Значення та аналіз грошових потоків
Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе лише за умов здійснення безперервного руху грошових коштів — їх надходження (приплив) і витрачання (від вибуття), забезпечення наявності певного вільного залишку на рахунках банку.
Гроші, як відомо, - особливий вид товару, використовують як універсальний еквівалент, за допомогою якого виражається вартість усіх інших товарів і послуг. Таким чином. грошові кошти – це передусім товар, який виконує функцію засобу обміну, розрахунку, вимірювання вартості,нагромадження багатства.
Початок будь-якого бізнесу пов'язаний із наявністю стартового капіталу в формі грошового капіталу. Потім ці грошові кошти трансформуються в основні виробничі та оборотні фонди, товар і нарешті знову в грошові кошти. Грошові кошти повинні постійно перебувати в обігу, інакше вони, в кращому разі, не будуть приносити прибуток, а швидше за все втрачатимуть свою вартість( у зв’язку з інфляцією).
У процесі аналізу досить важливим є виявлення обсягів вхідного потоку (надходжень грошових коштів), вихідного грошового потоку (витрачання грошових коштів) та загального обороту грошей. Вхідний грошовий потік визначається як сума надходження грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а вихідний потік — як сума витрачання грошових коштів в ході проведення кожного виду діяльності.
Аналіз руху потоків грошових коштів дає змогу вивчити їх динаміку, визначити суму перевищення надходжень над витратами (сплатами), виявити можливості внутрішнього самофінансування. [5;35]
Сутність грошового потоку визначається по-різному: і як рух ліквідних грошових коштів, тобто їх надходження і витрачання у процесі господарської діяльності, і як міра ліквідності підприємства, що складається з чистого прибутку та амортизаційних відрахувань, і як рух грошей у процесі господарської діяльності. Згідно з П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові потоки — це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Необхідність аналізу грошового потоку пояснюється тим, що він дає відповіді на такі питання:
1. Чи створює підприємство кошти, необхідні для придбання додаткових засобів з метою подальшого розвитку?
2. Чи має підприємство наявні кошти для погашення боргів?
3. Чи достатньо у підприємства власних коштів для фінансування своєї діяльності?
Наявність грошових коштів тісно пов’язана з прибутком і рухом оборотного капіталу. Аналізуючи грошові потоки, слід виходити з того, що готівкові кошти, з одного боку, є складовою оборотних активів, а з іншого — їх обсяги, шляхи надходження та вибуття залежать насамперед від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської та кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо.
Господарюючий суб’єкт виробляє і реалізує (продає) рентабельну продукцію, виконує відповідні роботи, надає послуги, що є передумовою надходження та отримання певного потоку грошових коштів. Отже, можна зробити висновок, що приріст (зменшення ) грошових коштів за певний період часу має відповідати прибутку (збитку) від діяльності підприємства.
Разом із тим, в умовах дії методу нарахування і відповідності доходів і витрат, за якого прибуток (збиток) від реалізації продукції визначається за моментом її відвантаження, грошовий потік і розрахунок фінансових результатів від реалізації не збігаються в часі. Продукція може вважатися реалізованою в одному часовому періоді, а надходження грошей відбудеться в іншому. Отже, оцінювання фінансового стану підприємства тільки за даними фінансових результатів буде помилковим і неточним, що може спричинити неправильні висновки і підвищення фінансового ризику.[36]
Можливо, що за даними фінансової звітності, підприємство є прибутковим, але водночас має певні труднощі щодо оплати поточних зобов’язань за умов дефіциту грошових коштів. Саме це й пов’язане зі специфікою відображення інформації у фінансовій звітності про фінансові результати за методом нарахувань і відповідності доходів і витрат, коли інформація про реальні потоки грошових коштів формується за касовим методом (за фактом їх руху на рахунках у банках і в касі підприємства). Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів пояснюється таким:
— прибуток визначається після здійснення продажу (продукція вважається реалізованою за моментом її відвантаження), а не після надходження грошових коштів від реалізації;
— прибуток відображує грошові та негрошові доходи, визначені протягом певного періоду, що збігається з реальним надходженням грошових коштів від даних операцій за цей самий період;
— грошовий потік відображує рух грошових коштів, які не враховуються у розрахунку прибутку (капітальні витрати, сплата податків, штрафів, боргів, надходження позикових коштів тощо) [10].
Можливості аналізу грошових коштів значно розширюються за рахунок використання «Звіту про рух грошових коштів». Цей документ фінансової звітності відображає надходження, витрачання та зміну залишків грошових коштів підприємства за результатами господарської, інвестиційної, фінансової діяльності за певний проміжок часу. Його введення до стандарту бухгалтерської звітності обумовлюється тим, що звіт про фінансові результати, в ocновi складання якого лежить принцип нарахування, не відображає фактичного надходження та наявності грошових коштів та не дає інвесторам, кредиторам, акціонерам інформації про грошові потоки та платоспроможність підприємства. [35;41]
У країнах з розвиненою економікою суб’єкти господарювання складають звіт про рух грошових коштів. Він використовується як інструмент аналізу фінансового стану.
Звіт про рух грошових коштів — це документ фінансової звітності, в якому відображуються надходження і витрачання грошових коштів під час поточної господарської, інвестиційної та фінансової діяльності. Ці зміни подаються таким чином, що дають змогу встановити взаємозв’язок між залишками грошових коштів на початок і кінець звітного періоду.
Можна також сказати, що звіт про рух грошових коштів — це звіт про зміни фінансового стану підприємства, який складається на основі методу руху грошових коштів. Він дає змогу оцінити майбутні надходження грошових коштів, проаналізувати здатність підприємства погасити свою короткострокову заборгованість і сплатити дивіденди, оцінити необхідність залучення додаткових фінансових ресурсів. Використання такого звіту дає змогу точніше оцінювати перспективну платоспроможність і тим самим знижувати фінансовий ризик.
Розвиток ринкових відносин в Україні потребує вдосконалення фінансової звітності підприємств і передбачає необхідність складання звіту про рух грошових коштів, який регламентується П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Для того щоб розкрити реальний рух грошових коштів на підприємстві, оцінити стабільність їх надходження і витрачання, а також пов’язати величину отриманого фінансового результату із станом грошових коштів аналізуються три види діяльності: операційна, фінансова та інвестиційна.
Звіт про рух грошових коштів, як правило, складається із трьох частин, що характеризують грошові потоки від операційної, інвестиційної й фінансової діяльності.
У розділі "операційна діяльність" відбиваються кошти від операцій, які сформували чистий прибуток за рахунок операційної діяльності. Типові вхідні грошові потоки генеруються наступними операціями:
- продажем товарів і наданням послуг,
- одержанням процентних платежів від інших організацій,
- одержанням дивідендів по акціях інших компаній,
Крім того, кошти можуть надходити від інших операцій, наприклад, за рахунок здачі приміщень або встаткування в оренду.
Типові вихідні грошові потоки відбуваються за рахунок:
- оплати постачальникам за ТМС, енергію й т.п.
- оплати робітникам та службовцям,
- процентних виплат по облігаціях і банківських кредитах.
Розділ "інвестиційна діяльність" відбиває грошові потоки від операцій, пов'язаних з основними засобами підприємства, які трактуються як довгострокові інвестиції підприємства. Типові вхідні потоки виходять внаслідок наступних операцій:
- продаж основних засобів,
- продаж цінних паперів,
- одержання грошей по позиках, наданим іншим компаніям.
Типові вихідні потоки є наслідком
- придбання основних засобів,
- придбання цінних паперів інших підприємств і держави,
- надання грошей іншим компаніям у борг.
Розділ "фінансової діяльності" відбиває одержання й витрата коштів від операцій по залученню грошей від інвесторів і кредиторів, тобто операцій, пов'язаних з довгостроковими зобов'язаннями й власним капіталом. Типові вхідні потоки складаються з:
- одержання грошей від кредиторів (не включаються рахунки до одержання),
- продажу акцій.
Типові вихідні потоки пов'язані з:
- погашенням довгострокових векселів, облігацій, заставних зобов'язань,
- викупом акцій в акціонерів,
- виплатою грошових дивідендів.
Для складання звіту про рух грошових коштів за період необхідна наступна інформація:
- баланс підприємства на початок і кінець періоду,
- звіт про прибуток за період,
- деяка додаткова інформація, що ставиться до продажу активів (співвідношення ціни продажу й балансової вартості), способах розрахунку з постачальниками й одержання грошей від споживачів і т.д. [18]
Можливості аналізу грошових коштів значно розширюються за рахунок використання «Звіту про рух грошових коштів». Його введення до стандартної бухгалтерської звітності обумовлюється тим, що звіт про фінансові результати, в ocновi складання якого лежить принцип нарахування, не відображає фактичного надходження та наявності грошових коштів та не дає інвесторам, кредиторам, акціонерам інформації про грошові потоки та платоспроможність підприємства.