Мир Знаний

Класифікація отруйних речовин (стр. 3 из 4)


1.4 Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування

Найчастіше продукти харчування забруднені хлор-, фосфор-, і ртутьорганічними з'єднаннями, похідними карбомінової, тио- і дитиокарбомінової кислот, бромідами. З групи хлорорганічних пестицидів в продуктах знайдені ДДТ, ДДЕ, алдрин, дилдрин і деякі інші; з фосфорорганічних - тіофос, карбофос та ін.; з карбаматів - севін, цинеб і т. ін. Хлорорганічні пестициди знаходять в продуктах тваринного і рослинного походження, а фосфорорганічні і карбамати - переважно в рослинах.

Накопичення стійких хімічних речовин у продуктах харчування найчастіше всього пов'язано з порушенням правил і регламенту їх використання, підвищеною дозою препарату відносно рекомендованих, недотримання термінів останнього обробітку рослин перед збором врожаю (час чекання) та ін.

У багатьох випадках причиною забруднення пестицидами фуражних культур є вирощування їх в міжряддях оброблених садів.

Зміст хлорорганічних пестицидів у продуктах тваринного походження може бути пов'язано і з обробкою ними забійної і молочної худоби з метою боротьби з ектопаразитами.

Чим більше стійкість і токсичність пестицидів, тим серйозніше їх негативний вилив на живу природу і людину. Їх стійкість до факторів навколишнього середовища (сонячного світла, кисню, мікробіологічного трощення та інше, можливість отрутохімікатів зберігається тривалий час) в більшій мірі визначае їх небезпеку.

Один з механізмів негативних впливів - передача і концентрування

стабільних пестицидів за трофічними ланцюгами. Стійкі до визначених пестицидів флора і фауна можуть накопичувати їх без трощення.

Як результат концентрація токсиканту в організмі може багаторазово перевищити початкову концентрацію її у навколишньому середовищі. Цей процес біологічного концентрування має серйозне екологічне значення в харчових ланцюгах, пов'язаних з водним середовищем. Класичний приклад біологічного концентрування - накопичення ДДТ і препаратів ртуті в організмі морських птахів. Ці птахи - кінцева ланка трофічного ланцюга: морська вода - планктон - риба, що споживає рибу. В цьому ланцюгу концентрація токсиканту від початкової ланки (морської води) до кінцевої (птаха) збільшується в багато тисяч разів.


2. Рішення задач з оцінки радіаційної і хімічної обстановки

2.1 Оцінка радіаційної обстановки

Вихідні данні для оцінки радіаційної обстановки.

Варіант 2-Б (Півні)

Рівні радіації в центрі населених пунктів

Дані фактичної радіаційної обстановки в районі Сорокино, Півні, Хлібне, Палівка Р/год

Час вимірювання першого/ другого Населений пункт
Сорокино Півні Хлібне Павлівка
900/930 30/24 90/72 30/24 60/48

Напрямок середнього вітру – центр с. Півні, висота 85,0 Р/год

Робочі точки Час вимірювання,год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
24 22 40 40 21 40 60 60 21 65 22 55 65 930

Зведена таблиця рівнів радіації

Часвимірювання Робочі точки
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Тф 930 24 22 40 40 21 40 60 60 21 65 22 55 65
Т1 630 88,8 81,4 148 148 77,7 148 222 222 77,7 240,5 81,4 203,5 240,5

Тф – час виявлення (вимірювання) фактичної радіаційної обстановки;

Т1 - одна година після ядерного вибуху.

Для визначення часу за якого стався ядерний вибух спочатку знаходимо час, який пройшов після вибуху, а потім по відношеню до часу другого вимірювання рівнів радіації знаходимо фактичний час ядерного вибуху. Знаходимо співвідношення рівнів радіації при другому (Рдр.) і першому (Рпер.) вимірюваннях:


Рдр./ Рпер.=72/90=0,8

За додатком 7 позначенню цоьго співвідношення і часу, що пройшов між двома вимірюваннями, знаходимо, що після ядерного вибуху пройшло 3 години.

Час ядерного вибуху знаходять по відношенню до часу другого вимірювання рівня радіації. Ядерний вибух стався о 630 год.

За додатком 6 знаходимо коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на 1год. після вибуху.

Кпер.=3,7.

Р1=Рф*Кпер.

Знаходять рівні радіації на 1год. після вибуху у кожній із 13 точок.

Дози опромінення працівників в залежності від тривалості роботи і коефіцієнта послаблення

Тривалістьроботи, год. Коефіціенти послаблення
1 2 10
5 137 68,5 13,7
10 202 101 20,2

1. Початок роботи – через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстновки.

2. Коефіціент послаблення визначається відповідно до умов розміщення людей (відкрито, у спорудах, техніці).

Визначають дозу опромінення робітників тваринництва за 5 і 10год. роботи при коефіцієнті послаблення Кпос. = 1 (2, 10). Люди починають працювати на фермі с.Півні

(робоча точка № 10) через 1год. після виявлення фактичної радіаційної обстановки, тобто 4год. після вибуху.


Д = Дтабл. * (Р1 / 100) / Кпос.

Д = 57 * (240,5 / 100) /1 = 137;

Д = 57 * (240,5 / 100) / 2 = 68,5;

Д = 57 * (240,5 / 100) /10 = 13,7;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 1 = 202;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 2 = 101;

Д = 84 * (240,5 / 100) / 10 = 20,2.

Режими радіаційного захисту населення

Зона забруднення Рівень радіаціїна 1 год. післявибуху Умовніназви режимузахисту Загальнатривалістьдотрим.режимузахисту,діб. Послідовність дотримання режиму захисту
1.Тривалість перебуванняв ПРУ(часприпинки роботи об’єкта) 2.Тривалість роботи об’єктаз використанням длявідпочинку ПРУ, діб 3 Тривалістьроботи об’єкта зобмеженимперебуванням людей на відкритій місцевості (протягом кожної доби до 1-2 год.), діб
В 226 5-В-1 12 2 доби 2 12

Визначають режим радіації центра с.Півні на 1год. після вибуху.

Р1 = 72 * 3,7 = 266,4.

2.2 Оцінка хімічної обстановки

Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки (варіант 2). Аварія на підприємстві «Агро» з виливом СДОР (аміаку)

КількістьСДОР, т Швидкість вітру,м/с t повітря нависоті, м Розміщенонаселення Забезпеченопротигазами, %
0,5 2,0 відкрито у споруді
80 1 -15,2 -15,4 80 20 40

Зведена таблиця розрахункових даних щодо оцінки хімічної обстановки

Розміри зони хім. зараження tпідх,хв Втрати населення
Всього Ступінь ураження
Г, км Ш, км S, км2 Легкий Важкий,середній Смертельний
0,5 0,4 0,1 39 262 65 105 92

Г – глибина, Ш – ширина, S – площа зони хім. ураження;

tпідх – час підходу зараженого повітря до села;

В селах Сорокино, Півні, Хлібне, Павівка мешкає по 500 жителів в кожному.

Визначають різницю температур на висоті 50 см і 200 см:

Δt° = t50 – t200 = -15,2 – (- 15,4) = 0,2°

За значенням швидкості вітру і різниці температур визначають ступнь вертикальної стійкості повітря – конвекція.

Глибина зони хімічного зараження визначається за формулою:

Г = (Гтабл * Кпр * Кв) / Крозм

Гтабл - табличне значення глибини поширення хмари зараженого повітря;

Кпр - коефіціент пропорційності;

Кв - коефіцієнт, який враховує вплив швидкості вітру на глибину поширення хмари зараженого повітря;

Крозм – коефіцієнт, який враховує умови розміщення ємкості.


Г = (0,27 * 2,7 * 1,0) / 1,5 = 0,5

Ш = К * Г

К – коефіцієнт, враховуючий ступінь вертикальної стійкості атмосфери: при конвекції К = 0,8.

Ш = 0,8 * 0,5 = 0,4

S = 0,5 * Г * Ш

S = 0,5 * 0,5 * 0,4 = 1

Визначення часу підходу зараженого повітря:

tпідх = R / (Vср * 60)

R – відстань району аварії до об´єкта (села), м;

Vср – середня швидкість переселення зараженої хмари вітром, м/с;

60 – перевідний коефіцієнт із секунд у хвилини.

Звертають увагу на кількість населення, що опинилося в осередку хімічного ураження. За умов пропорційного розміщення населення в с. Півні, вона визначається через частку населеного пункту, яка опинилася в зоні поширення хмари зараженого повітря.

Крім того, слід урахувати умови розміщення населення (відкрито, у захисних спорудах) і забезпеченість його протигазами.

Розрахункові формули:

визначення кількості населення, яке опинилося у осередку ураження і розміщено відкрито та у спорудах:

Nос = N * λ / 100;

Nос. від. = Nос. * α / 100;

Nос. сп. = Nос. – Nос. від.,


N – загальна кількість населення, що проживає в селі;

Nос – кількість населення, що опинилася у осередку ураження;

λ – частина села, що опинилася у осередку ураження, %;

Nос. від. – кількість населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;

α – частина населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться на відкритій місцевості, %;

Nос. сп. – к-ть населення, що опинилася у осередку ураження і знаходиться у спорудах.