НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ “КПІ”
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
К А Ф Е Д Р А
ТАКТИКИ ВІЙСЬК ППО
Р Е Ф Е Р А Т
ТЕМА: “Засоби РЕБ, їх характеристики (типи літаків) і основи їх
бойового застосування”.
Виконав студент 152-го взводу Шапіро І.Г.
Перевірив викладач кафедри Чванов І.Ю.
Оцінка “ _________”
м.Київ -99 р.
ВСТУП
При сучасних засобах ведення бойових дій засоби радіоелектронной боротьби набувають величезного значення. Радіопеленгація підслуховування, створення перешкод стає важливим стратегичним моментом ведення бойових дій.
Особливо це помітно на прикладах війни в Югославії, де бомбодування силами США проводились за радіонаводкою на радіомаяки, якими являлись ті чи інші засоби телефонного або радіозв’язку противника.
Аналогічною системою застосування ВПС в Росії в Чечні був знищений генерал Дудаєв, де радіомаяком став його власний сотовий телефон.
Як показують приклади, сучані засоби радіоелектронної боротьби не лише обмежуються створенням систем підслуховування, обміном інформації противника, але також наведення на ціль засобів знищення.
Велике значення цієї теми полягає в тому, що всі основні армії світу переходять на електронне обслуговування своїх бойових сил. Якщо раніше за допомогою засобів радіоелектронної боротьби використовувались різні методи дезінформації, такі, як спотворення відомостей про переміщення військ, часу нападу, кількості бойових одиниць і т.д., то сьогодні, коли з’являються системи радіокерованої зброї, як літаки і навіть наземна бронетехника, радіоелектронна боротьба стає невід’ємною частиною ведення бойових дій.
Для офіцерів військ ППО ця тема є однією з важливих, оскільки літаки противника, які підтримують між собою радіозв’язок, дають можливість втрутитися в хід боротьби та змініти його, вміло вносячи перешкоди або дезінформацію.
Володіючи відповідною технікою, так званим електроним щитом, війська ППО мають можливість радіосигналом відводити навіть ракетний удар.
Тому радіоелектронна боротьба є основною темою у військовій науці офіцерів ППО.
1. Радіоелектронне подавлення
Радіоелектронне подавлення включає радіоелектронне перешкоди, застосування помилкових цілей та пасток, дія на місце розповсюдження електомагнітного випромінювання, зниження помітності воєної техніки, об’єктів та особового складу військ, радіодезінформація супротивника. Розглянемо ці види детально.
1.1. Радіоелектронні перешкоди
Радіоелектронні перешкоди – це непоражаючі електромагнітні або акустичні випромінювання, котрі згіршувати якість функціонування РЕС, управляємої зброї та воєнної техніки або систем обробки інформації. Діючи на приймальні устрої, перешкоди імітують або змінюють наблюдаємі та реєстрируємі кінечною апаратурою сигнали або зображення, заважають або виключають виділення потрібної інформації, ведення радіопереговорів та знаходження цілей за допомогою РЕС, знижують їх дальність дії і точність роботи автоматичних систем управління.
Так як подвити різноманітні РЕС перешкодами одного виду неможна, тому використовують спеціальні їх види, призначені для подавлення радіолокації, радіонавігації, радіозв’язку, лазерної, інфрачервоної техніки і т.д.
1.2. Помилкові цілі
Помилкова ціль (ПЦ) являє собою устрій, що імітує по відбивних характеристиках реальні об'єкти. У залежності від виду і діапазонів використовуваних хвиль ПЦ можуть бути радіолокаційними, світловими й акустичними. За допомогою ПЦ на екранах індикаторів різноманітних розвідувальних РЕЗ утворяться оцінки, подібні оцінкам реальних об'єктів. Це ускладнює обстановку, дезорієнтує операторів і системи цілерозподілу, збільшує час упізнання цілей. По місцю (середовищу) застосування ПЦ можуть бути наземними, повітряними, космічними і морськими. У якості радіолокаційних ПЦ використовують вуголкові, лінзові і дипольні РВ, пасивні антенні штахети, ракети, безпілотні літаки, а також іонізована локальна область простору при розпиленні або згорянні в атмосфері елементів, що легко іонізуються. Світловими ПЦ, використовуваними для дезінформації операторів розвідувальних ОЗС і крадежу ракет (снарядів, авіабомб) з інфрачервоними (тепловими), лазерними, телевізійними ГСН, є теплові імітатори, відбивачі світла, надувні макети військової техніки й об'єктів. Помилкові цілі, застосовувані для відволікання ракет із тепловими (ІЧ) голівками самонаведення від літаків, являють собою керовані ракети, що запускаються з повітряних або наземних пускових установок. Для ракет із тепловими ГСН помилкова ціль іноді створюється наповненням гарячим газом резервуарів, що викидаються в повітря поблизу що захищається об'єкта (надводного корабля, підводного човна). Помилкові цілі можуть буксируватися за літаками тросом, запускатися вперед або в сторони від ударних груп авіації, імітуючи наліт на помилкових напрямках. На водяній поверхні ПЦ можуть буксируватися надводними кораблями, підводними човнами або вистрілюватися для відволікання на себе зброї з ГСН. У авіації США використовуються радіолокаційні ПЦ типу SCAD, «Грін Квейл», «Файробі»-20, «Максі-Де-кой»-1, -2, «Порпеллд-Декой» і ін. Помилкова ціль «Файроби»-20, що подає собою невеличкий літак, обладнана для збільшення ЕПР підсилювачем-ретранслятором на ЛБВ і лінзою Люнеберга. Її довжина 7 м, розмах крил 3,9 м, маса 1000 кг, швидкість польоту близька до звукової. На екрані РЛС вона створює оцінку, подібну оцінці бомбардувальника. Повітряна помилкова ціль ВПС США типу SCAD, обладнана вуголковими РВ і ПП, має таку ж ЕПР, як стратегічний бомбардувальник. Її довжина 4,3 м, діаметр 53 см, маса біля 800 кг, дальність дії 1600 км, швидкість польоту - дозвукова.
Її носіями є бомбардуваль-ники: В-52 (20 ракет), В-1 (до 30 ракет) і FB-111 (20 ракет). Планувальна помилкова ціль «Максі-Декой»-1 обладнана ПП потужністю 90 Вт, що працює в діапазоні від 500 до 1000 МГц. На аналогічної ПЦ «Максі-Декой»-2 установле-ний ПП потужністю біля 250 Вт, що може створювати прицільні по частоті перешко-ди в діапазоні від 4000 до 6000 МГц. Ці ПЦ призначені для застосування літаками тактич-ної авіації Р-4, F-15, F-16 (по 12 ПЦ на одного підвіска). У Великобританії розроблена помилкова ціль «Ростон ЛЛ», обладнана відбивачами ЕМВ у радіо-, инфрокрасному і видимому діапазонах. Ракета може запускатися з літаків “Буканир” і “Фантом”.
1.3. Пастки для керованих засобів поразки
Пастка являє собою технічний засіб, що імітує об'єкт (ціль) для РЕЗ керування (наведення) зброї і використовуване для крадежу від цілей керованих боєприпасів або зриву автосупроводження цілі радіолокаційною станцією. Сигнал, утворюваний пасткою, повинний бути аналогічний сигналу, утвореному що захищається об'єктом по різноманітних характеристиках (амплітудним, енергетичним, тимчасовим і ін.).
Також функціонування РЕЗ можна істотно порушити зміною умов поширення енергії ЕМВ насамперед в іоносфері.
1.4. Аэрозольні утворення
Військову техніку й об'єкти можна сховати від виявлення радіоелектронними засобами зменшенням прозорості середовища між засобами розвідки і що маскуються об'єктами в результаті застосування аэрозольних завіс. Аэрозолі являють собою зважені в газоподібному середовищі дрібні частки різноманітних речовин, що у залежності від розмірів і агрегатного стану утворюють дим, пилюку і туман. Частки аэрозольних завіс поглинають, pозсіюють і переломлюють енергію ЕОМ, що утрудняє або виключає можливість спостереження військової техніки і o6ъектов за допомогою розвідувальних засобів, що працюють у діапазонах ультрафіолетових (0,1-0,4 мкм), видимих (0,4-0,76 мкм) і ближньої частини інфрачервоних (0,76-1,5 мкм) хвиль.
1.5. Зниження інтенсивності випромінювання електромагнітних хвиль об'єктами
Відомо, що будь-яка військова техніка, озброєння і місцеві предмети, темпераутра, котрих вище абсолютного нуля (—273°С), розсіюють падаючу на них енергію світлових хвиль і випромінюють світлову енергію в інфрачервоному, видимому й ультрафіолетовому ділянках ЕМВ. Крім того, теплову енергію випромінюють місцеві предмети, місцевість і атмосфера. Інтенсивність і спектр випромінювання залежать від властивостей об'єкта і його температури. Приймаючи і преображаючи власне або розсіяне теплове (інфрачервоне) випромінювання об'єктів і фона, можна одержати їхнє видиме зображення і місце розташування за допомогою радіометрів, теплопеленгаторів або теплолокаторів. Розвідку цілей, по їх радіотепловому випромінюванню називають радіотепловою розвідкою. На джерела випромінювання або об'єкти, що розсіюють енергію світлових хвиль, можуть знаводитися ракети, артилерійські снаряди й авіабомби обладнані тепловими або лазерними ГСН. Найбільше потужними джерелами теплової енергії середовища військової техніки є ракети, реактивні літаки, кораблі і танки. Для утаєння зброї, військової техніки й об'єктів від виявлення ОЕЗ і захисти їх від поразки боєприпасами, обладнаними оптико-електродними ГСН, знижують рівень випромінювання і розсіювання ними світлової енергії. Так, потужність теплового випромінювання військової техніки знижують охолодженням, зменшенням розмірів поверхонь, що випромінюють, застосуванням екранів, що теплоізолюють, прокладок теплозахисних покриттів, створенням екрана навколо реактивної струміні, вводячи в паливо різноманітні добавки.
1.6. ОСОБЛИВОСТІ ПОДАВЛЕННЯ ГИДРОАКУСТИЧНИХ ЗАСОБІВ
Утаєння надводних кораблів (ПК) і підводних човнів (Пч) від гидроакустического спостереження і захист від поразки зброєю, що наводится за допомогою акустичної апаратури, у ВМС досягаються проведенням комплексу пасивних і активних мір - гидроакустичне подавлення (ГПД ).
2. РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА У БОЙОВИХ ДІЯХ ВОЄННО-ПОВІТРЯНИХ СИЛ І ВІЙСЬК ППО
Досвід бойових дій і навчань свідчить, що успіх виконання бойових задач усіма видами авіації багато в чому залежить від її спроможності перебороти систему ППО засобами РЕП. Перебороти таку систему можливо при комплексному застосуванні сил і засобів РЕП і поразки РЕЗ для дезорганізації систем розвідки і керування силами і засобами ППО. Як показав досвід, ВПС мають значно великі можливості по РЕП у порівнянні з іншими видами збройних сил, тому що вони краще оснащені засобами РЕП і більш мобільні. Головна увага в закордонних ВПС приділяється радіоелектронному подавленню систем ППО в повітряних наступальних операціях. Основною ціллю першої повітряної наступальної операції на ТВД рахується порушення цілісності системи ППО протиборчої сторони, нанесення поразки угрупованням збройних сил супротивника і дезорганізація системи керування військами (силами) і зброєю. Для досягнення цієї цілі ставиться задача завоювати перевагу в повітрі, при якому забезпечується успіх бойових дій ВПС, сухопутних військ, а на приморських напрямках і ВМС. У повітряній наступальній операції може бути нанесено по двох-трьох масованих авіаційних ударів на добу. Оперативна побудова авіації при нанесенні масованих ударів передбачає два основних ешелони - ешелон прориву системи ППО й ударний ешелон. Ешелон прориву, що включає 100-120 літаків, із котрих 60-70 тактичних винищувачів, у тому числі F-4G «Уайлд Уизл» і штурмовиків, до 30 винищувачів супроводу і 10-12 літаків РЕБ, повинний забезпечити РЕП і поразку РЛС наведення ЗУР і винищувальної авіації. Одночасно чинні з зон літаки РЕБ і безпілотні літальні апарати (БПЛА) будуть подавляти РЛС дальнього виявлення і наведення винищувальної авіація. По досвіді навчань об'єднаних збройних сил НАТО на Центрально-Європейським 1 BJ, ударний ешелон (до 700 літаків) може включати до 500 ударних тактичних винищувачів і винищувачів-бомбардувальників, 100-120 винищувачів супроводу, 50 тактичних розвідників для дорозвідки і виявлення цілей і 15-20 літаків РЕБ. На нього покладається поразка сил і засобів ППО. Літаків на землі й у повітрі, виведення із ладу аеродромів і пунктів керування супротивника. Частина літаків бере участь в ізоляції району бойових дій і в безпосередній авіаційній підтримці військ. У складі ударних груп діяли тактичні винищувачі типу F-4, F-16, F-104G, «Торнадо»-СР-1, «Харриер» GR-3 і легкі бомбардувальники «Буканір», «Ягуар», штурмовики А-10, A-7D і «Альфа Джет», тактичні розвідники типу RF-4 і «Ягуар» і літаки РЕБ типу EF-111, F-4G і «Канберра» Т-17. Прориви системи ППО здійснювався на ділянках шириною 100-120 км.