Командир батальону (дивізіону) несе повну відповідальність за захист свого підрозділу від ЗМУ та забезпечення РХБ захисту.
Командир батальону зобов`язаний:
Встановити порядок попередження особового складу про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ, зруйнування радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів, та дій за цими сигналами.
Доводити до особового складу сигнали оповіщення про РХБ зараження та визначати порядок дій за цими сигналами.
Керувати інженерними роботами по устаткуванню району оборони.
Визначати порядок використовування об`єктів колективного захисту та інших споруд.
Установлювати контроль за підтримкою в районі необхідного санітарно-гігієнічного стану та правил особистої гігієни.
Організовувати ведення радіаційного, хімічного спостереження в районі радіаційної, хімічної розвідки.
Визначати заходи по забезпеченню безпеки особового складу при діях в районах зруйнувань, завалів та порядок їх досягнення.
Організовувати та здійснювати необхідні заходи по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.
Здійснювати радіаційний та хімічний контроль.
Організовувати здійснювання аерозольної протидії.
Організація харчування, зберігання продовольства і води в зараженій місцевості
Приготування їжі організовується на зараженій радіоактивними речовинами ділянках місцевості. Якщо за умов обстановки це неможливо, приготування їжі допускається на зараженій місцевості з потужостями доз ИИ до 1 рад/год. При потужностях доз до 5 рад/год розгортання кухонь повинно проводитись тільки в неметах або накритих брезентами сховищах. Для розгортання кухні потрібна площадка розміром 60х50 м або окоп, розміри якого визначаються габаритами кухні. Грунт навколо намету (окопу), особливо з навітряного боку зволожується.
При зараженні місцевості отруйними речовинами і бактеріальними (біологічими) засобами приготування і вживання їжі допускається здійснювати тільки у сховищах і приміщеннях, які обладнані фільтровентиляційними агрегатами.
Засоби захисту продовольства і води від зараження радіоактивними, отруючими речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами приймаються заздалегідь. Продукти харчуваня, які видають особовому складу, загортають в папер і пакети, а ємкості з водою закриваються кришками (пробками). Запаси води і продовольства превозять і зберігають у щільно закритій тарі.
При цьому необхідно контролювати степінь зараження води радіоактивними речовинами.
Допустимі норми зараження радіоактивними речовинами приведені в табл.
Таблиця
| Вода | Допустима концентрація | Допустима ступень забруднення, мР/ч | |
| об’ємом 1,5 л | об’ємом 9 - 10 л | ||
| Питна | 9 10 -6 | 0,4 | 0,9 |
| Для технічних потреб | 9 10 -5 | 4,0 | 9,0 |
Особливостями організації харчування особового складу в умовах радіоактивного зараження є:
– використання іодированної солі в приготуванні їжі;
– приготування їжі в польових кухнях консервованих і концентрованих продуктів;
– розташування продовольчих пунктів на дезактивованих площадках з урахуванням реального зараження місцевості;
– зберігання продовольства в автофургонах і спеціальних контейнерах;
– видавати готову їжу і харчування особового складу в закритих продезактивірованих спорудах (сховищах), обладнаних системою фільтровентиляції.
Дії підрозділів у зонах зруйнування, затоплення і пожеж
Порядок дій підрозділів в зонах зруйнування, затоплення і пожеж в кожному конкретному випадку буде визначено умовами обстановки.
Вихід із районів зруйнування їх подолання може бути виконано сходу або після того як будуть зроблені проходи у завалах, зонах воронок і пожеж. Долаючи райони зруйнування сходу, підрозділи повинні по можливості обходити найбільш небезпечні осередки (вогнища), таким чином забезпечити захист особового складу і бойової техніки. Подолання районів зруйнування і пророблення проходів у завалах буде доцільним тоді, коли неможливо зробити їх обхід.
Проходи в лісових завалах пророблюють методом повної розчистки на ширину проїзної смуги, при цьому для розчленування дерев використовується вибуховий спосіб або розпилювання дерев мотопилами.
Порядок улаштовування проходів такий:
– зробити розвідку завалу і визначити межу проходу;
– установлюються заряди для розчленування по межі проходу і в місцях переплетіння і підриваються заряди;
– розчищується прохід від дерев, при цьому ИМР робить прохід шириною 3,5 м, а потім позаду уступом шляхопрокладачі розрирюють до 6 м;
– очищується проїзна смуга від малих уламків і намічується межа проходу. Взвод при наявності проходу, який дорівнюється 30-50 м/год.
Налагодження загороджувальних смуг для локалізації вогнищ низинних пожеж, які викликають небезпеку при русі по колонним шляхам, може бути забезпечено приданного інженерно-шляхового або інженерно-саперного взводу з темпом 1-4 км/год. Подолання зон затоплення доцільно вести в напрямку, який співпадає з місцями можливого обладнання переправ.
Робота командиру підрозділу по забезпеченню захисних об`єктів по повітряному середовищі від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів
Забезпечення захищених об`єктів з повітряного середовища від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів здійснюється з метою створення умов життєдіяльності і збереження боєздатності особового складу. Воно досягається очисткою повітря від радіоактивних, отруючих речовин, бактеріальних засобів і шкідливих домішок і регенерацією повітря; контролем складу повітря всередині захищених об`єктів (вміст кисню в режимі фільтровентиляції повинен бути не менше: у сховищах - 19% об`ємн.; в пунктах керування - 20% об`ємн.; вміст вуглекислого газу - не більше: у сховищах - 1% об`ємн.; на пунктах керування - 0,5% об`ємн.).
Експлуатацію регенераційних установок і фільтровентиляційних систем організує командир підрозділу, використовуючи захищену споруду.
Залежно від обстановки зовні споруди і складу повітря всередині споруди можуть встановлюватись режими вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції.
Режим вентиляції встановлюється при відсутності шкідливих домішок в повітрі зовні споруди (спорудження).
Режим фільтровентиляції застосовується при присутності у зовнішньому повітрі отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.
Повна ізоляція споруджень здійснюється в умовах, коли фільтровентиляційні установки не забезпечують очистку повітря від шкідливих домішок.
Необхідний режим роботи засобів фільтровентиляції і ргенерації встановлює командир підрозділу, експлуатаційної споруди.
Контроль за змістом кисню і вуглекислого газу, наявністю отруйних, радіоактивних речовин здійснює спеціально підготовлений особовий склад підрозділу з використанням приладів радіаційної (ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В), хімічної (ВПХР) розвідки і гозового аналізу (ПГА-КМ, ПГА-ДУМ).
Підготовка захищених об`єктів до використання в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження здійснюється:
– в період будови в захищених об`єктах установлюються системи фільтровентиляції, засоби регенерації і забезпечується герметизація споруджень;
– по закінченню гарантійних строків робиться заміна фільтрів-поглинателів і регенераційних пластин. Установку фільтрів-поглинателів робить особовий склад, якій експлуатує спорудженя;
– в період безпосередньої підготовки до ведення бойових дій проводиться перевірка систем фільтровентиляції, засобів регенерації повітря, прилади газового аналізу, радіаційної і хімічної розвідки. Ця перевірка здійснюється під керівництвом командира підрозділу;
– в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження командир підрозділу встановлює порядок використання сховищ і об`єктів пересувної техніки, обладнаних засобами колективного захисту, визначає черговість відпочинку особового складу у сховищах, режим роботи фільтровентиляційних установок, порядок і періодичність входу (виходу), а також засоби, запобігання попадання в середину захищених об`єктів радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Для забезпечення нормальної роботи засобів фільтровентиляції, проведення контролю присутності радіоактивних і отруйних речовин, підтримання внутрішнього порядку і організації входу (виходу) у сховищі з числа особового складу підрозділу призначається наряд (черговий по сховищу і 2-3 днювальних).
В умовах хімічного і бактеріологічного зараження захищених об`єктів, обладнаних системами фільтровентиляції, переводяться в режим фільтровентиляції, а на об`єктах необладнаних системами фільтровентиляції, використовуються засоби регенерації. Рішення на запуск регенераційних установок приймає командир на підставі результатів контролю газового складу повітря (при вмісті кисню в повітрі менше 19% об`єма, а вуглекислого газу - більше 1% об`єма).
В період ядерного застосування ворогом захищені об`єкти, обладнані системою фільтровентиляції переводяться в режим фільтровентиляції після закінчення випадіння радіоактивних речовин.
При наявності у атмосферному повітрі збиткової кількості окису вуглерода (угарного газу), вуглекислого газу, а також при прогриванні повітря вище допустимих температур (вище 60С) системи фільтровентиляції виключаються, а захіщений об`єкт переводять у режим повної ізоляції.
Періодично наряд сховища проводить контроль накопичення радіоактивних речовин в фільтрах-поглинателях з використанням приладів радіоактивної розвідки.
Фільтри-поглиначі з високим вмістом радіоактивних речовин замінюють на нові.
Дії особового складу при підготовці сховища до використання
Під час підготовки сховища до використання перевіряють його герметичність, працездатність фільтровентиляційного агрегату (ФВА), наявність освітлення, зв`язку, води, документації, шансового інструменту, вентиляційного захисного устаткування, димохідного захисного пристрою (при наявності печі), сигналізації про вхід і вихід зі сховища, тари під продовольство, а також готується площадка обробки засобів захисту і зброї перед входом до сховища. За командою командира підрозділу “Сховища до схову особового складу підготувати” командири, відповідальні за сховища, призначають наряд по сховищу (чергового і днювальних), проводять інструктах наряда про порядок підготовки сховища, засобам безпеки при користуванні електроприладами і топлення печей, про порядок несення служби і правилам входу у сховище і виходу з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.