10. КОНТРОЛЬ ЗА ОПОДАТКУВАННЯМ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТОЮ
В МДПІ у смт. валютний контроль та контроль за зовнішньоекономічною діяльністю здійснюється відділом аудиту юридичних осіб.
Даний контроль в Україні здійснюється відповідно до завдань, визначених у таких нормативно – правових документах: Декрет КМУ №15-93 від 19.02.93р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; Постанова ВРУ №187/94-ВР від 23.09.94р.; «Про порядок введення в дію Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; Постанова НБУ № 125 від 16.05.95р. «Про використання іноземної валюти як засобу платежу на території України»; Наказ НБУ «Про зміни і доповнення до Інструкції № 139 від 16.06.94р. «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті за експортно-імпортними операціями на умовах відстрочки платежів чи поставок» від 22.02.95р. № 20.
Завданням такого контролю є здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших платежів, встановлених законодавством.
При здійсненні документальної перевірки в податкових на відділи покладено здійснення такого контролю на основі таких функцій: відбір платників податків для документальних перевірок; складання Національного плану перевірок; проведення документальних перевірок; формування звітів. Документальна перевірка здійснюється на підставі програми перевірки, затвердженої заступником начальника ДПС. Для проведення перевірки працівники повинні мати при собі службові посвідчення на право проведення перевірки, перевірки та направлення.
Метою здійснення документальних перевірок платників податків є досягнення щонайменшої кількості виникнення фактів правопорушень у сфері оподаткування. Для досягнення цього працівниками відділу розробляється та складаються плани проведення документальних перевірок платників податків за наступними напрямками: категоріями платників (крупні, середні, малі); галузями; видами діяльності.
Поряд з цим відділ разом із відповідними підрозділами ДПС та із використанням нетрадиційних джерел інформації створюють спеціальну інформаційну базу для функціонування системи відбору платників з метою проведення у них документальних перевірок, розробляють інструктивні і методичні вказівки про порядок, форми і методи проведення перевірок з питань, контроль за якими покладено на дане ДПС та займаються розробкою спеціальних програм перевірок платників податків. А також здійснюють контроль за виконанням прийнятих рішень за наслідками проведених перевірок та усуненням платниками податків виявлених порушень. Із використанням аналізу перевірок визначають: галузі, види діяльності, де існує найбільша кількість платників податку, які не дотримуються вимог податкової дисципліни (група податкового ризику); результати попередньої камеральної перевірки та аналізу звітних даних про фінансовий стан підприємства і можливість потенційної сплати донарахованих податків; результати перевірок по підприємствах інших форм власності, які займаються аналогічними видами діяльності, товариств партнерів у господарських відносинах. Для підвищення ефективності роботи відділам варто застосовувати бази (АРМи "Митниця", "КРП", банківські дебетові та кредитові обороти).
Санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосовуються Національним банком України і за його визначенням підпорядкованими йому установами. Оскарження дій з накладенням стягнень проводиться в судовому порядку. Кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності суб'єктів валютних відносин. Відповідно до ст. 80 Кримінального кодексу України таку відповідальність тягнуть дії, пов'язані з незаконним скуповуванням, продажем, обміном, використанням валютних цінностей як засобу платежу, або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах. При цьому незаконною операцією з валютними цінностями визнається операція, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати.
Крім того, ст. 80 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а так само будь – якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки.
Відповідно до ст. 162 Кодексу про адміністративні правопорушення України переслідуються за законом дії з незаконного скуповування, продажу, обміну, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати.
Валютне регулювання – діяльність державних органів щодо Регулювання міжнародних розрахунків, управлінні обігом валюти, впливу на валютний курс національної валюти, а також контролю за валютними операціями, в тому числі за використанням іноземної валюти.
Мета валютного регулювання – урівноваження платіжних балансів, стабілізація валюти, підвищення ефективності економіки та здійснення її структурної перебудови, стимулювання господарської діяльності й боротьба з інфляцією. Конкретнішими цілями валютного регулювання є зміна структури імпорту або його обмеження, скорочення платежів за кордон, концентрація валюти в руках держави, стимулювання зайнятості тощо, головний об'єкт валютного регулювання – валютний курс національної грошової одиниці, зміна якого істотно впливає на зовнішню торгівлю, платіжний баланс країни, заборгованість та інші явища і процеси.
В МДПІ найчастішою операцією пов’язаною з валютою є видача довідок про відсутність за межами України валютних цінностей та майна (Додаток Л1)
11. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З АВТОМАТИЗОВАНИМИ РОБОЧИМИ МІСЦЯМИ В ДПС
До складу відділу інформатизації процесів оподаткування входить відділ інформатизації процесів оподаткування 3 чоловік.
У своїй діяльності працівники відділу керуються Конституцією України , Законом України „Про державну службу в Україні”, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законами України, законодавчими та нормативними актами Верховної Ради, Указами Президента, декретами Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Державної податкової адміністрації (ДПА) України, ДПА в області, МДПІ у, іншими нормативними, інструктивними та методичними документами.
Основними завданнями відділу інформатизації процесів оподаткування відповідно до функціональних обов’язків є забезпечення автоматизації систем оподаткування, формування та ведення баз даних інспекції, забезпечення функціонування технічних засобів, системного програмного забезпечення та адміністрування телекомунікаційних мереж, контроль за повнотою та достовірністю інформаційних ресурсів інспекції, забезпечення режиму секретності, адміністрування безпеки автоматизованих систем та антивірусний захист податкової інформації .
Відділ виконує такі функції:
Функцію “Інформаційна робота з органами державної податкової служби і зовнішніми організаціями”, яка містить такі процедури:
інформаційні запити до державних податкових інспекцій;
інформаційні запити до зовнішніх організацій;
отримання та виконання інформаційних запитів від органів державної податкової служби;
отримання та виконання інформаційних запитів від зовнішніх організацій у межах вимог, встановлених нормативними актами;
виконання інформаційних запитів податкових органів зарубіжних країн за дорученням Державної податкової адміністрації України.
Функцію “Приймання, реєстрація та комп’ютерна обробка звітних документів платників податків”, яка містить такі процедури: супроводження процесів приймання та комп’ютерної обробки звітних документів (адміністрування, копіювання, архівування та збереження електронної бази податкової звітності);
Функцію “Введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД)”: за запитами структурних підрозділів формування оперативних звітів та реєстрів платників податків за ознаками платників, платежів, наявності господарської діяльності, податкових порушень та об’єктів оподаткування за результатами автоматизованої обробки податкової звітності та їх передача до відповідних підрозділів.
Функцію “Забезпечення автоматизації систем оподаткування”(крім розроблених програмних продуктів з питань ДРФО), яка містить такі процедури :
організація та проведення робіт по впровадженню та супроводженню прикладного програмного забезпечення;
навчання користувачів роботі в автоматизованих системах, надання консультацій;
встановлення нових версій прикладного програмного забезпечення;
супроводження прикладного програмного забезпечення;