Київський національний університет
Імені Тараса Шевченка
Географічний факультет
Реферат
На тему:
Спелеотуризм
Студентки 1 року
Магістратури
Куницької Ірини
Київ - 2010
1. Поняття спелеотуризму та загальна характеристика печер.
Спелеотуризм – це спеціальні категорійні туристські походи, що передбачають проходження маршрутів по печерах і карстових порожнинах під землею. У спелеотуризмі використовуються альпіністське спорядження, деякі види спорядження туристів-водників, а також спеціальні пристосування деякі види спорядження (гідрокостюми, ліхтарі, драбини, мотузки тощо).
За Бейдиком О.О. спелеотуризм – один з видів активного туризму, основним фактором розвитку якого є наявність спелеоресурсів (печери, лійки, підземні озера та інші карстові форми).
Серед особливостей даного виду туризму можна виділити вологість печер – до 100% при понижені й температурі та відсутність природного освітлення.
Печери, для проходження яких потрібно спеціальні навички та технічні засоби (крім каски і джерела світла), діляться на дев'ять категорій складності: 1, 2А, 2Б, 3А, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б. Основним критерієм для визначення категорії складності печери є тривалість подорожей, кількість перешкод на маршруті і їх складність.
Печери, категорії складності яких позначені однією цифрою, відрізняються один від одного, головним чином, кількісними характеристиками. Якісний стрибок відбувається при переході від 1 категорії важкості до 2А, від 2Б до 3А і т.д.
Перешкоди - це стрімкі і круті похилі ділянки (колодязі й уступи), вузькості. Є сніжні і водні перешкоди (у тому числі сифони).
Печери, для проходження яких практично не потрібно спеціальних засобів для подолання вертикалей, називаються горизонтальними; печери, в яких основною перешкодою є стрімкі і круті похилі ходи, називаються вертикальними; печери, де зустрічаються різні перешкоди, - змішаного типу.
Нижче подаються короткі характеристики печер різних категорій складності, що відображають загальне уявлення про принцип класифікації. Час проходження печер розраховано для груп з 4-6 осіб середньої підготовленості для даного класу печер. Межі глибин даються для вертикальних порожнин. Печери змішаного типу вимагають індивідуального підходу при категоріюванні, для них межі глибин можуть бути зменшені.
1 категорія складності - печери, для проходження яких вимагається мінімальна кількість допоміжних засобів. Глибина колодязів не більше 40 м. Колодязі, як правило, сухі і прості для проходження. У горизонтальних печерах повинні бути перешкоди: вузькості, ділянки нескладного скелелазіння або обводнені ділянки. Час проходження - 2-8 годин. Загальна глибина - 20-100 м.
2А категорія складності - колодязі можуть бути обводнені, але без сильних водотоків. Горизонтальні печери можуть мати відкриті сифони. Час проходження 3-8 годин. Загальна глибина 40-180 м.
2Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 6-16 годин. Загальна глибина 150-300 м.
3А категорія складності - колодязі можуть бути сильно обводнені. У горизонтальних печерах можуть бути невеликі сифони, що вимагають застосування апаратів автономного дихання. Час проходження - 12-48 годин. Загальна глибина - 180-360 м.
3Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 2-5 днів. Загальна глибина 320 - 550 м.
4А категорія складності - печери вертикального і змішаного типу, для їх проходження потрібна установка проміжного пункту харчування та відпочинку на маршруті або підземного табору. Можуть бути ділянки складного лазіння, в тому числі із застосуванням штурмових драбинок, засувів тощо Час проходження - 4-8 днів. Загальна глибина 420 - 550 м.
4Б категорія складності - те ж, але кількість перешкод більше. Час проходження - 7-14 днів.
5А категорія складності - безліч всіляких перешкод. Для проходження потрібна установка підземних таборів. Час проходження - 12-18 днів. Загальна глибина - 800-1200 м.
5Б категорія складеності - необхідна установка декількох підземних таборів. Час проходження - понад 18 днів. Загальна глибина понад 1100 м.
Як правило, при першому проходженні печери кількість перешкод більше (у зв'язку з пошуками та маркуванням проходів, розбором завалів, обробкою уступів), тому категорія складності печери вище.
Розрізняють:
- карстові печери , саме вони мають найбільшу протяжність і глибину. Печери утворюються внаслідок розчинення порід водою. Тому карстові печери зустрічаються тільки там, де залягають розчинні породи: вапняк, мармур, доломіт, крейда, а також гіпс і сіль.
- тектонічні печери – виникають в будь-яких гірський породах в результатаі тектонічних розломів;
- ерозійні печери - печери, утворені в нерозчинних породах за рахунок механічної ерозії, тобто вимиті водою, що містить крупинки твердого матеріалу. Часто такі печери утворюються на березі моря під дією прибою, але вони невеликі.
- льодовикові печери – утворюються в літі льодовиків талою водою. Термальні льодовикові печери зустрічаються в Ісландії, Гренландії та досягають значних розмірів.
- вулканічні печери – утворені внаслідок виверження вулканів.
- антропогенні – спричинені діяльністю людини.
2. Спелеотуризм та печери в світі.
Найдовші печери світу:
| № | Печера | Довжина, м | Глибина, м | Місце розташування |
| 1 | Мамонтова | 590 629 | -115 | США |
| 2 | Джуел кейв | 241 595 | -192,6 | США |
| 3 | Оптимістична | 230 140 | -15,0 | Україна |
| 4 | Уинд кейв | 214 429 | -193,9 | США |
| 5 | Лечугія | 206 946 | -488,9 | США |
| 6 | Хьоллок | 195 914 | -938,6 | Швейцарія |
| 7 | Фішер Рідж | 182 067 | -108,5 | США |
| 8 | Окс Бель Ха | 180 038 | -33,5 | Мексика |
| 9 | Сак Актун | 175 721 | -71,6 | Мексика |
| 10 | Кліевотер | 175 664 | -355,1 | Малайзія |
Найглибші печери світу:
| № | Печера | Глибина, м | Довжина, м | Місце Розташування |
| 1 | Крубера-Ворон’я | -2191[3] | 13 232 | Абхазія |
| 2 | Сніжна | -1753[4] | 24 080 | Абхазія |
| 3 | Лампрехтсофен | -1632 | 50 000 | Австрія |
| 4 | Мірольда | -1626 | 13 000 | Франція |
| 5 | Жан Бернар | -1602 | 20 536 | Франція |
| 6 | Торка дель С’єрра | -1589 | 7060 | Іспанія |
| 7 | Сарма | -1543 | 6370 | Абхазія |
| 8 | Пантюхинська | -1508 | 5530 | Абхазия |
| 9 | Сіма де ла Корсіна | -1507 | 6445 | Іспанія |
| 10 | Чекі-2 | -1502 | 5291 | Словенія |
Найбільш популярним місцем для спелеотуризму в Україну є Кримські гори. Тут розташовано більше восьмисот печер. Чотири печери в Криму - обладнані і пристосовані для масових відвідувань. Це «Мармурова» (одна з п'яти найкрасивіших печер планети),в Європі «Червона печера» (17 км), печера «Еміне-Баїр-Хосар», на плато Чатир-Дагу, і «Трьохглазка», розташована на плато Ай- Петрі.
Слід назвати також Оптимістичну печеру (Тернопільська область, селище Королівка Борщевського району), яка була відкрита в 1966 році Львівськими спелеологами і по теперішній час досліджується ними. Зараз Оптимістична складається з 10 районів, які відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором і структурою гіпсу, кількістю кристалів, їх розмірами, формою, відтінком.
У Закарпатті є понад десяти вертикальних і горизонтальних печер, але лише кілька з них пристосовані для відвідування туристами.
Найбільш відомими і відвідуваними на сьогоднішній день є печери Тячівського району. Багатьом зацікавленим пропонують відвідати печери Закарпаття. Найбільш відомими є печера «Дружба» (біля с. Мала Уголька) і Молочний камінь (на р. Велика Уголька).
В Україні починає розвиватися лікування у соляних печерах.
Перебування в соляній печері (галокамере – спеціальне приміщення з дизайном, що імітує природну соляну печеру та викор. для лікування, спелеокімната) дозволяє в короткий термін і з найменшими зусиллями лікувати такі хвороби, як астма, бронхіт, невроз, захворювання серця, шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, алергологічна захворювання, дерматози тощо. Така печера є в санаторії «Перлина Карпат». В місті Соледар Донецької області знаходиться санаторій «Соляна Симфонія», де спелеовідділення розташоване під землею, в товщі соляного пласту. В селищі Солотвино Тячевського району Закарпаття також йдеться видобування солі, в підземних таборах на сьогодні розташовуються відділення алергологічних клінік, а соляні озера стали популярним місцем відпочинку та оздоровлення.
В Україні діє Українська Спелеологічна Асоціація, яка діє з 1992 року і є членом Міжнародного Спелеологічного Союзу (UIS - Union International of Speleology. Асоціація є добровільним громадським формуванням, яке об'єднує на основі єдності спелеологічних та інших інтересів громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які здійснюють чи мають на меті безпосередньо здійснювати або підтримувати ініціативну діяльність по розвідуванню, вивченню, рекреаційно-спортивному й іншому раціональному використанню та охороні печерних ресурсів – спелеологію, задля спільної реалізації і захисту названими особами їхніх індивідуальних і колективних прав та свобод, задоволення і захисту їхніх охоронюваних законом економічних, соціальних, правових, національно-культурних, творчих, спортивних та інших спільних інтересів, а також задля поєднання зусиль, спрямованих на досягнення мети та реалізацію основних завдань діяльності Асоціації, передбачених цим Статутом.
Діють також спелеологічні клуби, такі як спелеологічний клуб «Циклоп» у Львові, «Банзайра», Чортківський спелеоклуб „Кристал" (Тернопільська область), клуб «Морія» міста Одеси.