Як уже було зазаначено, для результативної творчої діяльності необхідні значні зусилля (перш за все, духовного характеру), тому багато із сучасних людей відступає від поставлених цілей і йде легкою дорогою. Однак ті, хто не здався, мають змогу зрозуміти, що їхня праця і, навіть, жертви, були не даремні. Досягнувши вершин науки, мистецтва або досконалості в певній діяльності, чи у відносинах з оточуючими людьми (що також є творчістю, адже ми творимо себе і, в певній мірі, інших), починаємо усвідомлювати всю ілюзорність пасивного і споживацького відношення до світу.
Отже, розв’язання проблем сучасності може бути здійснене за рахунок:
- віднайдення нових ціннісних орієнтирів, які б відповідали запитам сьогоднішньої людини, але разом із тим, містили і позачасовий момент;
- сприймання дійсності через призму людини (особистості);
- активного та трочого ставлення людини до оточуючого світу, направленого не на підкорення його, а на встановлення гпрмонії із ним.
[1] Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
[2] Фромм Э. Искусство любьви. – СПб.: Издательский Дом “Азбука-классика”, 2007. – 218 с.
[3] Философский энциклопедический словарь. – Москва, 1983, с. 222.
[4] Базилевич, Ільїн. Метафізика економіки. – К.: Знання, 2007, с. 646.