Крім того технологічна карта є основним документом, що вимагається при сертифікації туристсько-екскурсійної організації, що претендує на ведення екскурсійної діяльності.
Технологічна карта так само як і сама екскурсія складається з трьох частин: вступу, основної частини і висновку. Вступ і висновок не пов'язані з екскурсійними об'єктами і розташовуються в карті до і після графічно оформленої основної частини екскурсії. У них даються лаконічні вказівки про те, що обов'язково повинен повідомити екскурсовод групі про саму екскурсію, щоб привернути увагу її учасників до об'єктів показу та утримання екскурсійної розповіді.
(додаток № ___)
5.6 Скласти картку прослуховування екскурсії
Картка прослуховування екскурсії – це картка, яка видається екскурсанту для заповнення висновків проведеної екскурсії. Такі картки заповнюють керівники туристично-екскурсійних організацій, члени творчої групи, екскурсоводи, які повинні дати висновок щодо якості підготовки при проведенні пробної екскурсії.
Картка містить: назву екскурсії, вид екскурсії, тривалість, зміст, методику проведення екскурсії, техніку проведення екскурсії, культуру мовлення екскурсовода, висновки по прослуховуванню та поради екскурсоводу.
(додаток № __)
5.7 Техніка проведення екскурсії
Ефективність будь-якої екскурсії визначається не тільки вибором об'єктів показу, розробкою маршруту, знаннями екскурсовода, але й гарним володінням ним технікою ведення екскурсії.До техніки ведення екскурсії зараховують наступне: знайомство екскурсовода з групою, вихід екскурсантів з автобуса, рух від автобуса до об'єкта, розстановка групи у об'єкту, повернення в автобус, дотримання плану екскурсії відповідно до технологічної схеми, відповіді на питання екскурсантів, використання індивідуального тексту при проведенні екскурсії, експонатів з "портфеля екскурсовода" і звукозапису, роботи з мікрофоном.
При підготовці власної екскурсії в першу чергу я знайомлюсь з групою. Враховуючи той факт, що моя екскурсія пішохідна, знайомство з групою відбувається в момент мого наближення до групи. Моє знайомство розпочинається з привітання і представленння. Я вітаюсь з присутніми, називаю своє прізвище, ім'я, по-батькові, назву туристичної фірми або екскурсійного бюро, яке я предствляю як професійний екскурсовод. Потім оголошую тему екскурсії, розкриваю специфіку екскурсії, перелічую декілька найвизначніших об’єктів з метою зацікавленості екскурсантів моєю екскурсією, коротко охарактеризовую наш маршрут, його протяжність, місця і час початку і закінчення екскурсії. Після плавного закінчення вступу я ознайомлюю учасників екскурсії з правилами поведінки під час подорожі і непомітно переходжу безпосередньо до проведення екскурсії. У цей час непомітно для екскурсантів я займаю своє місце екскурсовода – на чолі групиобличчям до екскурсантів так, щоб група знаходилась праворуч від мене, а за мною знаходиться наш подальший маршрут екскурсії. Перед початком екскурсії розповідаю ісоторію парка. Якщо у екскурсантів з’являються питання у ході екскурсії - відповідаю на них. У кінці екскурсії підводжу підсумки, роблю висновки по темі екскурсії.
5.8 Розробити текст екскурсії
Текст екскурсії створюється після затвердження маршруту екскурсії. В нього вноситься необхідний матеріал для проведення розроблюваної екскурсії, зазначається найголовніше, намічається логічний хід викладу, формується узагальнення та висновки. Структура тексту екскурсії складається з трьох частин: вступу, основної частини і висновку.
Вступ поділяється на організаційну та інформативну частини. В організаційній екскурсовод повідомляє своє ім'я, по батькові, прізвище, називає організацію, що проводить екскурсію, називає тему, повідомляє маршрут, тривалість екскурсії, місце її закінчення. Проводить інструктаж про правила поведінки. В інформаційній частині екскурсовод коротко викладає зміст екскурсії, називає найбільш значущі об'єкти, які побачать екскурсанти, кілька підтем, з якими їх познайомить. Вступ має бути яскравим і локанічним.
Основна частина екскурсії будується на поєднанні показу і розповіді і складається з окремих підтем, з'єднані між собою логічними переходами.
У висновку екскурсовод підводить підсумки, робить висновки по темі екскурсії, відповідає на питання екскурсантів.
Розробка екскурсії потребує великої уваги, також само як і розробка туру. Щоб створити екскурсії треба вибрати об’єкти екскурсії, скласти картки об’єктів, побудувати схему маршруту екскурсії, скласти «портфель екскурсовода», технологічну картку екскурсії, та картку прослуховування. А найголовнішим є розробка тексту екскурсії.
Тема екскурсії: дендрологічний парк «Софіївка»
Тривалість екскурсії : 10 годин
Протяжність екскурсії: 5 км
Автор-розробник: Гибенко Ріакарда Валентинівна
Зміст екскурсії :
Доброго ранку! Сьогодні я буду вашим екскурсоводом. Мене звати Гибенко Ріакарда Валентинівна. Тема нашої екскурсії: дендрологічний парк «Софіївка». Сьогодні вас чекає зустріч з дивом України, як дендрологічний парк "Софіївку". Під час екскурсії ми познайомимося з історією створення парка, біографією засновників парку. Вашими очима Ви зможете ознайомитись з такими грандіозно-величними об’єктами як: прекрасним Павільйоном флори, Великим водоспадом, срібними струмками,тарпейською скелею, ви побачите чарівні пейзажі парку, а також багато скульптур, які були виконані найвідомішими скульпторами. Кожен куточок парку овіяний міфами і легендами Древньої Греції та Риму, пов'язаний з легендами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З якого б боку ви не зайшли до парку, він скрізь прекрасний!
Під час екскурсії слід дотримуватись правил безпеки та поведінки. Завжди знаходитись поряд з групою і ні куди не ходити без дозволу.
Але спочатку декилька слів про створення парку. Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким. Створювався парк як весільний подарунок Софії Віт. Творцями парку були кріпаки селяни. А відкриття парку відбулося навесні 1806 року. До 1917 року "Софіївкою" милувалися лише обрані. Відомий випадок з Максимом Горьким, коли він під час своїх поневірянь увійшов до Умані і хотів подивитися знаменитий парк. Але сторож біля воріт не впустив туди бідно одягненого молодого хлопця. А вже в 1929 році парк оголошено державним заповідником республіканського значення.
Ми стоїмо біля головного входу парку. Вежі головного входу, були споруджені ще в 1850-1852 рр. Збереглися вони до нашого часу разом з в'їзною брамою. Огорожа від веж протягом цих років багато разів змінювалась - від дерев'яної на цегляних стовпчиках до металевої на гранітних колонах, до вигляду, який вона має сьогодні. До стихійного лиха, яке сталося в ніч з 3 на 4 квітня 1980 року, головний вхід прикрашали ялиці бальзамічні. Вони загинули, а на їх місце висаджено дві туї колоновидні 20-річного віку, які добре вписалися в архітектурний ансамбль. Раніше біля входу в парк перебувала будинок Музею історії парку. Це був методичний центр для підготовки екскурсоводів.
Зараз ми йдемо по центральній алеї парку. Ці дерева посаджені в 1891 році. Раніше ця ділянка парку називалася Малою Швейцарією.
Це джерело називається «Срібні ключі». Оформлення його виконано в античному стилі. Це підковоподібна споруда з граніту, на краях якої дві вази з декоративними рослинами. У середній частині вертикальної стінки вмонтовані декоровані бронзою трубки, з яких тече джерельна вода. Ще в 1859 році на його місці стояли будки із залізною трубою для випуску води.
Перед нами Тарпейська скеля - за легендою саме звідси за зраду була зброшена Тарпея, дочка консула капіталістского пагорба. Вперше альтанку, що продовжує скелю, встановили в 1839 році, пізніше, коли постаріла, - зняли, і лише в 1950 році відновили знову.
Між водним простором Нижнього ставу і схилом Левкадська скелі розмістився невеликий півострів - площа Зборів, побудована ще Потоцьким. У центрі площі споруджено басейн «Храм Посейдона» з гранітної вазою. Звідки б ви не зайшли на площу Зборів, ви завжди обійдете басейн навколо.
Площа Зборів прикрашає своїм шумом, блискучий серед зелені і каменів водоспад. Верхня її частина - штучно створена для того, щоб підняти вершину водоспаду. Вода надходить сюди з Верхнього ставу через ряд спеціальних гідросістем.Падая з висоти 14 метрів, вода розбивається об каміння і перетворюється на водяний пил, що заповнює туманом площа Зборів.
Від назви вартової альтанки ім'я "Грибок" отримала і поруч лежача галявина. Ця дерев'яна альтанка була побудована для караульного солдата.
Велично і в той же час вишукано, завдяки своїм суворим архітектурним формам, високим струнким колонам в доричному стилі, виглядає Павільйон Флори. Ажурний барельєф на фризі павільйону виконаний 1852 році за малюнками академіка архітектури, улюбленця Миколи І Андрія Івановича Швакен-Шнейдера.
Праворуч від павільйону «Флора» знаходиться виконаний з гранітних клиноподібних каменів арочного склепіння так званий Венеціанський міст. Міст прикрашають гранітні пілони, між якими звисають важкі ковані ланцюги. Трохи нижче мосту влаштовано дерев'яний шлюз для пропуску води в русло річки Кам'янки.
У середині Нижнього ставу з широко розкритої пащі змії, що звивається на камені, б'ється стовп води - фонтан «Змія». Цей фонтан - диво, створене природою і обрамлене людиною. Вода надходить до фонтану по підземному водогону, викладеному з гранітного тесаного каменю вздовж дороги, яка веде від академії та оранжереї до павільйону Флори.При Потоцьких фонтан був купою каменів, з під якого витікала вода. Згідно з легендою, підступна змія ковзнуламіж гілок, як не кричала птиця-мати, проковтнула всіх її дитинчат. Пташенят було 8. Дев'ятої проковтнула саму матір і застигла в нерухомій позі, скам'яніла. Це було передвісником того, що троянська війна буде тривати 9 років, на десятий рік Троя впаде.