Смекни!
smekni.com

Організація метеорологічної підготовки в артилерійському дивізіон (стр. 2 из 6)

Вимірювання наземних метеорологічних елементів за допомогою ДМК проводять у наступній послідовності:

1. Наземний тиск атмосфери визначають по шкалі барометру, що розміщена на панелі управління ДМК, за показниками двох стрілок ( маленької і великої ). Маленька стрілка вказує номер шкали з якої необхідно зняти відлики, які знаходяться над великою стрілкою. По великій стрільці зчитують відлік величини наземного тиску з точністю до 1 мм. рт. ст. При необхідності вмикають підсвітку шкали.

2. На панелі управління ДМК ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Темпер”, натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення на кнопку “”Пуск” повинен бути не < 4с ) і знімають відлік по шкалі з точністю до 1˚С.

3. Напрямок і швидкість наземного вітру за допомогою ДМК визначають як середнє арифметичне значення з 10 відліків напрямку і з 10 відліків швидкості вітру, знятих на протязі 5 хв.

Для вимірювання напрямку вітру:

- ставлять на панелі управління ручку перемикання метеоелементів в положення “Направ”;

- натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення кнопки повинен бути не менше 4с. );

- по шкалі відліку виміряних елементів швидко знімають відлік з точністю до 5˚ і заносять його в бланк спостереження.

Для вимірювання швидкості вітру:

- ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Скор”;

- натискують кнопку “Пуск”;

- зачекавши не менше 4с, знімають відлік по шкалі з точністю до 1 м /с і записують його в бланк.

Таким же чином проводять 10 вимірів напрямку і 10 вимірів швидкості вітру, приблизно через 15с одне вимірювання після другого, міняючи виміри напрямку і швидкості вітру.

Записані відліки напрямку і швидкості вітру складають окремо і суму ділять на число відліків ( на 10 ).

При північному вітрі, коли відліки напрямку вітру знаходяться відносно нульової поділки справа, до відліків 0˚, 5˚, 10˚ і т. д. додають 360˚, якщо при цьому середнє значення напрямку вітру виявиться більше 360˚, то від нього віднімають 360˚.

Напрямок вітру aw, виміряний в градусах, переводять в поділки кутоміру шляхом поділу значення напрямку вітру в градусах на 6.

Кінцеві результати округляють до 1-00 і 1 м / с.

номера відліків

Відліки

Напрямок вітру, град. швидкість м / с
зняті зі шкали записані
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 358 15 8 11 357 4 359 13 8 360 358 375 368 371 357 364 359 373 368 360 6.5 7.6 8.2 7.5 8.4 8.0 7.2 7.0 6.8 8.0
Сума середнє 3659 365.3 75.2 7.52

Кінцеві значення

- напрямки середнього вітру

365.3-360=5˚.3 = 0-90 п.к

- швидкість середнього вітру 7.52 м / с.

Приймають: aw=1-00, w=8 м/с.

Згортання ДМК та укладання елементів ДМК в контейнер проводять в зворотній послідовності:

- від’єднують штепсельні розйоми, кабелі живлення;

- виймають з ґрунту, утримуючі, штирі коротких розтяжок;

- обертанням проти годинникової стрілки рукоятки гвинтової пари послаблюють навантаження довгих розтяжок;

- від’єднують верхню частину мачти (5,6 і 7 трубки) від нижньої і обережно опускають її вертикально на землю;

- знімають блок датчиків вітру і блок датчиків температури і вологості;

- розбирають ствол мачти, завчасно витягнувши нижню частину мачти з триноги;

- у задню кришку контейнера укладають розібрану мачту (завчасно вставивши трубки одна в одну), триногу, розтяжки, кабель і спеціальний захист з блоку датчиків температури і вологості. Триногу замотують довгими розтяжками.;

- в рамку вказівника метеорологічних елементів укладають і закріплюють спеціальними скобами датчик швидкості і напрямку вітру, при цьому флюгарка з вставленої в неї вертушкою укладається окремо, датчик температури і вологості, з’єднувальні кабелі укладаються між датчиками.

Живлення ДМК здійснюється від АКБ, яка складається з чотирьох акумуляторів СЦ-25 (срібно-цинкові), з’єднаних послідовно. Номінальна напруга 6В. Контроль напруги проводять по вольтметру, розташованому на пульті управління вказівника метеорологічних елементів.

При падінні напруги нижче 4.5В підзаряджують АКБ.

Призначення, устрій, розгортання метеорологічних приладів і проведення вимірів.

Наземний тиск атмосфери за допомогою барометра – анероїда визначають наступним чином:

- відкривши кришку футляра приборів зчитують покази термометра з точністю до 1оС;

- постукавши по склу приладу пальцями для подолання тертя на вісях передаточного механізму барометра зчитують покази стрілки з точністю до 1 мм рт. ст.;

- в покази стрілки барометра-анероїда вводять поправки із перевірочного посвідчення, визначаючи наземний тиск атмосфери Но.

В перевірочному свідоцтві дані поправки: шкалова, температурна, додаткова.

Шкалова поправка дНш береться по відліку показу стрілки барометра-анероїда.

Температурна поправка дНt вираховується по формулі: дНt=К· t;

- де: К-температурний коефіцієнт, вказаний у перевірочному свідоцтві; мм рт. ст. на 1оС;

Н-температура по термометру барометра-анероїда; град.

Додаткова поправка дНg дається в перевірочному свідоцтві одним числом для будь-якого показу стрілки.

ПРИКЛАД №1. Відлік показу термометру барометра-анероїда=30оС. Покази стрілки Н=762 мм рт. ст. Із перевірочного свідоцтва: дНш =+0.2 мм рт. ст.; дНg=+2.5 мм рт. ст.; К= -0.05 мм рт. ст. на1оС.

РІШЕННЯ:

1. Температурна поправка

дНш = К·t= - 0.05· (+ 30)= - 1.5 мм рт. ст.

2. Сумарна поправка

дН = + 0.2 – 1.5 + 2.5 = 1.2 мм рт. ст.

3. Тиск атмосфери

Но = Н + дН = 762 + 1 =763 мм рт. ст.

Виміри температури повітря проводяться за допомогою вентиляційного психрометру або термометра-праща.

а ) вентиляційний психрометр підвішують на гак-підвіс ( влітку - за 15 хв. до початку спостережень, взимку - за 30 хв.), вкручений в дерев’яну жердину або прикріплений до штанги вітроміра на висоті 2м, заводять вентилятор і відходять від приладу.

Відлік проводять по будь-якому термометру психрометра через 4хв після заводу вентилятора з точністю до 1оС. При відліку психрометр не знімають з гака і в руки не беруть. Під час відліку вентилятор повинен працювати на повну потужність. Якщо до моменту відліку він починає зупинятися, то необхідно знову завести його і почекати до відліку 1-2хв.

б ) виміри температури повітря за допомогою термометра-праща проводять наступним чином: вибравши місце виміру, становляться обличчям до вітру і обертають термометр-пращ над головою на витягнуту руку на протязі 1-2хв. зі швидкістю приблизно 100 обертів за хвилину. Після цього уповільнюють і зупиняють обертання. Беруть термометр за кінець протилежний резервуару і швидко проводять відлік з точністю до 1оС.

При знятті відліку забороняється торкатися рукою резервуара термометра і дихати на нього.

Виміри напрямку і швидкості вітру проводять за допомогою вітроміра або вітрової рушниці.

а) польовий вітромір складається із рухомої системи, лімба, вертикальної осі. Для роботи вітромір розміщують на металевій складній штанзі. В комплект приладу входить також компас, який служить для орієнтування лімба. Рухома система складається з хвилєобразної флюгарки, противаги і вказівника швидкостей, який вільно обертається на горизонтальній вісі. При зборці вітроміра рухома система надягається на загострений кінець вертикальної вісі. Ось вітроміра повинна при цьому проходити через центральне кільце в нижній частині рухомої системи.

Противага флюгарки служить для врівноваження рухомої системи на осі вітроміру. Крім того противага використовується в якості вказівника при зніманні відліків по лімбу. Флюгарка має вирізи і хвильообразний згиб, який сприяє швидкому встановленню її в напрямку вітру. Вздовж дугового вирізу флюгарки нанесена шкала швидкостей вітру від 0 до 15 м / с (через 1 м/ с ).

Вказівник швидкостей вітру складається з двох пластин, жорстко скріплених між собою під кутом 76о. Пластини вказівника мають облегшуючі вирізи і ребра жорсткості. Нижня пластина має ложкообразну форму.

Внизу на ребрі нижньої пластини зроблений пасок, який служить вказівником для відліку швидкості вітру по шкалі на крилі флюгарки. Верхня пластина являється аеродинамічною противагою зменьшуючою розмах коливань нижньої пластини при поривчастому вітрі.

Лімб призначений для відліків напрямку вітру. Він має форму диску з чотирма вирізами. В центрі диску прикріплена розрізна втулка з пазом, який служить для фіксації положення лімба відносно вертикальної осі. На дискові по окружності нанесена кутомірна шкала з ціною поділки 1-00. Чотири поділки шкали оцифровані числами від 2 до 58, замість 0 на шкалі нанесена буква “С” ( північ ). Лімб одягається на ось шкалою вниз.

Штанга збирається з двох металевих труб, які входять одна в одну до упора і стягуються болтами. Загальна довжина штанги до 3.5м. На нижній трубі маються:

- п’ята, що перешкоджає повороту і входу штанги в рухлий грунт;

- підніжки, по яким спостерігач може піднятися до вітроміру;

- ремінь для переводу штанги в похідне положення;

- гніздо для штиря з компасом.

До верхньої трубки кріпляться три розтяжки з костилями для забивання в землю. Верхня труба закінчується штирем, на який встановлюється вісь вітроміра.

Компас закріплений на спеціальному штирі, вільний кінець якого має фігурну виточку з прорізом для закріплення в гнізді штанги. Компас на штирі встановлюється так, щоб поділка 1800(30-00) була обернена в сторону вільного кінця штиря. При такому положенні після закріплення штиря з компасом на штанзі напрямок 30-00 лімба компаса буде співпадати з напрямком 30-00 лімба вітроміра.

Установку вітроміра для спостереження проводять в такому порядку:

1. На вибраному для вимірювання вітру місці прокреслюють нижньою половиною штанги як циркулем коло, використовуючи при цьому п’яту і верхню підніжку.