Бюджетна політика (стр. 6 из 7)

Група III. До цієї групи належать доходи, що досить прості в управлінні, як і доходи групи I, але не мають істотного фіскального значення для бюджету. З рис.4 (Додаток 6) видно, що більшість доходів цієї групи знаходяться на відрізку [0,25 – 0,5] по осі Х. Через постійний дефіцит бюджетних ресурсів навіть незначні надходження до бюджету від досить простих в управлінні джерел варто залишити у структурі його доходів саме через порівняну простоту управління цими доходами. Та знову ж таки, якщо за певних умов їх фіскальне значення знизиться або ж ускладниться управління ними, тобто дохід перетне певну граничну межу, такі доходи доцільно було б вилучити зі структури доходів бюджету, щоб не обтяжувати його дрібними доходами.

Група IV. Цю групу можна вважати критичною межею, перетинаючи яку, вид доходу доцільно було б вилучити зі структури доходів бюджету, оскільки доходи, що потрапили до цієї групи є, по-перше, досить затратними в управлінні, а по-друге, фактично не мають фіскального значення для бюджету, забезпечуючи менше ніж % сукупних доходів зведеного бюджету. Саме тому, за відсутності можливості перемістити окреме джерело в інші групи, оптимальним варіантом, мабуть, буде вилучення його (їх) із структури доходів із метою уникнення переобтяження бюджету дрібними і складними в управлінні доходами.

Варто зазначити, що такий розподіл доходів бюджету не є постійним: під впливом певних чинників окремі доходи можуть переміщуватися із однієї групи в іншу. А сам перехід доходу з групи у групу відбувається не стрибкоподібно, а плавно, поступово, причому належність елемента множині виражається числом із інтервалу [0,1]. На рис.5 (Додаток 7) зображено наймовірніші напрямки руху окремих доходів бюджету, залежно від того, в якій частині групи вони знаходяться. Так, якщо доходи груп II i III з часом під впливом певних чинників переміщуються у групу IV й не вдається змінити їх місцезнаходження, то такі доходи також доцільно вилучити із загальної структури доходів бюджету.

Висновки

В даній курсовій роботі показано можливість застосування рейтингової оцінки до структуризації доходів бюджету з огляду на управління ними. Виокремлено критерії структуризації, присвоєно рейтинги, сформовано групи доходів залежно від фіскального значення та ступеня складності в управлінні, запропоновано стратегії управління для кожної з них.

Підсумовуючи результати рейтингової оцінки, доходимо висновку:

основу дохідної частини бюджету мають становити податок з доходів фізичних осіб, зокрема податок з доходів найманих працівників, плата за землю, ввізне мито, рентна плата, ПДВ із ввезених на територію України товарів, частина прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, а також додаткові збори на виплату пенсій та власні надходження бюджетних установ (останні мають цільове призначення й надходять на сьогоднішній день до спеціального фонду). Доповнювати основну групу доходів мають ті, які потрапили до групи II, зокрема податок на прибуток підприємств, ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), Акцизний збір із вироблених в Україні товарів, доходи від операцій з капіталом (хоча останні мають тенденцію до вичерпування ресурсу в майбутньому). Цим доходам потрібно приділити значно більшу увагу та контролювати їх на всіх етапах управління, оскільки за умови раціонального управління вони можуть забезпечувати навіть більші надходження до бюджету, ніж сьогодні (за розрахунками – близько 44 %).

На мою думку, потрібно ввести податок на нерухоме майно громадян і юридичних осіб. Хоча деякі економісти вважають, що надходження від цього податку не значні, не слід забувати, що ці надходження будуть, по-перше, стабільними, по-друге, їх буде легко контролювати, оскільки джерело оподаткування важко приховати, а при розробці раціонального й об’єктивного механізму їх адміністрування – ще й легко мобілізувати. До того ж цей податок напряму залежить від майнового стану платників (особливо в Україні), тому його можна вважати соціально справедливим.

Для того щоб доходи, що потрапили до групи III, перемістилися у групу I завдяки простоті їх планування та контролю їх сплати, слід підвищити ставки податку з власників транспортних засобів і розмір державного мита. Доцільно було б підвищити й розмір податку з реклами або зобов’язати фірми відраховувати незначний відсоток (скажімо, 0,01 %) від реалізованої продукції, розрекламованої на певній території, до відповідного місцевого бюджету.

Треба зауважити: більшість доходів групи III, згідно з бюджетною класифікацією, є неподатковими доходами бюджету, що, як відомо, не мають ані цільового, ані фіскального призначення, а спрямовуються до бюджету тільки тому, що він є основним централізованим фондом коштів держави. Отже, доходи бюджету України, які в результаті розподілу потрапили до групи III, це або неподаткові платежі, або податки, які внаслідок недосконалості законодавства й неврегульованості механізму управління ними тимчасово не мають достатнього фіскального значення, щоб перейти у групу I, але найближчим часом за певних змін можуть переміститися у цю групу, доходи якої вважаються найкращими з точки зору управління.

Доходи бюджету, що потрапили до групи IV й на розташування яких ніщо не може вплинути, доцільно вилучити із структури доходів бюджету, а залишити лише групи I – III, розробивши відповідні стратегії управління ними. Наступним кроком оптимізації структури доходів бюджету є визначення конкретних пропозицій і співвідношень видів доходів, що зумовлює напрям подальших досліджень у цій сфері.

Список літератури

1. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №1 (146).

2. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №3.

3. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №4.

4. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №5.

5. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №7.

6. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №8 (153).

7. Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Мін. Фін. України, 2008р, №9 (154).

8. Артус М.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник / Мирослав Артус, Наталія Хижа; Європейський університет. – К.: Видавництвово Європейського університету, 2005 р.

9. Сорокина Т.В., Государственный бюджет:Учеб. пособие для учреждений, обеспеч. получение высш. образования по спец. "Финансы и кредит" / Мн:БГЭУ, 2003г.

10. Киселева Е.А. Макроэкономика: Конспект лекций: Учебное пособие/Е.А.Киселева.-М.:Эксмо, 2006 г.

11. Мітюков І.О.: Бюджетна реформа й основні напрямки удосконалення бюджетної політики / Фінанси України 2001 №8.

12. Запатріна І.В., Лебеда Т.Б.: Бюджетна політика стимулювання економічного зростання та механізми її реалізації / Фінанси України 2006р. №4.

13. Міністерство Фінансів України, Моніторинг (січень – грудень 2001р.) / Економіст 2002р. №2.

14. Послання Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 рр.”

15. Послання Президента України до Верховної Ради України. Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році. К., 2003.

16. Бюджетний кодекс України. Ст. 86-91 // Україн¬ський інвестиційний журнал. - 2001.- № 4.- С. 27-31.

17. Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”.

18. Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”.7. Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Відкритість, дієвість, результативність” //Урядовий кур'єр. –2003. - № 173.

19. Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Послідовність. Ефективність. Відповідальність”.

20. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2003 р. № 1427 “Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на 2005-2007 роки” //Збірник урядових нормативних актів України. – 2003. - № 38. – Ст.682.

21. Єпіфанов А.О. та ін. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка, 2001.

22. Котелкина С.В. –СПб.:Из-во С.-Петербургского ун-та, 2000.

Додатки

Додаток 1

1

1.2(-) 2.2(-)
		1.2(-)2.1(+)
1.1(+) 2.1(+)	1.1(+)2.2(-)

1 Значення для бюджету 0

Межа фіскального

значення

Рис.1 Матриця розподілу доходів бюджету залежно від їх значення для бюджету та складності в управлінні