Цивільна оборона (стр. 8 из 21)
| Стан атмосфери | Швидкість вітру | |||||
| <2 | 2 | 3 | 4 | 5 | >6 | |
| Конв. | 2 | 2 | 5 | - | - | - |
| Із. | - | - | 5 | 5 | 5 | 10 |
| Інв. | - | 5 | 10 | 10 | - | - |
– визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення за додатками 5–9 і наносимо їх в масштабі карти (схеми) у вигляді правильних еліпсів.
– виходячи із заданої відстані об’єкта від аварійного реактора і враховуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, в яку потрапив об’єкт.
2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта) здійснюється за табл. 4.6.
3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань). Для цього користуємося додатками 10–14.
Дози опромінення, які отримають робітники і службовці об’єкта визначаються за формулою:
,де Двідкр. – доза при відкритому розташуванні;
Kпосл. – коефіцієнт послаблення радіації;
Кз – коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування від середини зони (див. примітку у додатках 10–14).
4.Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного забруднення робиться за додатками 10–14, знаючи час початку опромінення та задану дозу опромінення.
Таблиця 2.7 - Час початку формування сліду після аварії на РНО, год.
| Відстань від АЕС, км | Категорія стійкості атмосфери | ||||
| Конвекція | Ізотермія | Інверсія | |||
| середня швидкість переносу хмари, м/сек. | |||||
| 2 | 5 | 10 | 5 | 10 | |
| 5 | 0,5 | 0,3 | 0,1 | 0,3 | 0,1 |
| 10 | 1,0 | 0,5 | 0,3 | 0,5 | 0,3 |
| 20 | 2,0 | 1,0 | 0,5 | 1,0 | 0,5 |
| 30 | 3,0 | 1,5 | 0,8 | 1,5 | 0,3 |
| 40 | 4,0 | 2 | 1 | 2 | 1 |
| 50 | 6,0 | 2,5 | 1,2 | 2,5 | 1,3 |
| 60 | 6,5 | 3 | 1,5 | 3 | 1,5 |
| 70 | 7,5 | 4 | 2 | 4 | 2 |
| 80 | 8,0 | 4 | 2 | 4 | 2 |
| 90 | 8,5 | 4,5 | 2,2 | 4,5 | 2,5 |
| 100 | 9,5 | 5 | 2,5 | 5 | 3 |
| 150 | 14 | 7,5 | 3,5 | 8 | 4 |
| 200 | 19 | 10 | 5 | 10 | 5 |
| 250 | 23 | 12 | 6 | 13 | 6,5 |
| 300 | 28 | 15 | 6,5 | 16 | 8 |
| 350 | 32 | 17 | 9 | 18 | 9 |
| 400 | 37 | 19 | 10 | 21 | 11 |
| 450 | 41 | 22 | 11 | 23 | 12 |
| 500 | 46 | 24 | 12 | 28 | 13 |
| 600 | 53 | 29 | 15 | 31 | 16 |
| 700 | 61 | 34 | 17 | 36 | 18 |
| 800 | 72 | 38 | 20 | 41 | 20 |
| 900 | 82 | 43 | 22 | 46 | 23 |
| 1000 | 89 | 48 | 24 | 50 | 26 |
5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території за додатками 10–14.
Приклад1.
Вихідні дані:
– тип і потужність ядерного реактора – РБМК-1000;
– кількість аварійних реакторів n = 1;
– частка викинутих РР із реактора h = 50%;
– відстань від об’єкта до аварійного реактора Rх = 24 км;
– час аварії реактора Тав.- 10.00;
– безперервність роботи на об’єкті Троб = 12 год;
– допустима доза опромінення Двст = 5 бер;
– коефіцієнт послаблення радіації виробничих приміщень Кпосл. = 6;
– швидкість вітру на висоті 10 м V10 = 4 м/сек.;
– напрям вітру – в напрямку об’єкта;
– хмарність – середня;
Необхідно: Оцінити обстановку, що може скластися на об’єкті та можливості проведення аварійних робіт тривалістю 1 година.
Рішення:
– за таблицею 4.4 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погоднім умовам та часу доби. За умовою: хмарність середня, день, швидкість приземного вітру V10 = 4 м/сек. Згідно з таблицею категорія стійкості – ізотермія;
–за таблицею 4.5 визначаємо середню швидкість переносу (Vср.) радіоактивної хмари. Згідно з таблицею для ізотермії і швидкості вітру на висоті 10 м (V10 = 4 м/сек.) середня швидкість переносу хмари становить Vср = 5 м/сек.;
– за додатком 6 для ізотермії та швидкості переносу хмари 5 м/сек., а також заданого типу ядерного реактора (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h = 50%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості, потім наносимо їх у масштабі на карту (схему). Враховуючи відстань об’єкта (Rх = 24 км) до аварійного реактора, розміри утворених зон, визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній межі зони “Б”;
– за таблицею 4.6 визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта. Для Rх = 24 км, ізотермія, середня швидкість переносу хмари Vср = 5 м/сек., знайдемо tф = 1,2 год.
Отже, об’єкт за 1,2 год. після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення;
– за додатком 12 знаходимо дозу, яку може отримати людина у середині зони Б на відкритій місцевості за зміну (12 год.) – Дср = 17,1 рен. Оскільки ми знаходимося на внутрішній межі зони (Кз = 3,2) і роботи ведуться у приміщенні з Кпосл. = 6, то
Залишаючись на об’єкті, робітники через 12 год. отримають дозу опромінення 9,6 бер, що перевищує норму;
– для визначення допустимої тривалості перебування людей у цехах, необхідно провести підрахунок допустимої середньої дози за формулою:
(4.2)звідки
Користуючись додатком 12 знаходимо, що час перебування в цеху не повинен перевищувати 5 годин (опромінення почалося через 1,2 години після аварії);
– для визначення часу вводу формувань для ведення робіт знову визначаємо Дсер.доп, як у попередньому випадку
За додатком 12 знаходимо, що при умові проведення робіт тривалістю 1 година на відкритій місцевості формування може почати роботу через 5 годин.
Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
Оцінка радіаційної обстановки, як правило, проводиться з використанням карти, на яку наносяться зони забруднення або рівні радіації, а також дані про місцезнаходження або маршрути руху формувань ЦО.
Для оцінки радіаційної обстановки необхідно мати наступні вихідні дані:
– час ядерного вибуху, від якого відбулося радіоактивне забруднення;
– рівні радіації в районі дій;
– коефіцієнти послаблення захисних споруд, будівель, техніки, транспорту;
– допустима доза опромінення людей (з врахуванням отриманої раніше);
– поставлені завдання та терміни їх виконання (час початку роботи).
Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
1. Визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення.
2. Визначення можливих доз опромінення під час долання зон забруднення.
3. Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданій дозі опромінення.
4. Визначення допустимого часу роботи в зоні зараження за заданою дозою опромінення.
5. Визначення допустимого часу початку долання зон забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.
6. Визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення.
7. Визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.
Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).
Для вирішення цих завдань, спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, яка може бути визначена методом прогнозування і методом розвідки.
Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати:
– час вибуху;
– потужність і вид вибуху;
– швидкість і напрямок середнього вітру.
На карті (схемі) спочатку позначаємо місце вибуху та проводимо лінію в напрямку середнього вітру. Потім знаходимо розміри зон і наносимо їх на карту. Оскільки прогноз дає значні похибки, то обстановка додатково уточнюється за допомогою радіаційної, розвідки. Розглянемо рішення основних завдань з оцінки радіаційної обстановки з використанням таблиць та формул.
Визначення можливих поз опромінення при перебуванні у зонах радіоактивного зараження
Приклад. На об’єкті через 1 год. після ядерного вибуху рівень радіації
. Визначити дози опромінення, які отримають робітники та службовці об’єкта у виробничих приміщеннях з Кпосл = 7 за 4 години, якщо відомо, що опромінення почалося через 8 годин після ядерного вибуху.Рішення: 1. За додатком 15 на перехрещені вертикальної колонки “Час початку опромінення з моменту вибуху” (8 год.) та горизонтальної колонки “Час знаходження” (4 год.) знаходимо розрахункову дозу опромінення Дрозр. на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год.; Дрозр = 25,6 Р.
2. Проводимо розрахунок дози опромінення при дійсному рівні радіації 200 Р/год., яка буде в 2 рази більшою від знайденої для 100 Р/год.
3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники та службовці за 4 год. знаходження в виробничих приміщеннях,
