2-е правило – визначення не має робити кола.
Тут має місце коло у визначенні, тому що визначальне поняття (людина, яка має вищу юридичну освіту) не розкриває зміст визначуваного (юрист), а просто повертає нас до нього (юрист – юридична...).
3-є правило – визначення має бути чітким, виразним, вільним від двозначності.
Третє правило додержується, тому що поняття людина, освіта мають одиничне значення.
3. Згідно із структурною схемою придумайте силогізм і проведіть аналіз результату:
S- - М-
М+ - Р-
________
S- - Р-
Відповідь:
S- - М- Деякі студенти є членами студкому.
М+ - Р-Члени студкому – це активісти молодіжного руху.
_____________________________________________________________
S- - Р-Отже, деякі студенти є активістами молодіжного руху.
Перше судження частковоствердне, обсяг суб`єкту (студенти) частково (деякі) включається до предикату (членами студкому), суб`єкт S і предикат M– не розподільні.
Друге судження загальноствердне, обсяг суб`єкту (члени студкому) в повному обсязі включається до обсягу предикату (активісти молодіжного руху), тому що мислимо активістів, як осіб, які виконують додаткові заходи (роботи), а студкоми – це форми цих заходів. Тут суб`єкт М розподільний і предикат Р– не розподільний.
Висновок частковоствердний, тому що ознака (активісти молодіжного руху) стверджується за частиною предметів даної множини предметів (деякі студенти). Суб`єкт S і предикат Р – не розподільні. Термін S не розподілений, тому що частково (деякі) включається в обсяг предикату (активісти молодіжного руху). Термін Р не розподілений, тому що йому в даному силогізмі не має визначення, а саме, не визначений його обсяг.
4. Визначте вид судження і побудуйте таблицю істинності:
У разі належного фінансування і вдалого впровадження нових технологій фірма незабаром відкриє філії у Харкові, Сумах та Полтаві і почне подальше поширення свого впливу.
Відповідь:
Це умовне (імплікативне) складне судження з структурою А → В, яке складається з сполучного (належного фінансування і вдалого впровадження нових технологій) (a∧b) і еквівалентного (незабаром відкриє філії у Харкові, Сумах та Полтаві і почне подальше поширення свого впливу) (c↔d) суджень. Логічний сполучник “у разі” тотожний сполучнику „якщо..., то”. Формалізуємо його за допомогою логічних сполучників (a∧b) → (c↔d)
Згідно таблиць істинності для вказаних видів суджень знаходимо, що сполучне судження – хиба, а еквівалентне судження – істина, отже, імплікативне судження – істина.
(a∧b) | → | (c ↔ d) | ||
і | х | і | і | |
х | і | |||
і |
Примітка: і – істина, х – хиба.
5. Проаналізуйте наведені міркування з погляду дотримання формально-логічних законів:
Аналіз результатів перевірки свідчить про повну відсутність порушень. Додамо до цього авторитет цієї організації та велику позитивну репутацію в регіоні. На позитивне враження від роботи організації не можуть серйозно вплинути навіть деякі порушення в оформленні договорів, які мали місце.
Відповідь:
А) Закон тотожності
Перше міркування – виконується. Перевірка з необхідністю дає результати, аналіз яких виявляє порушення або їх відсутність.
Друге міркування – порушується. Маємо дві тотожні думки авторитет і репутація, але не можна тотожні думки сприймати як відмінні.
Третє міркування – порушується. Допущена підміна понять. Успіхи організації не можуть оцінюватись наявними порушеннями.
Б) Закон суперечності (несуперечності)
Перше міркування – порушується. В виразі повна відсутність закладена суперечність. Поняття відсутність не може характеризуватись за кількістю виразом повна, неповна.
Друге міркування – порушується. Суб`єкти авторитет і репутація не можна спів ставити предикату додамо, їх можна мати або не мати.
Третє міркування – порушується. Поняттю позитивне враження від роботи організації відповідає поняття відсутність порушень, а в міркуванні наводяться порушення, а це суперечність.
В) Закон виключеного третього
Перше міркування – діє. Результатом перевірки завжди є наявність або відсутність порушень, третього не дано.
Друге міркування – не діє. Поняття авторитет і репутація згідно словника В.Даля поняття-синоніми – це думка про когось. Отже, не має другого, тому третього не дано.
Третє міркування – діє. Згідно закону суперечності (дивись пункт Б) дане міркування суперечне. Оскільки порушення в оформленні договорів дійсно мали місце, то це – істина. Отже, міркування, що порушення не впли-вають на роботу організації, хиба, тобто виконується формула А або не-А.
Г) Закон достатньої підстави
Перше міркування – діє. Аналіз – достатня причина для виявлення порушень.
Друге міркування – діє, якщо абстрагуватись від визначення понять авторитет і репутація. Наявність авторитету (репутації) достатня причина, щоб його (її) до чогось додати.
Третє міркування – не діє. Тому що саме міркування хибне і не має підстав його обґрунтовувати.
6. Використовуючи "логічний квадрат", зробіть безпосередні умовиводи з такого засновку, зверніть увагу на їх істинність: Усі птахи відлітають на зиму на південь (хибне).
Відповідь:
Використовуючи "логічний квадрат" за допомогою операції перетворення робимо безпосередні умовиводи:
А: Усі птахи відлітають на зиму на південь (хибне).
І: Деякі з птахів відлітають на зиму на південь.
Е: Жоден з птахів не належить до тих, хто не відлітає на зиму на південь.
О: Деякі з птахів не належить до тих, хто не відлітає на зиму на південь.
Якщо А – хиба, то О – істина.
Якщо О – істина, то І – істина або хиба.
Перший випадок: якщо І – істина, то Е – хиба;
якщо Е – хиба, то О – істина або хиба.
Другий випадок: якщо І – хиба, то Е –;
якщо Е – істина, то О – істина.
І в першому і в другому випадках, які між собою в відношеннях заперечності (І = істина ≠ хиба або навпаки), судження О має значення істина, що означає, що по правилам відношень між судженнями логічного квадрата при умові знання, що судження А хиба, не можливо вивести знання істинності або хибності суджень Е і І.
7. Визначте вид, формулу, модус силогізму. Проаналізуйте його правильність:
Деякі сумчани люблять своє місто.
Васюта не любить місто Суми.
Отже, Васюта не сумчанин.
Відповідь:
Це категоричний силогізм, друга фігура силогізму, його формула
Деякі Р є М
Sне є М
Отже, Sне є Р
Деякі Р є М – частковоствердне судження, Р і М не розподільні.
S не є М – загальнозаперечне, S і М розподілені.
Отже, S не є Р – частковозаперечне, S розподілене і Р не розподілене.
Правила другої фігури не виконуються: більший засновок має бути судженням загальним, а в наявності судження частковоствердне, отже, висновок хибний.
Модус фігури – І Е Е, а такого модусу у другої фігури не має, отже, висновок хибний.
8. Проведіть аналіз такого силогізму:
Усі студенти-заочники академії пишуть контрольні роботи.
Васюта пише контрольні роботи.
Відповідь:
Аналіз силогізму полягає в перевірці додержання правил категоричного силогізму.
Формула силогізму:Усі Р є М
SєМ
Отже, S є Р
Усі студенти-заочники академії пишуть контрольні роботи.
Васюта пише контрольні роботи.
Отже, Васюта – студент-заочник академії.
Усі Р є М – загальноствердне судження, Р – розподілене, М – не розподілене.
Sє М – частковоствердне судження, S – не розподілене, М – не розподілене.
Отже, S є Р – частковоствердне судження, S – не розподілене, Р – розподілене.
1-е правило додержується – в наявності три терміни (S – М – Р).
2-е правило не додержується – середній термін М не розподілений в обох засновках.
3-е правило додержується – у висновку менший термін S не розподілений, як і у засновку.
4-е правило – заперечних засновків не має.
5-е правило – заперечного засновку не має.
6-е правило – не діє.
7-е правило додержується – висновок частковий, є і частковий засновок.
Очевидно, що при нерозподіленості середнього терміну М із засновків можна вивести не один, а кілька висновків. Отже, істинного висновку здобути не можна і наведений висновок – хиба.
9. Проаналізуйте індуктивний умовивід з погляду його правильності:
Н. має вищу освіту;
П. має вищу освіту;
С. має вищу освіту;
Н., П., С. – частина працівників відділу К.
Працівники відділу К. мають вищу освіту.
Відповідь:
Цей умовивід неправильний, тому що в висновку відсутнє кванторне слово всі, як це має бути згідно з формулою індуктивного умовивіду. Тим самим, порушується зміст цього поняття і не зроблений перехід від знання частини класу предметів до знання класу в цілому.
Список літератури
1. Арутюнов В.Х., Мішин В.М., Кирик Д.П. Логіка. – К.: КНЕУ, 2000.
2. Волошко І.М., Семенов І.С. Практикум з логіки. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1993.
3. Жеребкін В.Є. Логіка. – Х.: Основа, 1998.
4. Ивлев Ю.В. Логика для вузов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997.
5. Ивлев Ю.В. Логика: Сборник упражнений. – М.: Книжный дом «Университет», 1999.
6. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. – К.: Абрис, 1997.
7. Кириллов В.Н., Орлов Г.А. Упражнения по логике. – М.: МЦУПЛ, 1999.
8. Кириллов В.Н., Старченко А.А. Логика. – М.: Юрист, 1999.
9. Кондаков Н.Н. Логический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990.
10. Орендарчук Г.О. Основи логіки. – Тернопіль: СМП “Астон”, 2001.
11. Рузавин Г.Н. Логика. – М.: ЮНИТИ, 2002.
12. Упражнения по логике: Учебное пособие. – М.: Юрист, 1993.
13. Хоменко І.В. Логіка в задачах. – К.: Четверта хвиля, 1998.
14. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К.: Золоті ворота, 1996.