Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:
- звільнює ТП від допоміжних операцій;
- зосереджує підготовку товарів для транспортування;
- підготовлює товароупроваджуючі документи;
- забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;
- здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.
Світова структура транспортно-експедиторських організацій різноманітна від невеликих фірм до великих об’єднань.
Вони володіють автомобільними парками, контейнерами, залізничними засобами, складами, термінами, причинами і ін.
До нових видів послуг, що надаються експедиторськими організаціями є: декларування, лізинг, страхування, факторинг і ін.
3. Правила регулювання транспортно-експедиторського обслуговування
Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними організаціями.
Національні експедиторські організації:
- Українська спілка експедиторів (УСЕ);
- Асоціація міжнародних автомобільних перевезень (Асмап).
Міжнародні експедиторські організації:
- Міжнародна Федерація експедиторських організацій (ФІАТА) була створена у 1926 році з метою забезпечення інтересів експедиторів на міжнародному рівні на всіх видах транспорту.
- Міжнародна асоціація по вдосконаленню перевантажувальних операцій на транспорті (ІУКА) була створена в 1926 році з метою підвищення ефективності перевантажувальних операцій та дослідженню проблем вдосконалення технології вантажних операцій і інформаційного обміну.
4. Основні транспортно-експедиторські операції
Найбільш розповсюдженими транспортно-експедиторськими організаціями є:
- раціональний вибір тз;
- складання поточних, річних і перспективних планів;
- організація складування та зберігання вантажів;
- упакування, маркування та комплектація вантажів;
- організація перевезень вантажів зі складу на склад;
- підготовка дрібних та партійних комплектних вантажів;
- забезпечення контейнерних вантажопотоків;
- забезпечення максимального вантажопідйомності ТЗ;
- підписання договорів з перевізниками;
- оформлення товаросупроводжуючих документів;
- оформлення прийому-здавальних документів;
- оформлення рекламаційних документів;
- сприяння перевантаження вантажів;
- розсортування, переупакування, маркування вантажів;
- підготовка ТЗ до перевезень специфічних вантажів;
- супроводження вантажів;
- оформлення та погодження товаросупроводжуючих документів.
Виконання вищенаведених операцій вимагає високого рівня кваліфікацій адміністративно-управлінського і виробничого персоналу.
Висновки
Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг по переміщенню товару від виробника до споживача.
Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у транспортних перевезеннях.
Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу організації.
Класифікація:
- по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні, навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів;
- по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства, об’єднання, союзи і ін.
Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:
- звільнює ТП від допоміжних операцій;
- зосереджує підготовку товарів для транспортування;
- підготовлює товароупроваджуючі документи;
- забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;
- здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.
Правове регулювання здійснюється національними та міжнародними організаціями.
Список використаної літератури
1. Гаджинский А. М. Основы логистики. — М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1995.
2. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992.
3. Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логистика: Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1992.
4. Залманова М. Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу «Логистика». - Саратов : Саратовский государственный технический университет, 1993.
5. Залманова М. Е. Управление системами переработки, хранения и доставки продукции. Логистическая концепция : Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1990.
6. Логистика – технология транспортного процесса / Под редакцией доктора экономических наук Л.Г.Зайончика.
7. Плоткин В. К. Управление материальными ресурсами: очерк по коммерческой логистике. — Л. : Изд-во Ленингр.фин.-экон.ин-та, 1991.
8. Райнхард Юнеманн. Материальные потоки и логистика. — Берлин : Изд-во Шкринчер, 1989.
9. Родников А. М. Логистика: Терминологический словарь. — М. : Экономика, 1995.