Київський університет туризму, економіки і права
Контрольна робота
З курсу «Основи наукових досліджень»
Варіант № 9
Київ -2010
1. Принципи розробки структури наукового дослідження
Наукове дослідження — це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання.
Структура наукового дослідження
Титульна сторінка
План
Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, подається огляд літератури з наукової проблеми, відображають різні погляди на проблему, називають прізвища її дослідників, з’ясовуються теоретичні основи дослідження, подається визначення досліджуваного явища, формулюються мета і завдання.
У вступі учень стисло викладає завдання і методологічну основу своєї роботи. Формулювання мають бути чіткими, твердження – аргументованими.
Необхідно зупинитися на з’ясуванні таких питань:
- актуальність теми, заявленої у науковій роботі;
- мета і завдання роботи;
- об’єкт і предмет дослідження;
- методи, обрані для проведення дослідження;
- з’ясування стану розробки сучасною наукою проблеми, що заявлена у темі роботи;
- наукова новизна.
Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У межах розділу виділяють параграфи, пункти, які також мають свої назви. Виклад здійснюється у логічній послідовності з використанням наукового стилю мовлення. Теоретичні положення ілюструються самостійно зібраним матеріалом. У ході викладу варто посилатися на опрацьовану наукову літературу з відповідним оформленням посилань. Відомості з наукових праць подаються дослівно у вигляді цитат або близько до тексту, а в квадратних дужках після них вказують номер джерела за списком літератури, вміщеним у кінці роботи, і номер сторінки, Бажано, щоб основна частина складалася з 2-3 розділів. Кожний розділ можна поділити на 2-3 підрозділи (параграфи).
Автор подає історіографічну довідку: називає наукові праці, у яких висвітлюється обрана тема.
У центрі основної частини має бути аналіз дослідження. Якщо учень вдається до цілісного аналізу, потрібно зупинитися на таких питаннях:
- історична основа дослідження;
- тематика, проблематика, ідея.
Варто залучати до роботи (якщо це доречно) спогади сучасників, історичні та інші (соціологічні, економічні) документи.
Актуальним для сучасного літературознавства є компаративний аналіз текстів, який дозволяє встановлювати генетичні, контактні та типологічні зв’язки творчості національних письменників, контакти української літератури із зарубіжною.
Кожна теза, заявлена у дослідженні, мусить бути аргументована відповідними науковими джерелами, на які орієнтований учень. При цьому обов’язковим є посилання на цитовану чи згадану наукову працю.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Після тексту основної частини подається підсумкова
Висновки, які не містять зовсім нових ідей, а лише систематизують виклад попередніх частин, є завершальним етапом дослідження. Висновки мають бути самостійними і відповідати сформульованим у вступі завданням. Вони повинні логічно випливати з проведеного дослідження, відповідати завданням і не повторювати відомі визначення та теоретичні положення, на яких базувалося дослідження. Висновки мають бути чіткими, науковими, аргументованими.
Бібліографія містить список використаних наукових праць, у тому числі посібники, спеціальні монографії, статті, довідники, словники. Вона оформляється відповідно до сучасних вимог.
2. Структура і призначення наукових документів
Наукові дослідження з економіки та інших галузей наук ґрунтуються в основному на методах документалістики, тобто дослідженні документів, які відображають інформацію про стан, поведінку, використання об'єктів дослідження. Документальні джерела інформації дають змогу досліджувати об'єкти за певною періодизацією, тобто у динаміці за періодами, що необхідно для вивчення і зіставлення факторів, які впливають негативно чи позитивно на господарську діяльність людей.
Документальні джерела
Застосування комп'ютерних технологій у наукових дослідженнях не замінює документальні джерела інформації, скоріше, навпаки, посилює потребу у документах як носіях інформації. Документом називається матеріальний об'єкт, що містить зафіксовану інформацію для її збереження і використання у науці і практиці. Науковим документом, або документом у науково-технічній інформатиці, називається носій, у якому тим або іншим способом зафіксовані наукові відомості (дані) чи науково-технічна інформація, у якій повинно обов'язково вказуватися, ким, де і коли він був створений.
У інформатиці документом вважають кожний матеріальний носій інформації (бухгалтерського оформлення, книги, звіти та ін.). Документи науково-технічної інформації представлені двома основними групами: друкованими і рукописними.
Друковані документи - це друкована продукція, що пройшла редакційно-видавничу обробку (книги, журнали, брошури).
За періодичністю випуску друковані видання поділяють на одноразові (книги) і періодичні (журнали, газети).
Класифікацію друкованих джерел інформації, які використовуються у наукових дослідженнях, подано у таблиці.
Таблиця „Класифікація друкованих джерел інформації”
| № пор. | Вид видання | Характеристика за призначенням |
| Офіційні | Публікації законодавства, нормативно-правових актів державних і господарських органів управління | |
| Наукові | Результати наукових, експериментальних та інших досліджень у різних сферах знань | |
| Науково-популярні | Відомості з різних галузей науки і техніки, призначені для ознайомлення непрофесійного загалу читачів | |
| Підручники | Знання наукового і прикладного характеру, зведені у систему, призначені для педагогічних цілей | |
| Виробничі | Знання з технології, техніки, організації виробництва, менеджменту, маркетингу бухгалтерського обліку і аудиту та інші призначені для використання у практичній діяльності фахівцями певного профілю | |
| Довідкові | Містять коротку наукову і прикладну інформацію для ознайомлення фахівців з певної галузі знань, а також для наукових досліджень і професійної діяльності | |
| Нормативно-виробничі | Правила, норми і нормативи, технологічні вимоги, стандарти, призначені для використання у виробництві, менеджменті, маркетинг та іншій практичній діяльності | |
| Рекламні | Відомості про вироби, послуги, які рекомендуються з метою залучення покупця | |
| Патентно-ліцензійні | Право на використання інтелектуальної власності, трудову діяльність у певній сфері виробництва або бізнесу | |
| Проспекти | Видання рекламного характеру, що стосуються конкретного виду товару машин, устаткування для залучення покупців | |
| Каталоги | Нормативно-виробничі довідники різних видів знань наукового прикладного характеру | |
| Інформаційні | Систематичні відомості про видані праці з питань науки і практичної діяльності у різних галузях національної економіки |
Друковані джерела інформації, які використовуються у наукових дослідженнях, представлені поліграфічним виробництвом у формі книг, брошур, рекламних буклетів та ін.
Книги – неперіодичні багатосторінкові твори друку обсягом понад 48 с. друкарського друку. Твори друку обсягом від 5 до 48 с. вважають брошурою. Комп'ютеризація інформаційної діяльності сприяла створенню електронних книг, які широко застосовуються у наукових дослідженнях та педагогічному процесі вищих і середніх навчальних закладів.
Рекламні буклети – художньо оформлені і видані засобами поліграфії вироби, які пропагують кращі зразки продукції, товарів для ринку.
У форматі альбомів видається нормативно-виробнича документація (технологічна, проектна та ін.), рекламна, каталоги.
Машинописні документи – носії інформації, які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не видані засобами поліграфії (науково-технічні звіти, документи обліку господарської діяльності, дисертації та ін.).
У науково-інформаційній діяльності прийнято поділ документів НТІ на дві категорії: первинні і вторинні.
Первинні документи мають переважно нові науково-технічні відомості, які є результатом науково-дослідної діяльності, проектно-конструкторської і практичної діяльності (документи відображають господарські операції) або нове осмислення відомих ідей і фактів. До них відносять більшість книг (виняток становлять довідники), періодичні видання, науково-технічні звіти, дисертації, депоновані рукописи тощо.
Вторинні документи є результатом переопрацювання одного або кількох первинних документів. До вторинних документів відносять бібліографічні описи, анотації, реферати, огляди, довідкові та інформаційні видання, переклади, бібліотечні каталоги, бібліографічні покажчики і картотеки. Крім того, до вторинних документів відносять регістри бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств і підприємців, складені на підставі первинної документації.
Отже, документальні джерела інформації є найбільш достовірними носіями інформації, тому вони широко застосовуються у наукових дослідженнях з економіки.