Смекни!
smekni.com

Захист від зброї масового ураження, наслідків зруйнувань радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів (стр. 3 из 14)

Токсини - це утворювані деякими бактеріями отрути, які при потраплянні до організму людини чи тварини викликають різні важкі захворювання (отруєння).

Для застосування БакЗ у вигляді рецептур чи за допомогою носіїв можуть бути застосовані:

– авіаційні бомби;

– авіаційні касети;

– безпілотні та пілотуємі літаки, обладнані розпилюючими пристроями;

– переносні розпилюючі пристрої;

– диверсійний засіб.

Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань встановлюється карантин або обсервація, а також проводяться заходи по відокремленню населення, профілактичні та санітарні гігієнічні заходи, санітарна обробка особового складу, дезинфекція, дезинсекція і дератизація.

Запалювальна зброя

Запалювальна зброя (ЗЗ) включає запалювальні речовини та технічні засоби їх застосування. ЗЗ застосовується для ураження особового складу, знищення бойової техніки, майна, транспорту, підпалення будівель, споруд, посівів та лісів, створенню проходів у мінних полях.

У вигляді запалювальних засобів застосовуються суміші на основі нафтопродуктів (напалми), металізовані запалювальні суміші (пирогелі), термічні склади (порошковидні суміші окислу заліза та алюмінію), а також білий фосфор.

У вигляді засобів застосування використовують:

– авіаційні запалювальні бомби та касети, оснащені фосфором, термітним складом, напалмом;

– танкові вогнемети, що встановлюються на танках (дальність до 230 м, час вогнеметання - до 70 сек) і бронетранспортерах (дальність - до 230 м, час вогнеметання - 32 сек);

– ранцеві вогнемети, що дозволяють зробити до п`яти пострілів на відстань до 50 м;

– реактивні гранатомети багатократної дії, що дозволяють вести вогонь запалювальними гранатометами на відстань до 200 м по точечним цілям та до 730 м - по площадним.

Для захисту від ЗЗ застосовуються ЗКЗК (загальновійськовий комплексний захисний костюм), КЗС (костюм захисний сітчастий). Для підвищення захисних властивостей інженерних споруд застосовуються обмазка сумішшю глини, піску та вапна (цементу) та іншими вогнезахисними складами.

Невеликі вогнища гасять щільно накриваючи палаючі місця полою одягу, закидавши землею. Спалахнувший одяг слід швидко зняти , закидати землею чи піском. Не можна виводити запальну речовину з тіла та одягу зіскобленням.

На опалені частини тіла слід накласти пов`язку, коли в запальній речовині застосовується фосфор, то пов`язку слід підтримувати в вологому стані (краще змочувати 3-5% розчином марганцю).

Аварії на хімічно небезпечних об`єктах

Хімічні підприємства, які виготовляють, зберігають чи застосовують сильнодіючі отруйні речовини (ЗДОР), такі як хлор, аміак, фосген, синильна кислота та інші у випадках аварійних ситуацій складають небезпеку для особового складу підрозділів та частин, діючих або дислокованих поблизу об`єкту аварії, оскільки можливо утворення зон зараження як у районі аварії, так і на сліді хмари з концентраціями, що перевищують гранично допустимі. Найбільш розповсюдженими ЗДОР є хлор та аміак.

Хлор - газ зеленувато-жовтого кольору з різким задушливим запахом, вибухонебезпечний, важче повітря, може проникати в нижні поверхи та підвальні приміщення будівель. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру.

Зберігається та перевозиться у зрідженому стані.

Інгаляційна смертельна токсодоза - 6 мг.хв/л, уражаюча - 0,6 мг.хв/л.

Ознаки ураження: різка біль у грудях, сухий кашель, рвота, порушення координації рухів, задуха, різь в очах, сльозоточіння.

Засоби захисту: фільтруючий протигаз забезпечує захист в залежності від концентрації від декількох хвилин до декількох десятків хвилин. Застосування додаткових патронів ДП-1 (тільки при плюсових температурах) і ДП-2 збільшує захисну потужність до декількох годин.

Аміак - прозорий газ з різким задушливим запахом. Перевозиться та зберігається у зрідженому стані. Пари в суміші з повітрям вибухонебезпечні. Пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру. Має задушливу та нейронну дію, тобто уражає нервову систему. Інгаляційна смертельна токсодоза - 100 мг.хв/л, уражаюча - 15 мг.хв/л.

Ознаки ураження: прискорене серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, кашель, різь в очах і сльозоточіння, затруднене дихання, тошнота, порушення координації руху.

Засоби захисту: фільтруючі протигази тільки з додатковим патроном ДП-1 або ДП-2, промислові протигази марки КД, ізолюючі протигази. Тимчасово захищає ватно-марлева пов`язка змочена водою, краще 5% розчином лимонної кислоти.

Аварії на ядерних енергетичних установках

Такого типу аварії можуть мати місце внаслідок цілеспрямованого зруйнування реактора звичайною чи ядерною зброєю противника або за технологічними причинами. В першому випадку газоподібні і аерозольні радіоактивні продукти можуть бути викинуті на висоту 1,5-2 км, в другому - приблизно 200 м. В обох випадках утворюється радіоактивна хмара, яка розповсюджується над земною поверхнею і здатна визвати радіоактивне ураження особового складу, радіоактивне зараження повітря, місцевості, військової техніки, споруд і т.ін.

В порівнянні з радіоактивним зараженням при ядерному вибусі, зараження в результаті аварії ядерних установок мають слідуючі головні особливості:

Розповсюдження радіоактивної хмари здійснюється в основному, в приземному малостійкому шарі повітря, в наслідок чого виникає зонне зараження на місцевості, розміри і розташування яких прогнозувати важко. Крім того, існує загроза важкого радіоактивного ураження особового складу безпосередньо при проходженні хмари.

Викиди газоаерозольної суміші радіонуклідів можуть продовжуватися на протязі довгого часу (до декількох діб).

Спад ступеню зараження у зонах проходить значно повільніше чим при ядерному вибусі (наприклад, за 10 діб при ЯВ ступінь зараження знижується приблизно в 720 разів, а при аварії ядерних установок - тільки у 8 разів).

Зараження місцевості, об`єктів і таке інше проходить шляхом перенесення і осідання дрібнодисперсних аерозолів (0,1-2 мкм), які довгий час (до 5-10 діб) можуть знаходитись у приземному шарі в підвищеному стані і легко проникають в споруди, техніку, сорбуватися на обмундируванні, засобах захисту, інших об`єктах.

Радіаційне ураження особового складу проходить як в результаті зовнішнього опромінення, так і внутрішнього зараження, при чому особливо велика вірогідність внутрішнього зараження при проходження хмари.

Засоби захисту:

– фільтруючий протигаз, респіратор;

– герметизація приміщень і кабін бойових машин;

– боротьба з пилоутворенням;

– застосування медичних засобів захисту: таблетки йодистого калію - по одній в день (при відсутності таблеток можна приготувати йодисту настоянку - 3-5 крапель 5% розчину йоду на склянку води), таблетки цистамина.

Прилади радіаційної і хімічної розвідки

Прилади радіаційної розвідки

Вимірювач потужності дози ИМД-21. Призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання, для видачі світового сигналу про перевищення порогового значення потужності експозиційної дози гама-випромінювання; ИМД-21 забезпечує вимірювання потужності експозиційної дози гама-випромінювання від 1 до 10000 Р/год в енергетичному діапазоні від 80 кеВ до 2,6 МеВ з виводом інформації на пульт управління.

Вимірювач забезпечує сигналізацію про перевищення встановленого порогового значення потужності експозиційної дози гама-випромінювання 1; 5; 10; 50 та 100 Р/год з виводом інформації на пульт управління.

Комплект вимірювача потужності дози ИМД-21 включає: блок детектування БДМГ-36; блок кодування БПВ-0,3, блок узгодження ВБ-110.

Робота з приладом: провести зовнішній огляд всіх блоків; встановити тумблер “сеть” блока кодування в положення “выкл”; перемикач “Порог; Р/г” встановити в положення “1”; тумблер “Табло” встановити у верхнє положення; перевірити працездатність вимірювача, для чого: встановити тумблер “сеть” у верхнє положення, при цьому на табло блока кодування повинно загорітися число “0000”; через 5 хвилин натиснути кнопку “Проверка на время 10-60 сек”. При цьому покази цифрового табло повинно бути “0013”. Для роботи випромінювача у режимі сигналізації установити тумблер “Табло” в положення “Выкл”.

При наявності сигналу про перевищення порогового значення рівня іонізуючого випромінювання (загорання індикаторної лампи “Порог”) для вимірювання потужності дози установити тумблер “Табло” в положення “Выкл”.

Звіт показів по цифровому табло проводити не раніше чим через 5 хвилин після включення вимірювача. За вимірювану величину приймати середнє значення із двох крайніх показів за 1 хвилину.

Вимірювач потужності дози (рентгенометр) - ДП-5В

Призначений для виявлення та вимірювання рівнів гама-радіації на місцевості та радіоактивного забруднення різних об`єктів.

Діапазон вимірювань приладу (від 0,05 мР/год до 200 Р/год) розбитий на шість піддіапазонів:

Від 5 до 200 Р/год - “х 200”.

Від 500 до 5000 мР/год - “х 1000”.

Від 50 до 500 мР/год - “х 100”.

Від 5 до 50 мР/год - “х 10”.

Від 0,5 до 5 мР/год - “х 1”.

Від 0,05 до 0,5 мР/год - “х 0,1”.

На піддіапазонах від 2 до 6 відлік проводиться по верхній шкалі мікроамперметру з перемноженням на коефіцієнт, відповідної данному піддіапазону.

Прилад має звукову індикацію. При допомозі головних телефонів на всіх піддіапазонах, крім першого. Максимальний час встановлення показів не перевищує 45 с.

Прилад живиться від трьох гальванічних елементів. Склад комплекту: пульт, зонд (блок детектування) з під`єднаним кабелем довжиною 1; 2 метра, головні телефони, футляр з ременями для переноски приладу, подовжувальна штанга, чохли для зонда із поліетилену - 10 шт; перехідний пристрій з кабелем, ЗМП, експлуатаційно-технічна документація і укладальний ящик.

Підготовка до роботи: витягнути прилад із укладального ящика, до блоку детектування підєднати штангу; відкрити кришку футляру, ознайомитись з розташуванням та призначенням органів управління; провести зовнішній огляд; установити ручку перемикача піддіапазонів в положення “0”; під`єднати джерело живлення; провести перевірку елементів живлення; вимкнути освітлення шкали; перевірити працездатність приладу на всіх піддіапазонах, крім першого, після перевірки на діапазоні натиснути кнопку “Сброс”; повернути екран в положення “Г”, поставити ручку перемикача в положення D. Прилад до роботи готовий; при вимірювання експозиційної дози гама-випромінювання положення екрану блоку детекторування в положенні “Г” на піддіапазонах 2-6 по шкалі 0,5 з помноженням на відповідний коефіцієнт. На піддіапазоні 1 по шкалі 0-200; при виявленні бета-випромінювання поставити екран в положення “Б”. Збільшення показів приладу на одному і тому ж піддіапазоні при порівнянні з гама-випромінюванням показує про наявність бета-випромінювання.