В кожному цеху підприємства, пов'язаному з виробництвом або споживанням СДОР, є позаштатні аварійні команди (групи).
Керівництво ліквідації наслідків локальної аварії на підприємстві здійснює штаб проведення аварійних робіт на чолі з головним інженером підприємства.
Комплекс заходів по ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій включає:
Прогнозування можливих наслідків хімічно небезпечних аварій;
Виявлення і оцінку наслідків хімічно небезпечних аварій;
Здійснення рятувальних і інших негайних робіт;
Ліквідацію хімічного зараження;
Проведення спеціальної обробки техніки і санітарної обробки людей;
Надання медичної допомоги постраждалим.
Прогнозування можливих наслідків хімічно небезпечних аварій здійснюється розрахунково-аналітичними станціями.
Отримані дані використовуються для прийняття негайних мір захисту, організації виявлення наслідків аварії, проведення рятувальних і інших негайних робіт.
Виявлення наслідків аварії здійснюється проведенням хімічної і інженерної розвідки. Склад сил і засобів, що притягають для виконання задач розвідки, залежить від її характеру і масштабів. Дані розвідки збираються в штабі керівництва ліквідації аварії (надзвичайної комісії). На їхній основі виробляється оцінка наслідків аварії, розробляється план її ліквідації.
Рятувальні і інші негайні роботи проводяться з метою врятування людей і надання допомоги постраждалим, локалізації і усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення робіт по ліквідації наслідків аварії.
Ліквідація хімічного зараження проводиться шляхом дегазації (нейтралізації) обладнання, будинків, споруд і місцевості в районі аварії, заражених СДОР і здійснюється з метою зниження ступеня їхнього зараження та виключення пораження людей.
Спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей проводиться на виході з зон зараження і здійснюється з метою відвертання поразки людей СДОР.
Ефективність цих заходів залежить від своєчасності і якості їхнього проведення.
Медична допомога пораженим виявляється з метою зменшення загрози їхньому здоров’ю, послаблення впливу на них СДОР.
Здійснення комплексу заходів по ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій вимагає чіткої організації і впевненого керівництва їхнім проведенням.
При хімічно небезпечній аварії керівник робіт по ліквідації її наслідків зобов'язаний:
Оцінити хімічну обстановку, визначити кордони зони зараження, прийняти міри по її позначенню і оцепленню;
Виявити людей, підвержених впливу СДОР, і організувати надання їм медичної допомоги;
Розробити план ліквідації наслідків аварії, в якому в залежності від масштабів і характеру хімічного зараження викласти: стислу характеристику наслідків аварії і висновки з оцінки хімічної обстановки; черговість робіт і
терміни їхнього виконання; засоби дегазації
(нейтралізації) СДОР; організацію контролю за повнотою дегазації (нейтралізації) місцевості, техніки, будинків, споруд і транспорту; організацію медичного забезпечення; вимоги безпеки; організацію управління і порядок подання рапортів про хід робіт.
Як правило роботи починаються з рекогносцировки району аварії, в ході якої визначаються:
Масштаб аварії і загальний порядок її ліквідації;
Можливі масштаби розповсюдження рідкої і парової фаз СДОР;
Протипожежний стан району майбутніх робіт;
Обсяг робіт по евакуації;
Потрібну кількість сил і засобів для проведення робіт;
Місця зосереджння сил і засобів ліквідації наслідків аварії;
Задачі по розчищенню шляхів підходу і під'їзду до місця аварії;
Метеорологічні умови і місця організації бази, пунктів управління, видачі засобів захисту, харчів і т. д.
По результатам рекогносцировки ставляться задачі силам,які залучаються до робіт. При цьому передбачається виконання наступних задач, перелік яких в залежності від конкретної обстановки може уточнюватися:
Виявлення і контроль зони розповсюдження парів СДОР;
Оповіщення і евакуація з зони зараження;
Надання медичної допомоги пораженим;
Організація оцеплення зони аварії і розповсюдження небезпечних концентрацій СДОР;
Ліквідація пожеж, забезпечення вибухо - і пожежобезпеки проводимих робіт;
Розчищення і звільнення підходів і під'їздів до місця аварії;
Усунення або обмеження течі СДОР з пошкоджених ємностей і їх розтікання на місцевості;
Перекачка або збір СДОР в резервні ємності;
Організація дегазації (нейтралізації) СДОР в очагах аварії;
Організація дегазації (нейтралізації) техніки, що брала участь в роботах;
Санітарна обробка осіб, приймаючих участь в роботах.
Для керівництва силами і засобами, які приймають участь в ліквідації наслідків хімічно небезпечної аварії, створюється система зв'язку.
Слідує відзначити, що роботи по ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій повинні проводитися при будь-яких метеорологічних умовах, в будь-який час доби, а при необхідності цілодобово. В цьому випадку роботи організуються позмінно.
Правила поведінки і дії населення в очагах хімічної поразки.
Територія, що підвержена впливу отруйних речовин, в результаті якої виникли або можуть виникнути поразки людей, тварин або рослин, є очагом хімічної поразки.
На зараженній отруйними речовинами території треба рухатися швидко, але не бігти і не піднімати пил. Не можна прислонятися до будинків і торкатись навколишніх предметів (вони можуть бути заражені).
На зараженій території забороняється знімати протигази і інші засоби захисту. В тих випадках, коли невідомо, заражена місцевість або ні, краще діяти так, мов вона заражена.
Особлива обережність повинна виявлятися при русі по зараженій території через парки, сади, городи і поля. На листі і гілках рослин можуть знаходитися осівші краплі отруйних речовин, при дотику до них можна заразити одяг і взуття, що може призвести до пораження.
По можливості слід уникати руху байраками і лощинами, через луги і болота, в цих місцях можливе тривале застоювання парів отруйних речовин. В містах пари отруйних речовин можуть застоюваться в замкнених кварталах, парках, а також в під'їздах і на чердаках будинків. Заражена хмара в місті розповсюджується на найбільші відстані по вулицям, тоннелям, трубопроводам.
Після виходу з очага хімічної поразки як умога швидше проводиться повна санітарна обробка. Якщо це неможливо зробити швидко, проводиться часткові дегазація і санітарна обробка.
1. Гражданская оборона /под общ. ред. А.Т. Алтунина.- М:Воениздат,1980.
2. Гражданская оборона /под ред. В.И. Завьялова.- М: Медицина, 1989.
3. В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшев, Н.И. Акимов Гражданская оборона. М: Высшая школа,1986.
4. Неотложная помощь при острых отравлениях. /под ред. академика АМН СССР С.Н. Голикова. М: Издательство «Медицина».1978.
5. Руководство по медицинской службе гражданской обороны /под ред. А.И.Бурназяна. - М: Медицина, 1983.