Санаторно-курортне лікування організований відпочинок та туризм в АР Крим у 20072008 році (стр. 18 из 24)
| Аквапарки | Акваріуми | Дельфі-наріуми | Куточкиприроди | Боулінги | |
| Автономна Республіка Крим | 5 | 5 | 5 | 8 | 8 |
| м.Сімферополь | – | 1 | – | 1 | 1 |
| м.Алушта | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
| м.Євпаторія | – | – | 1 | 1 | 1 |
| м.Керч | – | – | – | – | 1 |
| м.Судак | 1 | – | – | – | 1 |
| м.Феодосія | 1 | 1 | 1 | – | 1 |
| м.Ялта | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Бахчисарайський | – | – | – | 1 | 1 |
| Ленінський | – | – | – | 1 | 1 |
| Сакський | 1 | – | – | – | – |
| Сімферопольський | – | – | – | 2 | – |
Спортивні споруди
| 2000 | 2006 | 2007 | |
| Стадіони з трибунами на 1500 місць, одиниць | 50 | 53 | 53 |
| Спортивні майданчики – всього, одиниць | 914 | 1097 | 1012 |
| з них тенісні корти | 64 | 110 | 110 |
| Футбольні поля, одиниць | 381 | 412 | 417 |
| Стрілецькі тири криті і напівкриті на дистанцію не менше 25 метрів, одиниць | 271 | 244 | 215 |
| Плавальні басейни, одиниць | 21 | 22 | 22 |
| Спортивні зали площею не менше 162 м2 | 667 | 677 | 645 |
| Майданчики (гімнастичні містечка) з тренажерним обладнанням | 248 | 249 | 249 |
| Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять –всього | 419 | 534 | 572 |
| Кінно-спортивні бази | 1 | 3 | 3 |
| Велотрекі | 1 | 1 | 1 |
САНАТОРНО-КУРОРТНИХ (ОЗДОРОВЧИХ) ЗАКЛАДІВ
В умовах напруженої соціально-економічної та небезпечної екологічної ситуації, погіршення стану здоров’я населення особливого значення набуває організація ефективного оздоровлення та відпочинку.
Автономна Республіка Крим завдяки географічному розташуванню та забезпеченості кліматичними, курортними і лікувальними ресурсами є унікальною місцевістю щодо формування санаторно-курортної мережі.
Оздоровчий сезон 2007/08р. проходив під егідою Року туризму та курортів в Україні.
Впроваджені заходи забезпечили найбільший приплив організованих відпочиваючих на кримський півострів за останні сім років.
У період з жовтня 2007р. по вересень 2008р. в АР Крим налічувалося 553 санаторно-курортних (оздоровчих) заклади з загальним ліжковим фондом 121,1 тис. ліжок (місць) у місяць максимального розгортання.
В умовах формування конкурентоспроможності санаторно-курортного і туристського комплексу республіки мережа санаторно-курортних (оздоров-чих) закладів та їх ліжковий фонд щорічно змінюються.
У порівнянні з попереднім роком кількість закладів, які призначені для санаторного лікування та відпочинку, зменшилась на 3 установи, а порівняно з 2000р. збільшилась на 34 оздоровчих заклади.
Ємність існуючої мережі санаторно-курортних закладів у місяць максимального розгортання проти 2006/07р. та 2000р. незначно зменшилась – відповідно на 0,8% та 0,4%.
Разом з тим, кожний сьомий оздоровчий заклад, або 76 закладів рекреаційного призначення, не працювали протягом усього року.
Ліжковий фонд вказаних закладів становив 7,9 тис. ліжок (місць), що на 37,6% більше, ніж у попередньому році.
Переважна більшість санаторно-курортних закладів, які не працювали, – бази відпочинку.
Із загальної кількості непрацюючих закладів кожний четвертий не працював з причини відсутності коштів на експлуатацію закладу, кількість цих закладів у аналізуємому оздоровчому сезоні збільшилась у 1,5 раза проти 2006/07р.
Спостерігається тенденція зростання кількості громадян, які віддають перевагу організованому оздоровленню та відпочинку.
Всього з жовтня 2007р. по вересень 2008р. санаторно-курортні заклади Автономної Республіки Крим з метою санаторного лікування та відпочинку відвідало 1081,2 тис. осіб.
Чисельність рекреантів у 2007/08р. проти 2000р. збільшилась у 1,4 раза, у порівнянні з попереднім роком чисельність відвідувачів здравниць та закладів відпочинку збільшилась на 11,1 тис. осіб.
Поряд з тим, загальна кількість ліжко-днів, проведених всіма оздоровленими у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах, зменшилась проти попереднього року на 757,8 тис. ліжко-днів та у 2007/08р. становила 14342,2 тис. ліжко-днів. Внаслідок цього, тривалість відпочинку у закладах АР Крим незначно зменшилась і в середньому становила 13 днів (у 2006/07р. – 14 днів).
Впродовж 1–2 днів в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах автономії у 2007/08р. відпочили 37,0 тис. осіб, або 3,4% загальної кількості оздоровлених. Порівняно з 2006/07р. чисельність осіб, які відпочивали 1-2 дня, збільшилась на 3,5%.
У порівнянні з 2000р. чисельність рекреантів цієї категорії зросла майже втричі, а їх питома вага у загальній чисельності організованих рекреантів збільшилась з 1,6% до 3,4%. Це, головним чином, пов’язано з розвитком таких видів туризму як діловий, науковий та короткотерміновими святковими турами, проведення яких все більше розповсюджується на різні типи закладів оздоровлення та відпочинку.
Розподіл відпочиваючих протягом 1–2 днів по типах санаторно-курортних (оздоровчих) закладів
Традиційно, найбільшою привабливістю у рекреантів, відпочиваючих протягом 1–2 днів, користуються санаторії та оздоровчі заклади міст Ялта і Алушта.
Протягом тривалого часу у санаторно-курортних (оздоровчих) закладах перебувала переважна більшість оздоровлених (96,6%).
Чисельність оздоровлених, охоплених довгостроковим відпочинком, збільшилась проти 2000р. також більш, ніж на третину (35,6%), а проти 2006/07р. – на 9,8 тис. осіб.
Значна частина гостей кримського півострову відвідує його з метою санаторного лікування, медичної реабілітації, відновлювання здоров’я та профілактики захворювань.
У 2007/08р. мережа здравниць різної спеціалізації враховувала 149 закладів з цілорічним ліжковим фондом 37,8 тис. ліжок (місць), та 59,1 тис. ліжок (місць) у місяць максимального розгортання. Ємність цих закладів проти минулого року зменшилась на 3,1% та 0,5% відповідно.
На розгорнутих ліжках у 2007/08р. протягом тривалого часу було оздоровлено 684,7 тис. дорослих та дітей та відпочило протягом 1–2 днів 16,5 тис. осіб. У порівнянні з минулим роком чисельність вказаних категорій рекреантів, які пройшли курс лікування у цих оздоровницях, збільшилась відповідно на 6,0% та майже на одну п’яту. Поряд з тим, у санаторіях-профілакторіях та дитячих оздоровчо-санаторних позаміських закладах цілорічної дії зафіксовано зниження кількості оздоровлених осіб на 55% та 11% відповідно.
Питома вага ліжкового фонду санаторіїв у АР Крим у загальної кількості санаторних закладів України складає 34%.
Перебування більшості гостей півострова протягом тривалого часу у здравницях пов'язане із проходженням курсу санаторного лікування.
За кількістю санаторіїв та чисельності оздоровлених у них АР Крим є лідером в Україні.
У 2007/08р. пройшли курс санаторно-курортного лікування 571,5 тис. осіб, або 83,5% загальної чисельності довгостроково оздоровлених у здравницях республіки. Тривалість перебування у санаторіях становила в середньому 16 днів.
Динаміка чисельності оздоровлених у санаторіях свідчить про постійний зріст оздоровлених цієї категорії і подальше зростання навантаження зазначених закладів. Так, чисельність рекреантів, які скористалися санаторним лікуванням, у розрахунку на один заклад зросла з 3098 осіб у 2000р. до 4969 осіб у 2007/08р.
Санаторно-курортне спрямування характерно для міст Ялти та Євпаторії, у санаторіях яких пройшли курс лікування та медичної реабілітації протягом тривалого часу відповідно 40,5% та 33,5% загальної чисельності оздоровлених у санаторіях. Якщо м.Ялта є незаперечним лідером (в АР Крим та в Україні) за кількістю фтизіатричних закладів та чисельністю осіб, які у них оздоровлені, то м.Євпаторія визначена як Всеукраїнська дитяча оздоровниця.
В умовах погіршення екологічної ситуації та стану здоров’я населення (у т.ч. на активний туберкульоз) в країні зростає потреба у санаторно-курортному лікуванні, відновлюванні здоров’я та профілактики захворювань.
З жовтня 2007р. по вересень 2008р. у санаторіях фтизіатричної спеціалізації пройшли курс санаторного лікування профілактики захворювань 48,2 тис. осіб, що на 2,2% більше, ніж у 2006/07р. та у 1,6 р. б. проти 2000р.
З загальної кількості оздоровлених у санаторіях цієї спеціалізації 40% – діти та підлітки. Більш половини дітей та підлітків, хворих на туберкульоз, пройшли курс санаторного лікування у м. Євпаторія. Центром лікування дорослих хворих на туберкульоз є м. Ялта (70,0% загальної чисельності).
Слід відзначити, що у 2007/08р. збільшилась на 36% чисельність оздоровлених громадян з числа постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у порівнянні з 2006/07р. та становила 55,8 тис. осіб.