4.1. Не збиваючи положення візиру переміщенням движка встановити під центральну риску візира значення 3,6 по шкалі чисел Nдвижка.
4.2. Напроти початку (кінця) шкали движка по шкалі чисел NQ+1корпусу лінійки прочитати значення зближення меридіанів
Для точок з північною широтою зближення меридіанів
Відповідь:
1. Використовуючи формули 3.3, 3.4 або таблицю 2, визначити довготу осьового меридіану зони, в якій знаходиться дана точка:
2. Обчислити величину
3. По значенню широти
Відповідь:
Вхідними даними для визначення зближення меридіанів по графіку є повні прямокутні координати точки, для якої визначається g, округлені:
Х – до десятків кілометрів;
Y– до кілометрів (без номера зони).
Приклад: Визначити зближення меридіанів по графіку для точки з координатами: Х=75 00 180, Y= 3 423 980.
1. Визначити вхідні дані:
Х=7 500 км.
Y=424 км
2. По вхідним величинам увійти в графік, точку перехрестя винести вліво і прочитати значення g = – 1°40¢ (g = – 0–28)
Величина магнітного схилення року визначення обчислюється по даним карти за формулою:
де:
Оцінка магнітометричного стану місцевості проводиться з метою встановлення можливості застосування магнітної стрілки бусолі для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у даному районі.
В якості основної характеристики магнітометричного стану місцевості приймається максимальне значення градієнта магнітного схилення
а) Визначення
1.
2. Виміряти найкоротшу відстань Sкм (через позначений район) між сусідніми ізогонами, значення магнітного схилення яких відрізняється на 1° (0–17).
3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:
б) Визначення
1. Визначити для поточного року величини магнітного схилення
2. Виміряти відстань між центрами листів карт Sкм.
3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:
В районах площинних аномалій та точкових аномалій (позначаються на картах масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000 малиновою штриховкою і крапками малинового кольору відповідно) використання магнітної стрілки для визначення дирекційних кутів також не дозволяється.
Через значний вплив магнітних збурень на значення магнітного схилення не можна визначати дирекційний кут за допомогою магнітної стрілки бусолі і в районах, географічна широта яких перевищує 65°.
Дирекційний кут орієнтирного напрямку визначають геодезичним, гіроскопічним або астрономічним способом.
Порядок визначення:
1. Установити ПАБ-2 над точкою, з якої визначено дирекційний кут по віддаленому орієнтиру одним з вищеперелічених способів.
2. Виміряти 5 разів значення магнітного азимута по цьому орієнтиру; після кожного вимірювання збивати положення магнітної стрілки обертанням маховика установочного черв’яка.
3. Обчислити середнє значення магнітного азимута:
4. Обчислити поправку бусолі по формулі:
При переміщення на відстань більш ніж 10 км поправку бусолі необхідно визначити знову. За відсутності часу або неможливості визначити поправку всіх бусолей дивізіону у новому районі, можна визначити поправку для контрольної бусолі дивізіону (підручної батареї) з послідуючим виправленням поправок усіх бусолей шляхом урахування в їх поправку величини зміни поправки контрольної бусолі у новому районі.
Величина зміни поправки контрольної бусолі у новому районі обчислюється по формулі:
де:
Величина
Якщо в новому районі неможливо визначити поправку бусолі
Поправка