Для розвитку наукової, соціальної, виробничої бази кожного регіону країни, області, району, міст, розвитку їхньої самостійності в рішенні невідкладних задач, що коштують перед ними і задоволення потреб адміністративно-територіальних одиниць їм виділяються фінансові ресурси і делегуються визначені повноваження. Іншими словами формуються їхні бюджети.
Бюджети адміністративно-територіальних утворень - це єдиний план утворення доходів і здійснення яких-небудь витрат на потреби визначених територіальних утворень (місцеві, районні, міські, обласні бюджети) у розмірах і по цільовому призначенню, визначених законодавством, для кожного з цих утворень на кожний бюджетний рік, а також утримання делегованих державою повноважень для кожного періоду бюджетного планування.
Делегування повноважень - це повноваження для здійснення окремих функцій органів виконавчої влади, включаючи повноваження у фінансуванні витрат.
Бюджети адміністративно-територіальних утворень формуються за рахунок частини доходів суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їхній території, і це складає основу їхньої фінансової самостійності, що дозволяє регіональним, обласним, міським, районним органам управління здійснювати плани розвитку цих утворень, задовольняти соціально-культурні потреби їхнього населення.
Сукупність окремих видів бюджетів, зв'язаних між собою, що мають визначені встановлені законодавством взаємини, складають бюджетну систему країни.
Бюджетна система України - це сукупність усіх ланок (бюджетів) державного бюджету, що базуються на єдиних принципах побудови.
Зведений (консолідований) бюджет України - це звід бюджетів нижчестоящих адміністративно-територіальних утворень і національного державного бюджету.
У консолідований бюджет України входять такі ланки бюджетної системи: загальнодержавний (центральний) бюджет України, бюджет Автономної республіки Крим, бюджет міста Києва, бюджет міста Севастополя і місцеві бюджети (областей, міст, районів).
Бюджет Автономної республіки Крим включає республіканський бюджет і бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної республіки Крим.
В обласний бюджет входять: бюджет області, районні й міські бюджети обласного підпорядкування.
Бюджет району включає бюджет району й бюджети міст і сільські бюджети, що перебувають у територіальному підпорядкуванні району.
Міський бюджет містить у собі міський бюджет і бюджети районів міст.
Ведуча роль у бюджетній системі належить державному бюджету України. За рахунок його фінансуються витрати на здійснення державних мір у галузях господарювання, культурного будівництва, на оборону, зміст центральних органів влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною республікою Крим і містами Київ і Севастополь.
Складовими частинами (елементами) бюджетної системи країни є: структура бюджетної системи країни; принципи побудови бюджетної системи й організація функціонування бюджетної системи.
Зведений бюджет України поєднує 13,3 тисяч самостійних бюджетів. Структура зведеного бюджету України може характеризуватися наступними даними:
частка державного бюджету України в зведеному бюджеті складає 61,1% (частка витрат із бюджету);
частка Автономної республіки Крим, міст Києва й Севастополя і місцевих бюджетів складає 38,9%.
Більшість місцевих бюджетів дотаційні за рахунок державного бюджету України.
Для побудови життєздатної, ефективної бюджетної системи необхідно строге дотримання визначених принципів побудови бюджетної системи, її структури, що закріплені бюджетним устроєм країни.
Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура й взаємозв'язок окремих ланок бюджетної системи.
Бюджетний устрій містить у собі: бюджетну систему й принципи її побудови; бюджетне право; бюджетний процес; бюджетне регулювання.
Бюджетний устрій країни визначається державним ладом і адміністративно-територіальним розділом країни.
Бюджетний устрій базується на наступних принципах.
Принцип стабільності припускає незмінність структури бюджетної системи України протягом бюджетного року, а також її підпорядкування принципам територіального устрою України.
Принцип економічної обґрунтованості складається у визначенні доходів і витрат бюджетів, виходячи з результатів порівняльного аналізу варіантів прогнозу макроекономічного розвитку України й окремих адміністративно-територіальних одиниць, а також у встановленні на основі цих прогнозів рівня бюджетних трансфертів.
Принцип соціальної справедливості полягає у визначенні рівня бюджетних трансфертів на основі показників мінімальної бюджетної й соціальної забезпеченості населення окремих адміністративно-територіальних одиниць.
Принцип рівності й недопущення бюджетної дискримінації складається в рівномірному розподілі коштів зведеного бюджету України між державним бюджетом і бюджетами адміністративно-територіальних одиниць для досягнення збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів; установленні рівних умов доступу до бюджетних коштів юридичних і фізичних осіб, що відповідно до законів України мають право на одержання бюджетних дотацій, субсидій чи позичок; у впровадженні конкурсного (тендерного) порядку закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів.
Принцип фінансової єдності припускає єдність бюджетної класифікації, правил казначейського виконання бюджетів, форм бюджетної документації, правил бюджетного процесу, форм звітності, видів покриття дефіцитів, що визначаються нормами законодавчих актів, що є єдиними для державного бюджету і бюджетів усіх адміністративно-територіальних одиниць.
Принцип адміністративної самостійності складається в непорушності прав місцевих бюджетів самостійно визначати напрямки використання бюджетних засобів, отриманих із власних джерел; самостійно здійснювати адміністрування й збір місцевих податків і зборів; самостійно приймати рішення щодо коштів місцевих бюджетів на підставах, установлених законом.
Принцип рівнозначності витрат припускає фінансування всіх затверджених бюджетних витрат пропорційно загальним бюджетним надходженням, за винятком випадків застосування процедури секвестрації витрат на підставах, установлених законом.
Принцип повноти складається у включенні до складу доходів бюджету всіх доходів держави чи місцевих органів управляння від яких-небудь джерел, а також у включенні до складу витрат бюджету всіх бюджетних витрат на які-небудь потреби держави чи територіальної спільності.
Принцип вірогідності полягає у складанні бюджету на підставі економічно обґрунтованих макроекономічних показниках, а також у відображенні у звітах про бюджети попередніх років чи доповіді про хід виконання бюджету поточного року даних про фактично отримані доходи і даних про фактично зроблені витрати, підтверджених Державним казначейством України.
Принцип публічного контролю припускає обов'язкове опублікування в офіційних друкованих засобах масової інформації:
проекту бюджету на наступний рік із рівнем деталізації доходів і витрат, установлених законом;
результатів виконання плану бюджетних асигнувань по статтях: соціальний захист, соціально-культурні заходи й утримання органів державної влади;
результатів закупівель товарів (робіт, послуг), здійснюваних за рахунок бюджетних коштів із наданням переліку виконавців державних контрактів (за винятком тих випадків, коли опублікування, відповідно до законодавства України, не дозволяється через необхідність тримати інформацію в таємниці).
Бюджетне право являє собою сукупність юридичних норм, що визначають бюджетну систему держави, компетенції центральних і місцевих органів влади щодо складання бюджету, розподілу доходів і витрат між окремими видами бюджетів, а також порядок затвердження й виконання бюджетів.
Бюджетне регулювання здійснюється наступними методами:
зарахуванням у доходи нижчого бюджету частини доходів вищого рівня;
наданням дотацій;
наданням субвенцій і інших державних трансфертів.
Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів усіх ланок бюджетної системи країни.
Державний бюджет, звичайно, складається на рік. Однак бюджет може складатися і на більш тривалий період.
Термін, на який складається бюджет, називається бюджетним періодом.
На Україні бюджетний рік збігається з календарним роком. В окремих країнах бюджетний рік не завжди збігається з календарним роком. Наприклад, у США з 2007 року бюджетний рік починається з 1 жовтня. У Японії і ФРН - з 1 квітня, в Італії - з 1 липня.
Бюджетний процес від початку складання і до затвердження звіту про виконання бюджету контролюється Верховною Радою України і місцевими органами влади і може бути представлений наступними етапами:
підготовка процесу складання бюджету;
складання проекту бюджету;
затвердження проекту бюджету;
виконання бюджету;
складання, розгляд і затвердження звіту про виконання бюджету.
Першим етапом бюджетного процесу є розробка Верховною Радою України й адміністрацією Президента бюджетної резолюції й проекту бюджету.
Бюджетна резолюція - спеціальна постанова про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік.
Затвердження бюджетної резолюції, дії, пов'язані з цією роботою, називаються бюджетним верховним процесом.
У бюджетній резолюції відбиваються основні макроекономічні показники економічного й соціального розвитку, узагальнені показники всіх доходів; сукупність нових бюджетних повноважень; суми усіх витрат бюджету; позитивне чи негативне сальдо бюджету; суми нових зобов'язань у відношенні прямих позичок і нових зобов'язань у відношенні гарантованих позичок і інші узагальнені показники. Бюджетна резолюція є керівництвом до дії при розробці проекту бюджету, основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний рік.