Смекни!
smekni.com

Рятувальні роботи (стр. 2 из 2)

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 50

Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 3

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 4

Азимут ОНГ, град = 290

Азимут вітру, град = 135

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Аміак рідкий

Кількість СДОР, тонн = 50

Глибина зараження, км = 1,553893

Площа зони зараження, кв км = 3,790897

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 58,37143

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого аміаку невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості аміаку у системі, тобто 50 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість аміаку у первинній хмарі за формулою:


Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K5 = 0,23 для ізотермії, сторінка 7

K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Q (o) = 50

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, день, 40 град

Швидкість вітру, м/с = 1

Це - ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,4*50= 0,11592 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість аміаку у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 / 0,01 із додатку 3 для аміаку

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K3 = 0,04 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7)

K6 = 3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4

K7 = 1,4 / 1 із додатку 3 для аміаку і температури 40

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 для необвалованого сховища

h - це висота шару розлитого аміаку на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,025*0,04*1*0,23*3,03*1*50/(0,05*0,681)= 0,016783 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює

при Q(e1) = 0,11592 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 1

Г 1 = 1,449 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює

при Q (e2) = 0,016783 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с = 1

за пропорцією:

0,1 (тонн) - 1,25 (кілометрів)

0,016783 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,016783*1,25/0,1= 0,209786 (кілометрів)

Г 2 = 0,209786 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,449

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,209786

Г = 1,553893 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При Швидкість вітру, м/с = 1

Це - 24 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 24 км та розрахованим 1,553893 (кілометрів)

Мінімум (1,553893;24) = 1,553893

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км =3

За додатком 6 при ізотермія

при Швидкість вітру, м/с = 1

V = 6 км/год

T надходження = 3/6= 0,5 (години)

T надходження = 3*60/6= 30 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 1,553893 (кілометрів)

n при Швидкість вітру, м/с = 1

n = 2 (сторінка 7)

S = 3,14*1,553893*1,553893/2= 3,790897 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії аміаку. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.


T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 для необвалованого сховища

d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,025 із додатку 3 для аміаку

K4 = 1 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 1

K7 = 1,4 із додатку 3 для аміаку і температури 40

Т = (0,05*0,681)/(0,025*1*1,4)= 0,972857 (години)

Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1*1,4)= 58,37143 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 1,553893 км менша за відстань

від ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (об’єкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно втрат персоналу ОНГ немає.


Список використаної літератури

1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.

2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.