають в м. Київ з метою організованого туризму;
· передбачається додаткова кількість туристів з 2005 року за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму, яка складає 39,3% від загальної кількості туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму в м. Києві;
· збільшення рівня вартості обслуговування туриста на 5% з 2005 року у зв’язку з вкладенням коштів в реалізацію заходів по покращенню туристського іміджу м. Києва та подальшого щорічного зменшення вартості обслуговування туриста на 1%, у зв’язку з підвищенням конкурентоспроможності надання туристських послуг;
· доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо) складають у середньому 27% від обсягу туристських послуг;
· щорічний приріст витрат туристських підприємств на обслуговування туристів складає 6,3%.
Враховуючи статистичні дані по м. Києву прогноз показників здійснюється таким чином:
· обчислюється кількість туристів за існуючої матеріально-технічної бази та інфраструктури туризму, а також додаткова кількість туристів за рахунок модернізації існуючих і введення в дію нових об’єктів туризму;
· визначається середня вартість одного обслугованого туриста;
· розраховується обсяг наданих турпослуг (Vді), враховуючи кількість туристів (Кті) та середню вартість одного обслугованого туриста (Ві) на і-й поточний рік за формулою:
,де 1000 – коефіцієнт переводу загального обсягу доходів у млн. грн.
· обчислюються доходи від надання додаткових послуг інших галузей (транспорт, торгівля, зв’язок, заклади харчування та розваг тощо);
· розраховується обсяг доходів (Vзі), надходження до бюджету (Пбі) та витрати туристських підприємств на обслуговування туристів (Zі);
· розраховується прибуток на і-й поточний рік (Рі):
Рі = Vзі – Пбі – Zі;
· розраховується чистий грошовий потік коштів (Гпчі), тобто чистий прибуток (cash flow), як різниця між загальним обсягом доходів та витратами туристських підприємств на обслуговування туристів і обсягом кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму (Zкі) за формулою:
Гпчі = Vзі – Zі – Zкі
Даний показник дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату вкладення коштів у розвиток туризму в м. Києві.
Якщо чистий грошовий потік за увесь період фінансування < 0, то дане вкладення коштів є недоцільним;
· обчислюється норма прибутку від вкладення коштів на кожний і-й рік фінансування (Нпі), тобто обчислюється ефективність вкладення коштів з урахуванням чистого грошового потоку коштів (Гпчі), осбіг кредитних, інвестиційних та бюджетних коштів на розвиток туризму та витрат туристських підприємств на обслуговування туристів за формулою:
Нпі =
;· розраховується термін окупності вкладення коштів (То) з урахуванням середньої норми прибутку (Нпс) за всі роки фінансування за формулою:
,де
Цей показник дозволяє визначити термін, по завершенню якого будуть повернуті кошти [4]. В результаті виконання обчислень отримані прогнозні показники ефективності розвитку туризму в м. Києві (див. додаток 2).
Прогноз показників дає можливість вивчити динаміку отримання загальних обсягів доходів, загальних витрат і чистого грошового потоку на аналізований період (див. рис. 3.4).
Рис. 3.4 Прогноз динаміки доходів, витрат і чистого грошового потоку від надання туристських послуг по м. Києву
Аналіз проведених розрахунків показує, що за період реалізації заходів по розвитку туризму м. Києва до 2010 року загальний обсяг доходів і чистого грошового потоку становитиме відповідно 9208,5 млн. грн. і 1532,2 млн. грн., а загальні витрати з урахуванням капітальних вкладень складатимуть 7676,3 млн. грн.. Це забезпечує достатній рівень норми прибутку (середнє значення – 19%) та термін окупності вкладених кредитних, інвестиційних і бюджетних коштів (5,4 роки).
Туристсько-рекреаційна діяльність як масове соціально-економічне явище світового масштабу перетворюється у важливий стимул регіонального розвитку. Досвід останніх років свідчить про те, що в умовах всезагальної стагнації галузей матеріального виробництва рекреація і туризм залишаються високорентабельними галузями, які функціонують стабільно і ефективно.
Масштаби та результативність розвитку туристсько-рекреаційного комплексу регіону залежить від раціонального поєднання господарської автономності, самоуправління господарських структур з координуючою управлінською діяльністю на державному і регіональному рівнях. У цьому контексті галузь може стати своєрідним „полюсом росту” у господарстві регіону, джерелом наповнення місцевого бюджету, стимулом розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційним об’єктом іноземного інвестування та засобом досягнення реальних структурних зрушень в економіці регіону.
Враховуючи вплив рекреаційного фактору на майбутній економічний профіль столиці, зазначимо, що з економічної точки зору функціонування даної галузі прискорюватиме розвиток інших галузей господарства, розширятиме сферу докладання праці. Рекреація і туризм справляють суттєвий вплив на структуру балансу грошових доходів і витрат населення, стимулюють притік у регіон іноземної валюти.
Важко переоцінити роль рекреаційної діяльності для подальшого розвитку туризму в столиці у реалізації сучасної соціальної парадигми економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб.
Для забезпечення раціонального використання рекреаційних ресурсів м. Києва та його приміської зони ми пропонуємо провести такий комплекс природоохоронних та екологічних заходів: