Смекни!
smekni.com

Высокоточное вооружение (стр. 2 из 3)

Планувальні УАБ, керовані ракети.

З метою збільшення дальності до 100 км, що дозволяє застосовувати бомби, не заходячи в зони дії ПВО супротивника, були розроблені планувальні УАБ, УАБ модульної конструкції і керовані ракети. Планувальна УАБ GBU-15, прийнята на озброєння в 1974 р., несе бойове навантаження 900 кг (бомба Mk 84 або проникаюча боєголовка BLU-109). Аеродинамічне керування польотом бомби здійснюється дистанційно бортовим оператором завдяки оснащенню УАБ телевізійним координатором мети.

Таблиця 3. Технічні характеристики ВТО США

Тип Вага бойової частини (кг) Дальність (км) КВО (м) / наведення
Керовані авіабомби (УАБ)
GBU-10 900 (Mk-84, BLU-109) 15 3
GBU-12 230 (Mk-82) 15 3
GBU-24/27 900 (Mk-84, BLU-109) > 20 3
GBU-28 2300 > 9 3
JDAM 900, 450 (Mk-84, Mk-83, BLU-109) 15 13
JDAM-PIP 900 15 3
GAM 2300 > 9 13
WCMD 900 (CBU-87, CBU-89, CBU-97) 13 30
Планувальні УАБ і УР
GBU-15 900 (Mk-84, BLU-109) < 50 3
Maverick 60 (кумул. заряд), 140 (фугас) 20 3
Walleye 190, 430 < 65 5
AGM-142 350 < 80 < 4
JSOW (AGM-154)Baseline/BLU-108Unitary 450450 < 75< 75 30< 5
AGM-130 900 < 65 < 3
КР середньої дальності
SLAM 230 > 110
SLAM-ER 230 > 270
JASSM 450 ~ 500
КР великої дальності
TLAM 450 2000 10
Tact Tomahawk 450 2900
CALCM 900 ~ 1000 10

Більш сучасна УАБ AGM-130 несе таке ж бойове навантаження, але, на відміну від GBU-15, вона оснащена ракетним прискорювачем, що дозволяє застосовувати бомбу на відстані до 70 км. Керування AGM-130 у ході польоту може здійснюватися як автономно за допомогою ИНС. На кінцевій ділянці траєкторії, як правило, керування бере на себе бортоператор, що контролює положення мети за допомогою телекамери, установленої на УАБ. При цьому КВО складає близько 3 м. УАБ AGM-130 оснащені літаки ВВС США F-15E, F-16 і F-111. Існуючими планами передбачається закупівля 600-700 бомб. Вперше в бойовій обстановці бомби AGM-130 були випробувані в січні 1999 р. в Іраку проти стаціонарних комплексів ПВО.Основним типом планувальних УАБ стане в перспективі AGM-154 (JSOW - Joint Standoff Weapon), розроблювальна в трьох варіантах (варіанти AGM-154A і AGM-154B несуть касетні бомби, а AGM-154C – моноблочну БГ ) для оснащення практично всього авіапарку ВВС і ВМС США. Усього планується закупити більш 23000 одиниць. Максимальне бойове навантаження JSOW складає 450 кг при максимальній дальності до 75 км. Керування AGM-154 буде здійснюватися автономно за допомогою ИНС/GPS. Точність AGM-154A і -154B порівнянна з точністю WCMD і складає близько 30 м. Моноблочний варіант AGM-154C буде оснащений також телекамерою, і керування на кінцевій ділянці траєкторії буде вироблятися бортоператором. В даний час закупівля моноблочного варіанта планується тільки для палубної авіації ВМС США. Вперше в бойовій обстановці AGM-154 використовувалася в Іраку 24 січня 1999 м з борта палубного винищувача-бомбардувальника ВМС США F/A-18, ударом якої був знищений комплекс ПВО

Ефективність застосування високоточної зброї проти наземних МБР залежить від безлічі факторів, що включають з однієї сторони:

- здатність, що руйнує, точність і експлуатаційну надійність ВТО,

- точність, з яким супротивникові відомі позиції МБР до моменту нанесення удару,

- підготовленість засобів доставки ВТО і персоналу до виконання задачі,

- здатність супротивника завдати скоординованого удару по всьому угрупованню стратегічних ядерних сил у короткий проміжок часу, достатній для того, щоб запобігти відповідний або навіть відповідно-зустрічному ударові,

а з іншої:

- захищеність ПУ МБР,

- ефективність ПВО,

- склад угруповання МБР і її боєздатність

У дійсній роботі аналізуються тільки бойові характеристики ВТО, що вимагаються для поразки наземних ПУ МБР в умовах, коли нападаючій стороні добре відомі дані про цілях (положення і захищеність) і відсутнє протидія сторони, що захищається. У роботі не розглядається уразливість стратегічних комплексів морського й авіаційного базування СЯС в умовах впливу ВТО. З цієї причини висновки дійсного дослідження не слід сприймати як аргументи на користь тієї або інший складової СЯС. На погляд автора, ВТО може являти загрозу не тільки для наземної складової, а і для інших компонентів російської ядерної тріади, і проблеми виживаності морських і авіаційних повинні бути розглянуті окремо.

У роботі також не зачіпаються потенційні погрози, що можуть виявитися, у дійсності, не менш небезпечними, чим погрози, що виходять від ВТО, а саме диверсії, саботаж, і т.п. Крім цього, у дослідженні зовсім не розглядаються оперативно-стратегічні аспекти проблеми, не конкретизуються сценарії конфлікту з застосуванням ВТО проти СЯС і не обговорюється можливість і імовірність реалізації тих або інших сценаріїв. Безумовно, подібна вузька постановка задачі не здатна дати вичерпні відповіді на всі питання про ролі ВТО в стратегічному балансі. Однак, проте, вона дозволяє проаналізувати важливі технічні аспекти проблеми, а саме умови, при яких ВТО здатно уражати шахтні і мобільні ПУ МБР. Пропонована постановка задачі також дає можливість сформулювати практичні підходи в переговорах по СНВ для того, щоб узяти до уваги фактор ВТО.


Керовані ракети дальності від 100 до 500 км

В даний час керовані ракети типу "повітря-земля" дальності від 100 до 500 км знаходяться тільки на озброєнні авіації ВМС США (F/A-18, P-3). КР SLAM (AGM-84E) здатні нести боєзаряд вагою 230 кг на відстань більш 110 км. У травні-червні 1998 р. проводилися іспити удосконаленої УР SLAM-ER (AGM-84H) з дальністю більш 270 км. УР SLAM-ER також відрізняється поліпшеною точністю, більшою перешкодозахищеністю і більшою проникаючою здатністю боєголовки. Керування ракетою в польоті здійснюється інерційною навігаційною системою з корекцією від глобальною супутниковою системою навігації, а на кінцевій ділянці траєкторії керування здійснюється пілотом, що коректує крапку прицілювання завдяки відеозображенню.

З літа 1998 м здійснюється переозброєння палубного винищувача-штурмовика F/A-18 на УР SLAM-ER, а надалі планується оснащення цими ракетами і патрульним літаком P-3C. Планується і подальша модернізація ракет (SLAM-ER PLUS). Передбачається, що нова модифікація ракети буде оснащена пристроєм автоматизованого розпізнавання цілей ATA (Automatic Target Acquisition), що підвищить її ефективність при застосуванні в несприятливих погодних умовах.

ВВС США веде розробку УР JASSM, що порівнянна по дальності з SLAM-ER, але буде при цьому нести велике навантаження. УР JASSM будуть оснащені B-52H, F-16C/D, F-15E, F-117, B-1B, і B-2. Можливо, УР цього типу буде озброюватися й авіація ВМС (F/A-18E/F, P-3C і S-3B), як передбачалося на початковому етапі програми, але в дійсний період керівництво ВМС США віддає перевагу варіантові SLAM-ER. Проте, бюджет 2001 р. включає витрати на розробку УР JASSM у варіантах розміщення на палубних F/A-18E/F і на борті авіаносців.У квітні 1999 р. вироблялися перші іспити УР JASSM в автономному режимі, що завершилися невдачею. Існуючими планами передбачається прийняти ракету на озброєння в 2002 р.

Крилаті ракети великої дальності.

Крилатими ракетами морського базування (КРМБ) Tomahawk збройні багатоцільові атомні підвідні човни і деякі типи надводних кораблів США. КРМБ Tomahawk може нести ядерний або звичайний боєзаряд калібром 450 кг. Існують модифікації з моноблочної (TLAM-C) і касетної (TLAM-D) бойовою частиною. У своєму розвитку КРМБ Tomahawk пройшла кілька модифікацій (Block I, Block II, Block III). Основними відмінностями модифікації Block III від попередніх є велика дальність (до 1600 км) і можливість корекції КР у польоті по сигналах КРНС GPS.

КРМБ Tomahawk активно використовувалися ВМС США в конфліктах. Тільки із серпня 1998 р. було застосовано більш 500 КР по території Афганістану, Судану, Іраку і Югославії. До кінця квітня 1999 р. арсенал крилатих ракет цього типу складав близько 2000 одиниць, більшість з яких являють собою варіант Block III. По деяким даним, розгорнута лише половина з цих ракет, а інша частина знаходиться на складах або в ремонті. Виробничі лінії по модифікації КР Block II у Block III були зупинені в січні 1999 м, але в квітні 1999 р. надійшов додаткове замовлення на переустаткування більш 600 КР Block II і противокорабельних ракет Tomahawk у Block III до 2001 р.

В даний час ведеться розробка наступної модифікації КРМБ Tomahawk (Tactical Tomahawk), що передбачається прийняти на озброєння в 2003 р. Нова ракета буде мати дальність до 2400 км, а також можливістю перенацілювання в польоті.

Крилаті ракети повітряного базування великої дальності США також, як і КРМБ Tомаhаwк, можуть нести ядерні і звичайні боєзаряди. Ракета в неядерному оснащенні одержала позначення Conventional Air-Launched Cruise Missile (CALCM) або AGM-86C. КРВБ CALCM може доставляти боєзаряд PBXN-111 фугасного типу калібром 1350 кг на дальність більш 1000 км. Система наведення CALCM – інерційна, з корекцією від КРНС GPS (модифікації Block I і Block IA).

КРВБ CALCM застосовувалися у військових конфліктах, починаючи з 1991 р. По оцінках експертів, до кінця квітня 1999 р. арсенал КРВБ CALCM нараховував менш 90 одиниць. Бюджет 2000 р. уключив фінансування переоснащення 322 ядерних КРВБ у неядерні. У ході модернізації КРВБ CALCM AGM-86D (Block II) її точність буде поліпшена до 5 м (КВО), а сама ракета буде нести проникаючу боєголовку. ВВС США розглядає плани виробництва нових КРВБ великої дальності, але поки на цей рахунок конкретних рішень ще не прийнято.


Фізичний вплив ВТО(високоточної зброї) на захист

Існуючі оцінки захищеності шахтних пускових установок, як правило, відносяться до впливу вражаючих факторів ядерного удару, основним з яких є надлишковий тиск ударної хвилі. Починалися спроби застосувати аналогічні критерії і до вражаючих факторів ВТО. Однак, навряд чи такий підхід обґрунтований, оскільки високоточна зброя робить лише локальний вплив, на відміну від ядерної зброї. Як відомо, захищеність шахтних ПУ від ударної хвилі оцінюється фахівцями в 100-200 атмосфер. При ядерному ударі такий надлишковий тиск реалізується на відстанях до 50-100 м від епіцентру вибуху, так що ударну хвилю в розрахунках стійкості ПУ можна приблизно вважати плоскою хвилею. Зовсім інша ситуація виникає при впливі високоточної зброї. Оцінки показують, що при калібрі застосовуваного ВТО до 1 т, порівнянне надлишковий тиск у фронті ударної хвилі виникає усього лише на відстані до декількох метрів, якщо не починається ніяких мір для фокусування енергії вибуху. Ударна хвиля вибуху (фугасний вплив) не є основним вражаючим фактором при впливі ВТО по укріпленим ШПУ, а до таким відносяться кінетичне (за рахунок кінетичної енергії боєзаряду) і кумулятивний вплив. При достатній кінетичній енергії боєзаряду, потужності його кумулятивного струменя, або сукупного ефекту від цих факторів можливо наскрізне прибивання захисного даху ШПУ, що приведе до ушкодження контейнера МБР і самої ракети, так що пуск останньої буде неможливим. Шахта ПУ може бути виведена з ладу також і в результаті влучення боєзаряду в критично важливі вузли. Приміром, вплив ВТО може бути не настільки сильним для того, щоб пробити захисний дах, але достатнім для того, щоб викликати її заклинювання або інше ушкодження, що також приведе до неможливості пуску ракети. Для оцінки необхідних вражаючих характеристик ВТО розглянемо системи захисту стаціонарних наземних МБР. Найбільший інтерес представляють захисні пристрої ШПУ, у яких розміщені ракети типу РС-18 (SS-19), РС-20 (SS-18), оскільки розміщення перспективних МБР передбачається саме в цих шахтах.