Міжбанківський депозитний ринок
Враховуючи суттєві порівняно з попередніми роками темпи зростання вимог банків за кредитами, наданими в економіку, та анти-інфляційну політику Національного банку України, направлену на отримання приросту грошової маси, попит на міжбанківські депозити протягом січня - травня 2008 року був вищим, ніж минулого року. В результаті зобов'язання банків за міжбанківськими депозитами з початку року зросли на 26.3%, або на 3.7 млрд. грн. (у відповідному періоді 2007 року -на 4.5%, або 0.4 млрд. грн.) і на 01.06.2008 р. становили 17.8 млрд. грн. При цьому обсяги міжбанківських депозитів у іноземній валюті з початку року зросли на 95.8% (на 5.2 млрд. грн.), у національній - скоротилися на 17.5%. У першу чергу це було пов'язано зі скороченням коштів на рахунках на вимогу в національній валюті (на 32.5%) та зростанням потреби банків у додаткових коштах для підтримання ліквідності та здійснення кредитних операцій.
Строкові зобов'язання банків за коштами, залученими на міжбан-ківському ринку, зросли з початку року в 2.3 раза до 4.8 млрд. грн. головним чином за рахунок короткострокових депозитів, що використовувалися для підтримання на належному рівні поточної та короткострокової ліквідності. Динамічніше нарощувалися короткострокові міжбанківські депозити в іноземній валюті. Обсяг довгострокових міжбанківських депозитів збільшився на 46.2%, що певною мірою було наслідком уповільнення темпів зростання довгострокових депозитів суб'єктів господарювання та фізичних осіб.
Протягом січня - травня зберігалася позитивна тенденція до зростання довгострокових депозитних зобов'язань банків, обсяг яких порівняно з початком року збільшився на 12.3% (на 16.0 млрд. грн.). Проте частка довгострокових депозитів у загальному обсязі строкових депозитів дещо зменшилася (з 69.5 до 69.3%). У травні порівняно з квітнем темпи зростання довгострокових депозитів знизилися, що пояснювалось обережною позицією вкладників щодо напрямів вкладення коштів в умовах коливань валютного курсу. При розміщенні коштів на строк більше року вкладники надавали перевагу національній валюті.
Темпи зростання короткострокових депозитних зобов'язань банків з початку року були досить високими - 113.3% (збільшення на 7.6 млрд. грн.).
Слід підкреслити, що в травні депозити в іноземній валюті зменшилися в гривневому еквіваленті, тоді як у валютах номінації їх обсяг збільшився.
Незначне зростання залишків коштів на рахунках суб'єктів господарювання в іноземній валюті, що спостерігалось у травні, незважаючи на переоцінку, зокрема пояснювалося накопиченням валютної виручки на рахунках експортерів.
Порівняно з початком року відбулися зміни в структурі депозитів суб'єктів господарювання та фізичних осіб в іноземній валюті: зменшилася частка депозитів у доларах США (з 74.6 до 69.6%) та зросла частка депозитів у євро (з 23.2 до 28.0%), на що головним чином вплинуло падіння курсу долара США щодо євро та зміцнення курсу гривні щодо долара США у травні. Залишки коштів на рахунках фізичних осіб у євро з початку року зросли в 4.7 раза більше, ніж на рахунках у доларах США (за виключенням курсових різниць). Хоча платежі за експортно-імпортними операціями суб'єктів господарювання переважно здійснювалися в доларах США, темпи зростання залишків коштів на їх рахунках в євро також збільшилися. Все це свідчило про зменшення довіри вкладників до долара США як засобу збереження заощаджень. Перевага надавалася вкладам у гривні та євро.
2.3. Стан ринку цінних паперів
Первинний ринок
Офіційне тлумачення поняття цінних паперів дає Закон України «Про цінні папери та фондову біржу»: «Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам»[1,с.75]
Національний банк України продовжуває виконувати операції з обслуговування державного боргу України, які пов'язані з первинним розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням та виплатою доходу за ними.
У січні - травні 2008 року відбулося 9 аукціонів із розміщення ОВДП (при 50 запланованих), за результатами яких до Державного бюджету України залучено 399.5 млн. грн. Середньозважена дохідність державних цінних паперів, які були розміщені у січні - травні 2008 року, становила 7.22% річних. Суттєва різниця між дохідністю та ІСЦ до травня попереднього року 31.1% (за 12 місяців) продовжувала впливати на скорочення попиту на ОВДП у звітному періоді.
У травні 2008 року відбувся один аукціон з первинного розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) (з 8 запланованих), за результатами проведення якого до Державного бюджету України залучено 10.6 млн. грн.
За термінами обігу розміщено ОВДП до 4 років.
Середньозважена дохідність державних цінних паперів, які були розміщені у травні 2008 року, становила 7.90% річних і залишилася на рівні березня поточного року (у квітні не відбулося жодного аукціону), а з початку року - збільшилася на 1.53 процентного пункту.
Обсяги погашення та сплати доходу за ОВДП попередніх випусків у січні - травні 2008 року становили 1005.6 млн. грн.
Загальний обсяг ОВДП, які знаходилися в обігу, за сумою основного боргу на кінець травня 2008 року становив 8776.5 млн. грн. і зменшився за місяць на 29.9 млн. грн. (за рахунок нерезидентів - на 169.6 млн. грн., водночас резиденти збільшили свій борг за ОВДП на 139.7 млн. грн.), а з початку року - на 367.5 млн. грн. (за рахунок банків - на 406.1 млн. грн., водночас Національний банк України у квітні придбав ОВДП на суму 30.0 млн. грн.). Як і раніше, найбільший обсяг державних цінних паперів знаходився у власності банків (5195.2 млн. грн., або 59.2% від загального обсягу) та у нерезидентів - 2080.6 млн. грн., або 23.7%. У травні продовжилося скорочення (на 1.8 процентного пункту) частки ОВДП, які знаходяться у власності нерезидентів. За квітень - травень їх частка зменшилася на 3.6 процентного пункту. Водночас на 1.9 процентного пункту зросла частка ОВДП, які знаходяться у власності банків
У січні - травні 2008 року найбільшою в загальному обсязі операцій з ОВДП на вторинному ринку була питома вага операцій з рефінансування Національним банком України, включаючи угоди РЕПО, - 51.8%.
У травні 2008 року обсяг операцій з ОВДП на вторинному ринку порівняно з квітнем зменшився переважно за рахунок операцій суб'єктів господарювання без посередництва організаторів торгівлі (на 34.0%).
Найбільшою в загальному обсязі операцій з ОВДП на вторинному ринку в звітному місяці була питома вага операцій рефінансування банків Національним банком України, включаючи угоди прямого РЕПО -60.1%. Операції суб'єктів господарювання без посередництва організаторів торгівлі становили 36.3%, операції суб'єктів господарювання на торгах організаторів торгівлі - 3.4%.
Висновок
Таким чином, грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі. Механізм грошового ринку має істотні відмінності від механізму звичайного товарного ринку: продаж грошей виступає у формі надання позичок чи купівлі особливих фінансових інструментів; купівля грошей — у формі одержання позичок чи продажу таких фінансових інструментів; попит на гроші — у формі бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певну масу грошей на визначену дату; пропозиція грошей — у формі запасу грошей, який економічні суб’єкти готові передати у тимчасове користування; ціна грошей — у формі процента. Складний механізм грошового ринку дає можливість класифікувати його за різними критеріями. Основними з них є: види інструментів, з допомогою яких гроші переміщуються від продавців до покупців; інституційні ознаки грошових потоків; економічне призначення купівлі грошей. За першим критерієм грошовий ринок поділяється на: ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок; за другим критерієм — на фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських фінансово-кредитних установ; за третім критерієм — на ринок грошей і ринок капіталів. Центральне місце в структурі грошового ринку займає ринок грошей. Визначальну роль у механізмі ринку грошей відіграє попит на гроші, під яким слід розуміти бажання економічних суб’єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей на певний момент. Це явище залишку і має об’єктивний характер, оскільки визначається під впливом факторів, що діють у реальній економіці — зміни обсягу ВНП, рівня цін, швидкості обігу грошей, рівня процента тощо.
Пропозиція грошей полягає в тому запасі грошей, який економічні суб’єкти готові надати в тимчасове користування позичальникам. Це більш екзогенне явище, ніж попит на гроші. Вона формується на базі наявної маси грошей в обороті й емісійної діяльності банків. Тому банки, регулюючи пропозицію грошей, повинні орієнтуватися на зміну попиту на гроші, а не навпаки.
Зрівноваження попиту і пропозиції на ринку грошей визначає об’єктивний рівень ставки процента, за якого досягається стабілізація кон’юнктури цього ринку. Взаємозв’язок між попитом, пропозицією і ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей — обернено пропорційно.