Класифікація наук має велике наукове значення. Спираючись на предметні і методичні зв'язки наукових дисциплін та їх груп, класифікація сприяє спрямованому руху науки від емпіричного нагромадження знань до рівня теоретичного синтезу, системного підходу до наукових проблем.
За характером спрямованості і безпосереднього відношення до практики науки прийнято поділяти на фундаментальні і прикладні.
Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи і суспільства. Сфера проведення фундаментальних досліджень включає багато галузей наук. До них належать:
¾ велика група фізико-технічних і математичних наук (математика, ядерна фізика, фізика плазми, фізика низьких температур, кібернетика);
¾ хімія і біологія;
¾ велика група наук про Землю (геологія, геофізика, фізика атмосфери, води і суші);
¾ соціальні науки.
Фундаментальні дослідження поділяються на вільні (чисті) і цілеспрямовані.
Вільні (чисті) дослідження, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим - керівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.
Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об'єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.
І вільні і цілеспрямовані фундаментальні дослідження можуть бути пошуковими.
Фундаментальні науки мають значну силу притягання, їх завдання знаходяться на межі між відомим і неочікуваним, у зв'язку з чим фундаментальні дослідження відрізняються невизначеністю кінцевого результату. Оскільки дослідник, як правило, весь час стоїть на підступах до невідомого, вибір конкретних шляхів фундаментальних досліджень часто визначається інтуїцією, досвідом і внутрішньою логікою розвитку науки.
У свою чергу, фундаментальні науки постійно відкриті для нових ідей і підходів, у них закладена здатність переглянути звичні уявлення про навколишній світ, і, якщо потрібно, відмовитися від них.
Список використаної літератури
1. Гришенко I.M., Григоренко О.М., Борисейко В.О. Основи наукових досліджень: Навч. noci6. –– К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. –– 186 с
2. Єріна A. M., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. –– Київ: Центр навчальної літератури, 2004. –– 212 с.
3. Ковальчук В. В., Моїсеев Л. М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. — 4-е вид. перероб. i допов. — К.: ВД «Професіонал», 2007. — 240 с.
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. –– К.: Кондор, 2006. –– 206 с.
4. Романчиков B.I. Основи наукових досліджень. Навчальний пособник. –– К.: Центр учбової літератури, 2007. –– 254 с.
5. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. — 2-ге вид., перероб. i доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 295 с.
6. Сачков Ю. В. Фундаментальные науки как стратегический ресурс развития // Проблемы философии, 2007. –– № 3.