Організація автотехнічного забезпечення військових частин (стр. 9 из 32)

Роботи щодо знімання машин зі зберігання здійснюються водіями (механіками-водіями) за участю екіпажів під керівництвом підрозділів за технологічним процесом, рекомендованим Керівництвом із зберігання АТ та АМ у ЗС України.

Під час знімання машин з тривалого зберігання в умовах обмеженого часу роботи виконуються у дві черги.

У першу чергу виконуються роботи, які забезпечують вихід машин із парку та безаварійну їх експлуатацію. У районі зосередження або на привалах виконуються роботи другої черги. Зміст робіт наведений у додатку 32.

Нормативні показники щодо знімання машин зі зберігання встановлені наказом Міністра оборони України та відповідними плануючими документами. У всіх випадках машини повинні бути приведені у готовність до використання в мінімально стислі терміни. Заходи щодо скорочення термінів приведення машин у готовність наведені у додатку 33.

2.6.5 Загальні положення із транспортування автомобільної техніки

Транспортування військової автомобільної техніки здійснюється згідно Настанови з перевезення військ.

Кожному військовому ешелону, військовій команді та військовому транспорту органом військових сполучень, що планує перевезення, надається номер, який не змінюється від пункту формування до пункту призначення. Перевезення військової частини (підрозділу) організує командир разом з органами військових сполучень.

Перед транспортуванням в військовій частині (підрозділі) розробляються: розрахунок на перевезення військової частини (підрозділу) залізничним транспортом; потреба в завантажувально-розвантажувальних пристосуваннях та матеріалах для кріплення військової техніки військових ешелонів на залізничному рухомому складі (оформлюється додатком до розрахунку на перевезення); заявка на завантаження військового ешелону; план завантаження військового ешелону.

Вихідними даними для розрахунку на перевезення військової частини є: чисельність особового складу, кількість, маса і габарити техніки підрозділів; норми розміщення особового складу у вагонах; маса і довжина потягу з військовим ешелоном; основні характеристики транспортних засобів, що використовуються для перевезення військ; наявність сил та засобів для всіх видів забезпечення; відстань, умови та особливості перевезення.

З отриманням завдання на перевезення залізницею штабом частини узгоджується з органами військових сполучень порядок завантаження та направляється військовому коменданту на шляхах сполучень заявка на завантаження і розрахунок на перевезення, уточнюється у нього номери військових ешелонів, отримуються вказівки щодо місць завантаження, шляхах підходу до них, строках завантаження (початок, кінець) кожного ешелону.

Військовий ешелон приступає до завантаження за командою начальника ешелону та у відповідності з планом завантаження. Завантаження ешелону вважається закінченим по закінченню кріплення та маскування ОВТ на залізничному рухомому складі та оформлення транспортних документів на перевезення військового ешелону.

Після завантаження складаються наступні документи:

акт на перевантаження негабаритної техніки (при необхідності);

маршрутний лист;

залізнична накладна та інші залізничні документи;

опис ОВТ, що перевозиться (для начальника варти в разі його наявності);

квитанції дорожніх відомостей за кількістю накладних;

опис знімального військового обладнання.

Начальник військового ешелону (відправник військового транспорту) або його представник в товарній конторі, а де її нема - у начальника станції заповнює залізничні накладні та інші документи. Крім того, начальник військового ешелону у маршрутному листі та залізничній накладній, а представник відправника військового транспорту в опису, що вручає начальнику варти, і в накладній роблять запис про те, що ОВТ розміщенні та закріплені на залізничному рухомому складі правильно, стопорні і фіксуючі пристрої справні та приведені в положення, що виключає розвертання (повертання) або відхилення окремих частин і вузлів ОВТ та опломбовані. Після оформлення вказаних документів начальнику військового ешелону видаються квитанції шляхових відомостей за кількістю накладних та один екземпляр опису знімального військового обладнання.

В шляху слідування повинно вестись постійне стеження за станом кріплення ОВТ. При виявленні зміщення або порушення кріплення вантажу ешелон (транспорт) повинен бути затриманий для усунення недоліків.

Розвантаження ешелону може здійснюватися як на станції призначення, так і в тимчасових перевантажувальних районах. Розвантаження починається за командою начальника ешелону.

Начальник ешелону після здачі військового обладнання, що може бути знятим, оформлює (розкредитовує) транспортні документи на ешелон в товарній конторі, а там де її нема, у начальника станції, розписується в дорожніх відомостях та оформлює вимогу - накладну (форма 2) за перевезення вантажних вагонів. Начальнику ешелону вручаються накладні на ешелон з календарним штемпелем станції розвантаження. Ці документи підлягають здачі в штаб військової частини.

2.6.6 Розміщення автомобільної техніки на залізничному рухомому складі

В залежності від маси, розмірів та конструктивних особливостей техніка може бути розміщена на платформах (в напіввагонах) горизонтально або в похилому стані.

Борти платформ, люки та двері напіввагонів повинні бути закриті і закриті на запори, якщо це можливо за конструктивними особливостями техніки, що перевозиться. Допускається борта платформ не закривати на запори, а закріпляти в вертикальному положенні.

При перевезенні техніки, що не розміщується в межах підлоги платформ (напіввагонів), торцеві борти платформ опускаються на кронштейни; секції бокових бортів опускають і закріплюють за кільця на повздовжніх балках, а при відсутності кілець ув’язують проволокою діаметром не менш 4 мм. Двері напіввагонів відкривають до упорів та закривають. Техніка не повинна опиратися на відкинуті борти платформ.

Вихід окремих елементів техніки за межі лобового брусу вагона не повинен перевищувати 400 мм. Техніка, що виходить за межі лобового бруса більш ніж на 400 мм, перевозиться на зчепах вагонів з опорою на один або два вагони.

При завантажені на зчеп можливі два варіанти розміщення машин:

колісна машина може встановлюватися над зчепленням вагонів, при цьому колеса заднього (заднього і середнього) мосту повинні знаходитися у межах підлоги одного вагону, колеса переднього моста - сусіднього вагону:

гусенична або колісна машина може встановлюватися на одному вагоні, а частини її (ствол, стріла крана та таке інше) виходити за межі лобового бруса більш ніж на 400 мм, що не потребує прикриття, іншим вагоном.

Над зчепленням вагонів не дозволяється встановлювати гусеничні машини, машини з небезпечними вантажами, автоцистерни та іншу техніку з резервуарами, залитими легкоспалахуючими рідинами або стислим газом, колісні машини з числом осей більш трьох, колісні крани, екскаватори та майстерні (рухомі засоби ремонту і ТО).

При установці техніки над зчепом вантажовідправник на бокових бортах платформ (напіввагонів) зчепа з обох сторін робить надписи “Зчеп не роз’єднувати", рукоятки розчіпних важелів автозчепу закріплюють в гніздах кронштейнів м’яким дротом в положенні, що виключає розчеплення.

Маса завантаженої техніки не повинна перевищувати вантажопідйомності платформ (напіввагонів) з урахуванням перевантаження, що допускається. Візки вагонів повинні бути завантаженими рівномірно. Якщо це неможливо, то допускається, що різниця в завантаженні візків шестивісних вагонів не повинна перевищувати 15 т, восьмивісних - 20 т. Одночасно необхідно щоб навантаження, яке передається на кожен візок цих вагонів, не перевищувало половини вантажопідйомності, встановленої для вагонів даного типу з урахуванням перевантаження, що допускається.

Порожні вантажні автомобілі можуть розміщатися на платформі (в напіввагоні) або над зчепами із них в похилому положенні. Завантаження автомобілів в похилому положенні виконується своїм ходом з використанням в'їздних трапів, автомобільними та залізничними кранами, автонавантажувачами з крановими стрілами та комбінованим способом. Задні борти усіх автомобілів, за виключенням встановлених останніми, повинні бути відкритими та закріпленими.

При завантаженні автомобілів різних марок машини з більш широкими кузовами встановлюються попереду автомобілів, що мають кузова меншої ширини. Автомобілі встановлюють симетрично повздовжньої вісі платформ (напіввагонів) з додержанням установлених мінімальних зазорів між ними. Для зручності розвантаження останній автомобіль на зчепі повинен бути встановлений горизонтально. Паливні баки усіх похило завантажених автомобілів можуть бути залиті пальним не більш як на одну третину.

Для розміщення та закріплення техніки застосовують дротяні розтяжки (ув’язки, обв’язки), дерев’яні упорні та бокові бруски, дерев’яні вкладиші, підкладки, прокладки, розпірні бруски, стійки, цвяхи, скоби, а також стандартне кріплення багаторазового використання (УМК, шпори, упорні башмаки, струбцини - розтяжки, струбцини, табельні розтяжки). Порядок забезпечення засобами кріплення та їх застосування визначається Настановою з перевезення військ.

2.6.7 Особливості закріплення АТ на рухомому залізничному транспорті

Закріплення на платформах гусеничних машин з справними гальмовими системами та ходовою частиною, розташуванням центру мас над підлогою платформ не вище 1,5 м здійснюється одним із наступних способів: універсальними багатообертовими кріпленнями; металевими шпорами; дерев’яними упорними брусками та дротовими (табельними) розтяжками; металевими упорами та дерев’яними вкладишами; дерев’яними упорними брусками та вкладишами; струбцинами - розтяжками та струбцинами.