Вдосконалення міжнародних розрахунків ВАТ "Коломийське АТП" (стр. 11 из 16)

проблему підвищення ліквідності строкового ринку можна вирішити, лише беручи участь у торгах. Тільки так удасться розірвати замкнуте коло: не торгують, тому що нема необхідних обсягів.

Зазначимо, що більшість потенційних учасників не бере участі у торгівлі строковими контрактами через слабку інформаційну підтримку ринку, відсутність практичного досвіду у використанні ф’ючерсів як інструментів хеджування, В Украіні практично немає фахівців із досвідом торгівлі ф’ючерсами на міжнародних ринках. Курси з підготовки таких фахівців проводяться на УМВБ. Їх могли би пройти не лише трейдери ринку, а й вищі категорії службовців, відповідальних за формування фінансового портфеля організації.

Водночас розвиток ринку строкових контрактів залежить не тільки від фінансових установ. До певної міри їхня поведінка зумовлена стагнацією виробничої сфери і відсутністю інтересу в головних на поточний момент учасників ринку - підприємств та аграрних структур, які здійснюють експортно-імпортні операції. Адже саме вони потребують хеджування ризиків, Звичайно, в часи гіперінфляцї в Україні і різких коливань курсу валют потреба у ринку строкових контрактів була дуже великою, Але існує вона і сьогодні, незважаючи на те, що курсові коливання впродовж двох останніх років були незначними, Необхідність хеджування ризиків обумовлена нерозвинутістю і слабкою кон’юнктурою національного ринку, ціновими коливаннями і кризовими ситуаціями на міжнародних фінансових ринках,

В Україні пік торгівлі валютними контрактами припадає на кінець 1996 - першу половину 2001 року, коли Національний банк України проводив заходи щодо стабілізації валютного курсу. Зрозуміло, що в умовах жорсткої монетарної політики великих курсових стрибків бути не могло, тож інтерес до торгівлі постійно знижувався. У зв`язку із цим на біржі почали запроваджувати контракти, базовим активом для яких слугують державні облігації. Головною перевагою використання цього виду ф’ючерсних контрактів є те, що в інвесторів з’являється можливість вибору оптимальної стратегії роботи на ринку внутрішніх запозичень, а також планування рентабельності таких операцій.

Крім того, на УМВБ розробляються специфікації контрактів, основу яких становитимуть кредитні й депозитні ставки. Проблема страхування процентних ризиків залишається досить актуальною, оскільки волатильність на цих ринках значно перевищує волатильність на валютному ринку. Так, від початку минулого року до жовтня, коли відбувалося зниження ставки рефінансування, депозитні ставки знизились у середньому з 34 до 16%, а з листопада 1997 року і дотепер, у процесі підвищення ставки рефінансування до41%, депозитні ставки зросли до 28%. При зростанні облікової ставки негайно підвищуються кредитні, а при її зменшенні - відразу знижуються депозитні. Тому в хеджуванні процентних ризиків зацікавлені як кредитори, так і позичальники. Валютні операції банків пов’язані з купівлею - продажем валюти за власні кошти та на замовлення клієнтів.

Проведення валютних опціонів безпосередньо пов’язано із купівлею банком валюти за власні кошти. Дана ситуація пов’язана із підвищеним ризиком втрат від несприятливої зміни валютного курсу.

Для того, щоб банк міг застрахуватися від можливих втрат, я пропоную використовувати методику прийняття рішень щодо купівлі - продажу валюти на основі обчислення плинних середніх.

За даною методикою точки перетину плинних різних порядків є точками можливої купівлі або продажу валюти.

Економічні передумови попиту на кредити в іноземній валюті зі сторони субєктів господарювання.

Кредити в іноземній валюті є визначальною складовою кредитного портфелю банку. Насамперед даний факт свідчить про наявність попиту на кредити в іноземній валюті. Існує два чинники, які стимулюють субєктів господарювання отримувати кредити в іноземній валюті:

Низькі, в порівнянні з кредитами в національній валюті, процентні ставки;

Оплата по міжнародних контрактах.

Проте існують і стримуючі фактори. Перш за все це девальвація гривні, в результаті якої втрати від курсових різниць можуть значно перевищувати еконмію від зниження процентної ставки.

Крім того, можливі додаткові витрати у випадку отримання кредиту для розрахунків в Україні, оскільки в даному випадку потрібно продати отриману валюту на валютному ринку, або у випадку відсутності експортної виручки при поверненні кредиту і сплаті процентів в зв’язку з купівлею валюти. Вплив даного фактору оберненопропорційний терміну кредитування

Ідеальним варіантом звичайно є випадок коли кредит в іноземній валюті отримується для оплати імпортного контракту і підприємство має експортну виручку. Вигода позичальника від застосування нижчої процентної ставки становить:

Сг.е.*T*і гр. - Сг.е.*T*і в. = Сг.е.*T*(і гр -ів.) (1), де

Сг.е – Сума кредиту в гривневому еквіваленті;

T – термін кредитування в роках (при терміні, який не виражається в цілих роках Т=t/12, де t –термін в місяцях)

і гр. – річна процентна ставка за користування кредитом у національній валюті;

і в – річна процентна ставка за користування кредитом у іноземній валюті;

Набагато привабливіше в аналізованому періоді було кредитування у німецьких марках і євро – при процентній ставці 20% реальні ставки з врахуванням девальвації гривні становили 39,74% і 40,18% річних відповідно. А враховуючи те, що євро пропонувалося банком під 18% річних, реальна процентна ставка за кредитами у євро становила 38,02% річних.

Безпосередній вплив на вибір валюти кредиту для позичальника має розмір витрат на купівлю / продаж іноземної валюти. При цьому вплив може бути як позитивний, так і негативний. Визначальними факторами в даному випадку є об’єкт кредитування і ринок збуту продукції позичальника, від комбінації яких можна виділити чотири групи позичальників (рис.3.4).

Таблиця 3.1 - Групування позичальників за об’єктами кредитування і ринками збут

Ринок ЗбутуОб’єктКредиту	Збут продукції на внутрішньому ринку	Наявність експорту продукції в розмірах співрозмірних з сумою кредиту.
Кредит отримано для розрахунків з резидентами	А	Б
Кредит отримано для плати контракту на імпорт продукції	В	Г

Дамо характеристику кожній з груп:

А. Підприємства даної групи не здійснюють зовнішньоекономічної діяльності. Отримані у іноземній валюті кредитні кошти будуть направлені на продаж. Погашення кредиту буде здійснюватися за рахунок валютних коштів, придбаних за гривню на валютному ринку. Отже при кредитуванні в іноземній валюті позичальники даної групи нестимуть значні витрати пов’язані з продажем / купівлею іноземної валюти.

Б,В Для даної групи конвертаційні витрати існуватимуть незалежно від того в якій валюті – іноземній чи національній вони кредитуватимуться. Отже рішення про валюту кредитування не залежить від витрат на купівлю/продаж іноземної валюти.

Г. В даному випадку кредитування в іноземній валюті дозволить уникнути додаткових витрат, пов’язаних з купівлею і продажем валюти.

Сила впливу згаданих витрат напряму залежить від терміну кредитування, оскільки при більшому терміні кредитування одні і ті ж витрати рівномірно розподіляються на більший період часу.

Підсумовуючи вищесказане на вибір позичальником валюти кредитування впливають наступні фактори (рис 3.3):

Рис 3.3 - Вибір валюти кредитування для підприємств

Важливим фактором, який впливає на ефективність кредитування в іноземній валюті є вірне визначення процентної ставки. Завищення процентної ставки неодмінно призводить до скорочення попиту на кредити зі сторони субєктів господарювання. Як результат утворюється надлишок ресурсів, які розміщуються в низькодоходні активи. З іншої сторони заниження процентної ставки не дозволяє банку відшкодувати витрати понесені на кредитування і отримати прибуток, що призведе до занепаду банку.

Вартість валютних ресурсів для кожного конкретного банку залежить від вартості кожної складової кредитних ресурсів і їх співвідношення.

ці - вартість виду ресурсів;

рі – питома вага кожного виду ресурсів в загальній їх сумі.

При розрахунку вартості ресурсів сформованих за рахунок валютних депозитів необхідно враховувати необхідність резервування коштів в гривні на кореспондентському рахунку в Національному банк. На сьогодні норма резервування складає 16%. А це означає, що вартість даної групи ресурсів зросте ще на 4-5% річних.

Облікова ставка Національного банку впливає на процентну ставку по валютних кредитах опосередковано, оскільки гривневі кредити є альтернативою валютним, і співвідношення між процентами за гривневі і валютні ресурси визначають попиту на кожен з них.

При оцінці впливу інфляційних процесів на процентну ставку по кредитах в іноземній валюті необхідно виділити з індексу інфляції, частину яка пов’язана з девальвацією національної валюти. Тобто на рівень процентної ставки в іноземній валюті впливає лише зростання рівня цін в валютному еквіваленті.

Кредитування як правило є лише однією з послуг яку надається клієнту. Тому зважаючи на те, який характер співпраці між банком і позичальником банк може йти на зниження процентної ставки, оскільки втрати від зниження будуть компенсовані додатковими доходами від інших операцій (комісії за конвертацію, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо).