Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії.
Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність цих комісій здійснюється відповідно до положення про такі комісії, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Основні завдання комісії:
- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних зі створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС;
- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;
- організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків НС.
- Робота комісії під час НС – це:
- керівництво ліквідацією НС;
- вивчення обстановки, причин виникнення НС та підготовка інформації про вжиті заходи;
- організація робіт і взаємодія з органами виконавчої влади, громадськими організаціями з питань евакуації населення та надання допомоги потерпілим;
- залучення до ліквідації наслідків НС наявних сил і засобів;
- взаємодія з відповідними організаціями сусідніх регіонів, територія яких опинилася під впливом НС, що виникла на території району, області, регіону, України;
- визначення розмірів (масштабів) збитків, що зазнали об'єкти і населення від НС.
Залежно від наявної або прогнозованої обстановки і масштабу НС встановлюється відповідний режим функціонування єдиної системи захисту в межах конкретної території за рішенням відповідно Уряду України, Ради міністрів АРК, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.
У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій.
У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:
- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми запобігання НС і зменшення можливих втрат;
- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;
- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, організовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;
- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;
- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС.
Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.
У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту:
- надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;
- посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів
- розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;
- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;
- здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.
3. Режим надзвичайної ситуації
Режим НС встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС.
У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захист:
- визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
- організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;
- організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби;
- здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;
- оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.
Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту встановлюється відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».
4. Режим воєнного стану
Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
5. Умови ситуаційної задачі
Об'єкт ЦО – підприємство (авторемонтний завод), розташований на південній околиці м. Зарічанська – великого обласного центру з населенням 300 тис. осіб (додаток 2). Підприємство виконує капітальний ремонт вантажних автомобілів. Виробничий процес організований в дві зміни:
- перша зміна 150 осіб;
- друга 100 осіб.
На території підприємства(АРЗ) (Додаток 3) розміщено 17 будівель і споруд, в тому числі:
- виробничий цех – промислова будівля з металевим каркасом, бетонним заповненням (будівля №1);
- адміністративний корпус – багатоповерховий будинок з металевим каркасом (будинок №2);
- складські приміщення готової продукції, запчастин, ПММ, лаків, фарб, карбіду кальцію (будинки №3, 5, 7, 9, 10, 11);
- допоміжні приміщення – майданчик прийому і видачі продукції (№4), пожежне водосховище (№6), компресорна (№8), пожежне депо (№12), гараж (13), бюро перепусток (№14), їдальня (№15), спортмайданчик (№16), газгольдера (№17) на 19 т газоповітряної суміші.
За територією підприємства на хімічно небезпечному об'єкті знаходиться ємність місткістю 50 т СДОР – аміаку.
Для захисту робітників і службовців облаштовані три герметичні сховища з розрахунковим надлишковим тиском ∆Pф=200 кПа і коефіцієнтом ослаблення радіоактивного випромінювання Косл=2000, місткість сховищ №1 -50 осіб, №2 – 100 осіб; №3 – 100 осіб, 100% робітників і службовців забезпечені промисловими протигазами марки «К», що зберігаються поблизу робочих місць. Система ЦО та цивільного захисту на підприємстві організована наступним чином.
Для організації захисту працюючих створено штаб ЦО, котрий організовує роботу та управління службами ЦО, невоєнізованими формуваннями ЦО (рятувальними, протипожежними, медичними інженерно-технічними, транспортними та ін.). В кожній із змін заводу передбачені ланки: радіаційної і хімічної розвідки (РХР), зв'язку, група моніторингу та розвідки, команда пожежегасіння, група охорони громадського порядку, команда знезараження, ланки сховищ та ін.
Управління силами та засобами ЦО об'єкту забезпечується з трьох пунктів управління (ПУ), один з яких обладнаний в будинку заводоуправління(основний), другий (запасний) – в заміській зоні – с. Бикове, де розміщена філія підприємства, третій рухомий(запасний) – на автомобілі керівника підприємства.
Згідно з планом цивільного захисту та цивільної оборони керівництвом підприємства проводяться теоретичні та практичні заняття з особовим складом формувань та тренування.
З командирами формувань періодично проводяться заняття з прогнозування можливої аварійної обстановки на території об'єкту та управління діями формувань у надзвичайних ситуаціях.
Загальна ситуаційна обстановка на час надзвичайної ситуації.
Погода та метеорологічні умови: день, хмарно, вітер північно-західний, середня швидкість вітру на висоті 30 км/год, що складає 8,3 км/год, а у приземному шарі 1 м/с, температура повітря мінус 1 °С.
Можлива обстановка і дії персоналу під час вибуху ємкості з газоповітряною сумішшю.
О 12.00 год. внаслідок порушень правил безпеки при заповненні газгольдера на території заводу стався вибух газоповітряної суміші (споруда №17, див. додаток 3).
Кількість газоповітряної суміші для проведення індивідуальних розрахунків по варіантах зазначена у таблиці 1. За основу в наведених нижче розрахунках взято 17 т. газоповітряної суміші (що позначено як варіант №16).
З метою організації ліквідації наслідків аварії та прийняття найбільш оптимального рішення керівництвом проводиться оцінка ситуації, що виникла.
Визначаються:
· радіус зони детонаційної хвилі R1;
· радіус дії продуктів вибухуR2;
· радіус дії повітряної ударної хвилі R3 для надмірних тисків.
∆Рф=10;20;30;50кПа.
Радіуси зон наносяться на карту чи план об'єкту.
За даними аналітичних та графічних розрахунків проводиться оцінка характеру руйнувань елементів підприємства, визначаються зони пожеж та зони можливого зараження території сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР).
Аналітичні та графічні розрахунки проводяться з використанням довідникових матеріалів.
Приклад виконання аналітичних та графічних розрахунків за умов вибуху газоповітряної суміші на об'єкті у кількості 17 т. (варіант 16)