Інженерний захист робітників та службовців промислового обєкта (стр. 2 из 2)
Висновки: системи повітряпостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання повітря в обох режимах. Необхідно встановити додаткові ФВК.
б) оцінка системи водопостачання:
1. норма запасу питної води на одну людину за добу W = 3 л.
2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації:
У сховищі № 8 – Nо.вод.8 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
У сховищі № 12 – Nо.вод.12 = Wо.вод. / (W * T)= 2500 / (3 * 3) = 277
3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:
Кжовод = (N8 + N12) / N = (277 + 277) / 770 = 0,72
Висновки: водою аварійного запасу забезпечується 72% людей, що укриваються у сховищах;
системи водопостачання сховищ не забезпечує усі потреби у подавання води. Необхідно встановити додаткові емності з водою:
У сховищі № 8 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
У сховищі № 12 – (396 – 277) * 3 * 3 = 1071
Загальний показник по життєзабезпеченню дорівнює 0,71.
ІІ ЗАВДАННЯ
Підвищення стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій.
Під стійкістю роботи промислового об’єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об’ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повенях, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню відновлювати виробництво в мінімальні терміни.
Критерієм стійкості об’єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску (ΔРфгр), при якому будівлі, споруди і обладнання об’єкта ще не руйнуються або отримують не більше, ніж середнє руйнування.
ΔРфгр ≥ ΔРфмах – об”єкт стійкий до ударної хвилі.
ΔРфгр ≤ ΔРфмах – об”єкт не стійкий до ударної хвилі.
РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
Вихідні дані:
| Відстань від цеху до сховища вуглеводневих продуктів | 0,8 км |
| Цех розташований до сховища по азимуту | 135о |
| Тип вуглеводневого продукту | Пропан |
| Маса продукту | 400 Т |
| Характеристика механічного цеху | |
| Будівля | Бетон |
| Верстати | Середні |
| Трубопроводи | На металевих естакадах, наземні |
| Кабельні мережі | наземні |
Надмірний тиск на відстані r, що очікується на об’єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску ΔРфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші формуються три фізичні зони:
Зона І – зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:
r1 = 17,53Öq, м
r1 = 17,53Ö400 = 17,5 * 7,37 = 128,97 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Зона ІІ – зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті їх детонації. Радіус цієї зони становить:
r2 = 1,7 * r1 = 1,7 * 128,97 = 219,26 м
В межах цієї зони надмірний тиск складає ΔР1 = 1700 кПа
Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) зі знайденими радіусами зон, робимо висновки, що цех знаходиться в ІІІ зоні ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск за формулою для зони ІІІ, приймаючи r3 = 800 м.
φ = 0,24 * r3 / r1
φ = 0,24 * 800 / 128.97 = 1.49 < 2, отже, ΔРф рахуємо за формулою:
ΔРф = 700 / 3 * (Ö 1 + 29,8 * φ3 - 1) = 25,9 кПа 
Таким чином, при вибуху 400 Т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі ΔРф = 25,9 кПа.
Виділяємо основні елементи механічного цеху:
· будівлі – бетон;
· верстати – середні;
· трубопроводи – на металевих естакадах, наземні;
· кабельні мережі – наземні.
Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху. Значення надлишкового тиску беремо з додатку № 2
| Елементи цеху | Ступінь руйнування | |||
| Слабкі | Середні | Сильні | Повні | |
| будівлі – бетон | 25-35 | 80-120 | 150-200 | 200 |
| верстати – середні | 15-25 | 25-35 | 35-45 | 45 |
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50 |
| кабельні мережі – наземні | 10-30 | 30-50 | 50-60 | 60 |
Результати стійкості об’єкту до ударної хвилі
| Елементи цеху та їх характеристика | Ступінь руйнування при ΔРф , кПа | |||||||||||||||
| 10 20 30 40 50 60 70 80 120 150 200 25,9 | ||||||||||||||||
| будівлі – бетон | ||||||||||||||||
| верстати – середні | ||||||||||||||||
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | ||||||||||||||||
| кабельні мережі – наземні | ||||||||||||||||
| Слабкі |
| Середні |
| Сильні |
| Повні |
| Елементи цеху та їх характеристика | Межа стійкості елементу | Збитки у % | Примітки |
| будівлі – бетон | 35 | 30-50 | Межа стійкості цеху 25кПа |
| верстати – середні | 25 | 10-30 | |
| трубопроводи – на металевих естакадах, наземні | 30 | 10-30 | |
| кабельні мережі – наземні | 30 | 10-30 |
ВИСНОВКИ:
1. Межа стійкості цеху 25 кПа.
2. Найуразливіші елементи цеху: верстати, кабельні мережі наземні.
3. При надлишковому тиску ΔРфмах = 25,9 кПа, будівлі (бетон) отримують слабкі руйнування, верстати – середні, трубопроводи на металевих естакадах, наземні – слабкі, кабельні мережі, наземні – слабкі руйнування.
Заходи щодо підвищення стійкості:
· Провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установлення над ними захисних конструкцій (кожухів, камер);
· Прокладання кабельних мереж під землею, а також комунально-енергетичних і технологічних мереж;
· Збільшення відстані до безпечної між промисловим і вибухонебезпечним об’єктами;
· Зменшення кількості вибухонебезпечних речовин в сховищах.