У представників Православної церкви є на цей рахунок своя думка. Ось що думає батько Олександр, настоятель храму Святителя Миколи в Очакові:
- Ніхто не може знайти святість у результаті наукового досвіду. Так, Господь сказавши людям: "Плодитеся і розмножуйтеся". Але ніде у Святому Писанні ви не знайдете докладних наставлянь, як саме це робити... Чи має клонування моральне право на життя? Питання - відкрите. Небезпека тут велика. Фахівці з біотехнологій запевнили собе і запевняють інших у тім, що їхнього дітища стануть не просто копіями людей, породжених звичайним способом, але копіями абсолютними. Начебто не тільки зовнішність, алі і характер, смаки, звички, та й сама душа в клона буде точно така ж, як у людини, що жила до його. Смертному (а вчені чоловіки, на шкода, теж смертні) не дано бачити так далеко. Таїнство душі набагато глибше і складніше таїнства плоті. І що чекає людство на шляху клонування - один Бог відає...
Якщо залишити теологію і глянути на справу з життєвої сторони, то по-людськи американській родині, що зважилася на експеримент, можна і потрібно поспівчувати. Горе батьків, що втратили дитину, зрозуміло. Батьки готові йти буквально на все і ризикувати всім, аби "воскресити" свою дочку. Оскільки процедура коштує надзвичайно дорого, легко припустити, що в найближчому майбутньому лише одиницям удасться піти їх прикладу. Але лиха вістка початок... Може бути , уже до середини XXI століття операція клонування стане широко доступна - і технологічно, і, так сказати, "по грошах". Що ж відбудеться з нашою перенаселеною планетою, якщо до традиційного полового шляху зачаття додадуться ще і біотехнології? Що з цього приводу думають демографи і соціологи? Говорить професор, доктор філософських наук Анатолій Антонов*:
- Твердження про перенаселеність планети більш ніж спірні. Демографи прогнозують, що до середини XXI століття у світі не залишиться ні однієї країни, де не виникла б проблема депопуляціі. Синдром одно-, двухдітності вплинув на психіку батьків. Та ж американська родина, що надала себе для досвідів (так ще при цьому заплатила божевільні гроші!), могла б просто спробувати родити ще дітей. Але замість цього люди зволіли модерністські вигадки. Навіщо?.. Адже зовсім зрозуміло, що, яким би ідентичним не здавався клон, він все рівно буде іншою людиною, іншою дитиною, що здійснює тільки свою, відмінну від інших "Я-КОНЦЕПЦІЮ".
Узагалі перший експеримент із клонуванням людини відкриває досить похмурі демографічні і соціологічні перспективи. Поки що біорепродукція неможлива поза материнським черевом, але незабаром можуть з'явитися інкубаторскі технології і клонів почнуть штампувати по-фабричному. І це в умовах катастрофічної депопуляции в невеликих, багатих, економічно розвитих країнах!.. В урядів цих країн безумовно виникне спокуса, перед яким їм буде дуже важко устояти. Справді, береться усього лише одна клітка ДНК у француза - і на світло з'являється десяток, а то і сотня французів-клонів... Помітьте, французів, а не тих алжирців-емігрантів, у яких сьогодні народжуваність вище. Та ж ситуація виникне й у Німеччині, де побоюються вихідців з Туреччини; у Швеції, що "атакують" африканці, і так далі... Таким чином, основні принципи демократії виявляться під погрозою. А виходить, відкриється поле для діяльності прихильників радикальної "практичної євгеніки". Вчені будуть намагатися "тиражувати" представників професій, не престижних для корінного населення розвинутих країн. Замість іммігрантів з'являться клони-сміттярі, клони-посудомийки, клони-штукатури, клони-теслі...
Побоювання соціологів і демографів зовсім не виглядають перестрахувальним абсурдом. Абсурд може початися, якщо батьки штучної біорепродукціі зроблять свій винахід великим комерційним підприємством. Тоді ніщо не перешкодить якому-небудь "безутішному сину" заплатити відому суму, узяти клітку ДНК померлої матері, вживить її в лоно власної дружини... І тоді невістка стане матір'ю свекрухи! А які "чудеса" почнуть витворяти сексуальні меншості, і без того ласі на всілякий епатаж? Ви тільки представте!..
На жаль, процес уже пішов. І заборонними мірами його навряд чи зупинять. Навіть якщо всі країни підпишуть декларацію про нерозповсюдження технологій клонування людини, все рівно знайдуться біопірати і клоноконтрабандисти. Слово "клон" у перекладі з грецького означає - утеча, нащадок. Виходить, населення Землі може в перспективі розділитися на власне рід людський і на рід нащадків людських. Тоді прийдеться коректувати психологію, філософію, мораль, право, утворення... Коротше, усе, аж до книжок для самих маленьких. Тексти деяких з їх у "обновленій редакції" можуть виглядати так: "У мене задзвонив телефон.
- Хто говорить?
- Клон..."
*Анатолій Антонов - професор, доктор філософських наук.
Більше ніяких пакетиків з овочами і морозильника забитого м'ясом: натискаєш на кнопку агрегату – тут тобі хоч картопляне пюре, хоч відбивна... Натиснув іншу – нова пара носків чи модні туфельки... Машина «збирає» все це прямо у вас будинку. З...атомів. Ця картинка праворуч доступного для огляду майбутнього. Час, що назвуть «епохою нанотехнологій»... Цивілізація, як нам здається, ступнула далеко вперед. Але з погляду нанотехнолога ми тупцюємо на місці. В основі діяльності і неандертальця, і сучасної техніки один принцип – узяти шматок неважливо чого й обтесати в міру можливості. Дотепер людство мало справу з мириадами атомів, намагаючись увігнати їх скопою в необхідну форму – будь то таз для прання білизни чи космічний корабель. Нанотехнологи пропонують принципово інший підхід: не «боротися» з полчищами атомів, а маніпулювати кожним з їх окремо.
«Нано» це від нанометра, величини, що складає одну мільярдну частку метра і порівнянної з розміром атома. Малина і гній, людина і морська вода – у принципі складаються з тих самих атомів. Різниця – лише в порядку їхнього сплетення один з одним. Якщо навчитися змінювати цей порядок за бажанням, то малину можна буде одержувати безпосередньо, минаючи довгий процес виростання малинового куща…
Картопля на все життя
У Московському інституті нанотехнологій (МІНАТ) є незвичайний апарат. Найтоншу голку підводять до якої-небудь речовини – наприклад золота – так, щоб зазор між ним і кінчиком голки приблизно дорівнював діаметру атома. Переміщаючи голку в різних напрямках, можна отримувати цілі візерунки, намальовані атомами. Чого і домоглися нанотехнологи в різних країнах: американські вивели слово «IBM» з 37 атомів, а японські – ієрогліф. «Голковий» агрегат – лише один з методів маніпулювання атомами. Інші поки не здійснені.
У наших тілах «атомна перебудова» відбувається постійно (наприклад, коли шлунок переварює їжу), і здійснюють її білкові машини – ферменти. Фермент приклеюється до гена, «зчитує» закодовану в молекулах ДНК і виконує інструкції: «різати», «клеїти» ... Цей процес чимось схожий на роботу старих комп'ютерів, програма яких писалася на перфострічках. Тільки як перфострічки виступають нитки ДНК. Так чому б не створити апарати, подібні до ферментів, що з легкістю збирали б усі – починаючи від нових суперміцних матеріалів і закінчуючи надновими машинами – з усього?
Учені говорять, що ці наномашини прийдеться обладнати «руками» - маніпуляторами, що будуть рухатися в різних напрямках і комплектувати атоми. Такі собі атомні роботи. Але принцип роботи наноассемблера (збирача атомів) буде такий само , як і у ферменту, - програма, укладена в одній молекулі. Але не ДНК, а полімерної, улаштованої так, що на ній можна записати будь-яку програму за бажанням.
Учені не сумніваються: «нано» стане головною технологією XXI... А ті країни, що її освоять першими, залишать далеко позаду інших. Можливо, тому в США прийнята національна концепція розвитку нанотехнологій, бурхливі темпи росту яких забезпечує спеціальна міжвідомча комісія. До речі, в США уже функціонує секретний військовий інститут, що спеціалізується на використанні нанотехнологій винятково у військовій сфері... І можливо дуже незабаром деякі наукові передбачення західного ідеолога нанотехнологій Дрекслера стануть реальністю. Ось так описує костюм майбутнього Дрекслер: «Він сірий, схожий на гуму, із прозорим шоломом. Ви роздягаєтеся й входите в нього через відкритий шов. Він відразу заростає. Ви нахиляєтеся й випрямляєтеся і не відчуваєте ніякого стиснення, ніяких складок. Палець рукавички товщиною в міліметр уміщає тисячі нано машин. Костюм містить волокна , що діють подібно штучному мускулу, що приводяться в рух мікроскопічними електромоторами і керовані нанокомп‘ютерами, вони додають матеріалу гнучку міцність, даючи можливість, розтягуватися, стискуватися й згинатися у всіх напрямках. Датчики тиску покривають поверхня костюма : рукавичка почуває форму усього, до чого б ви не доторкнулися, і передає докладний малюнок тиску на вашу шкіру. Якщо змінити настроювання костюма, то замість того, щоб просто передавати силу, що ви прикладаєте, він збільшить її у десять разів. Тепер ви готові до сутички з горилою»...
Нанозброя стане серйознішою від атомної бомби. Проблема в тім, що для виробництва атомної бомби необхідні величезні площі - їх легко знайти й контролювати. Для виготовлення нанозброї можна обійтися простим столом кімнаті чи шлюпкою в морі - дуже зручно для терористів.