Розрахунок потрібної кількості ФВК ведеться по режиму фільтровентиляції.
Для подачі повітря в сховище у режимі чистої вентиляції встановлюються вентилятори типу ЕРВ-72-2 або ЕРВ-72-3.
При розрахунках потрібної кількості вентиляторів ЕРВ-72 необхідно знати їх продукти виїсть: ЕРВ-72-2 — очищає 900м3/год повітря, а ЕРВ-72-3 - 1300 м3/год.
Повітропроводи для режимів чистої вентиляції, фільтровентиляції і вентиляції приміщення дизельної електростанції будуються окремо.
Відпрацьоване повітря із сховищ виходить само або за допомогою вентиляторів. Труби подачі повітря розміщені у сховищах, вони фарбуються: режиму чистої вентиляції — в білий колір, режиму фільтровентиляції — в червоний. Труби рециркуляції повітря фарбуються також в червоний колір. Приміщення для дизельної електростанції розміщуються біля зовнішньої стіни, а від інших приміщень відокремлюються вогнетривкою стіною з межею вогнетривалості в одну годину. Сховища обладнуються системами електропостачання та зв'язку, водопостачання, каналізації, опалення.
Електропостачання та зв'язок. Електропостачання здійснюється від зовнішньої електромережі, а при необхідності від автономного електро джерела (дизельної електростанції). На "випадок порушення електропостачання у сховищі передбачається освітлення від переносних електричних ліхтарів, акумуляторних батарей і дизельних електростанцій.
Сховище повинно мати телефонний зв'язок з пунктом управління об'єкту та репродуктор, який підключений до районної або місцевої радіотрансляційної мережі.
Водопостачання та каналізація сховища здійснюються на базі загальних водопровідних та каналізаційних мереж. У сховищі мас бути аварійний запас води, приймачі води, які мають бути зроблені незалежно від зовнішніх мереж (труби водопостачання фарбуються у зелений колір).
Мінімальний запас води створюють з розрахунку 8 л для пиття і 4 л для санітарно-гігієнічних потреб на одну людину. 11а весь строк ' перебування у сховищі місткістю 600 чоловік та більше, додатково для пожежогасіння 4,5 м:і.
Опалення, У сховищі передбачається опалення. Воно здійснюється від загальної системи (опалювальної системи будинку). Для регулювання температури та відключення опалювання в опалювальній, системі обладнують запірну арматуру (труби фарбуються у коричневий колір). У приміщенні сховища розміщують дозиметричні приладі!, прилади хімічної та радіаційної розвідки, захисний одяг, засоби гасіння пожежі, аварійний запас інструментів, запас води та продуктів харчування, санітарне майно.
По місткості сховища класифікуються на маленькі, які розраховані на 150-600 чоловік, середні — 600-2000 чоловік, великі — більше 2000 людей.
Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації (К ) і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі (АР ). За ступенем захисту діляться на п'ять класів:
У кожному сховищі є документи, які містять його характеристику, схеми зовнішніх і внутрішніх мереж з вказівкою місць відключення, а також журнал перевірки стану сховища.
Швидкозбудовані сховища. Вони повинні мати приміщення для розміщення людей, для фільтровентиляційного обладнання, санвузли, аварійний запас води, входи та виходи, аварійний вихід. У сховищах невеликої місткості санвузол та баки для сміття можна розмішувати в тамбурі, баки з водою, там де знаходяться люди.
Для сховищ, що швидко будуються, використовується збірний залізобетон, елементи колекторів інженерних споруд міського підземного господарства. Установлюються секції за допомогою баштових кранів. На вході ТАКОГО сховища обов'язково ставлять надійні, захисно-герметичні двері типу БД, або металеві, типу ЗД-70, які розраховані на таке ж навантаження, що й основні конструкції сховища.
Внутрішнє обладнання швидкозбудованого сховища вимагає засобів повітропоглиначі з фільтрами, бачків для води, пристосування для освітлення, пари та лавки для розміщення людей, а також місткості для відходів, засоби повітрозабіріних та витяжних каналів.
Будівництво швидкозбудованих сховищ (ШЗС) планується заздалегідь. Для цього необхідно мати відповідну документацію: календарні графіки, схеми установки баштових кранів і розміщення конструкцій на будівельному майданчику, інші необхідні документи.
Будівництво ШЗС планується на вільних місцях між виробничими будівлями на віддалі 20-25 м від будинків. У документах передбачаються будівельні організації, які будуть надавати допомогу у будівництві і виконанні найбільш складних робіт (такі, як монтаж залізобетонних конструкцій, установка захисних дверей, вентиляційних каналів і т.н.). Транспортні підприємства забезпечують доставку конструкції! згідно з планом штабу цивільної оборони об'єкту, міста, району.
Обладнання, яке виготовляється на підприємстві для швидко збудованих сховищ, також вказується у плані штабу ЦО (який цех чи майстерня виготовляє захисні секції, місткості для води і відходів, вентилятори і інші необхідні для будівництва сховищ комплектуючі деталі). На будівництво 4-6 ШЗС виділяється 40-50 чоловік, 2 бульдозери, екскаватор, два автокрани, при необхідності електро- та газозварювальний апарати та компресор з відбійними молотками. Такий розрахунок сил та засобів може побудувати групу ШЗС (4-6) за 2-3 доби безперервної роботи.
2. Протирадіаційні укриття (ПРУ)
При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають людей від зовнішнього гамма-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.
При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритій! місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті (сховищі).
Всі захисні споруди, виконані з неметалевих матеріалів, захищають від гамма-нейтронного випромінювання. їх ефективність може бути підвищена шляхом застосування прокладок з легких матеріалів. Протирадіаційні укриття влаштовують а розрахунком найбільшого Кпосд (захисту). Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків та споруд. Підвали у цегляних будинках послаблюють радіацію у 200-300 разів, середня частина підвалу цегляного будинку в декілька поверхів — у 500-1000 разів. Підвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз.
Під протирадіаційні укриття можуть бути використані і наземні поверхи. Найбільш придатні для цього кам'яні і цегляні будинки, які мають капітальні стіни та невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових будинків послаблюють радіацію в 5-7 раз, а верхні (за винятком останнього) у 50 разів. У ПРУ повинні бути основні та допоміжні приміщення. До основних, належать місця для розміщення людей, а до допоміжних — санітарні вузли, вентиляційні та інші. Площа приміщення для укриття людей розраховується з норми на одну людину 0,4-0,5 м2.
Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання.
При розміщенні ПРУ у підвалах, погребах і інших заглиблених приміщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розміщення нар. Місткість ПРУ залежить від площі приміщень для укриття і може бути на 50 і більше людей.
В ПРУ місткістю до 300 чоловік фільтровентиляційне обладнання може встановлюватись у приміщеннях для укриття людей.
В ПРУ місткістю більше 300 чоловік передбачають приміщення для фільтровентиляційного обладнання.
Для зберігання зараженого одягу при одному з виходів (входів) передбачають спеціальне місце, яке відгороджується від приміщення для людей перегородками з вогнетривкого матеріалу:
В ПРУ, місткістю до 50 чоловік для зараженого одягу допускається улаштування при вході вішалок, розмішених за шторою. У ПРУ обладнуються два входи, розміщені у протилежних місцях сховища під кутом 30° один до одного. При вході встановлюють звичайні двері, укріплені в місцях прилягання до дверних коробок.
У заміській зоні ПРУ влаштовують у підвалах житлових будинків різного призначення — погреби, овочесховища, а також будинки.
Пристосування під ПРУ будь-якого приміщення зводиться до виконання робіт по підвищенню Косі, герметизації і влаштування постійної вентиляції.
Підвищення захисних властивостей (коефіцієнт захисту) здійснюється за допомого збільшення товщини стін, перекрить, дверей, закриття вікон цеглою та інших робіт. Для цього ззовні, кругом стін, які виступають вище поверхні землі, роблять обсип И з землі, віконні та дверні отвори закладають цеглою, іншими матеріалами, перекриття засипають шаром фунту, глини, піску і т.п. Засипання перекриття ґрунтом вимагає посилення несучих конструкцій погребу, підвалу і т.п.
Для герметизації приміщень, у яких будуть перебувати люди, закривають всі щілини, тріщини, отвори у стелі, місця входу опалювальних та водопровідних труб. Двері оббивають лінолеумом, повстю і іншими матеріалами, а місце прилягання дверей до дверного отвору оббивають пористою гумою.
Вентиляція заглиблених укрить місткістю до 50 чоловік здійснюється природним провітрюванням через приточні та витяжні короби. Короби робляться з дощок або металевих труб з внутрішнім перетином 200-800 см2. У притомний короб встановлюють протипороховий фільтр, зверху роблять дашок, внизу — засувки.