Міністерство освіти і науки України
Коледж морського і річкового флоту
КДАВТ
Курсова робота з дисципліни:
Контроль і ревізія
на тему:
Критична оцінка теорії і практики фінансово-господарського контролю в історичному аспекті
Виконала:
студентка ІІІ курсу
спеціальності бух.облік
Групи Б-315
Бодашевська А.П.
Перевірив:
Циплюк Д.Ю.
Київ 2007
Зміст
Вступ
1.Теоретичні аспекти об′єкта дослідження
1.1.Історія виникнення ревізії і контролю
1.1.1 Основні історичні віхи розвитку контролю
1.1.2 Основні історичні віхи організації контрольно-ревізійної роботи в зарубіжних країнах
1.2 Історія розвитку ревізії в Україні
1.3 Стан контролю і ревізії на сучасному етапі розвитку ринкових відносин
1.3.1 Державний фінансовий контроль в умовах переходу України до ринкових відносин
1.3.2 Організація контрольно-ревізійної роботи в окремих країнах
1.3.3 Правова основа та організація схеми контролю в зарубіжних країнах
1.4 Критичний аналіз законодавчих актів, які регулюють об’єкт дослідження
Висновки
Використана література
Вступ
Мета курсової роботи: розробка науково-обгрунтованих рекомендацій та пропозицій, щодо історії фінансово-господарського контролю.
Для досягнення цієї мети треба вирішити такі завдання:
- дослідити економічну сутність розвитку фінансово-господарського контролю та фінансово-господарський контроль на сучасному етапі розвитку ринкових відносин;
- здійснити критичний аналіз законодавчих актів, які регулюють фінансово-господарський контроль з початку його існування до сьогодення;
- визначити завдання, джерела, напрямки, методичні прийоми фінансово-господарського контролю, послідовність контрольних дій ревізора.
На сучасному етапі розвитку країни актуальності набувають питання вдосконалення управління, важливою функцією якого є контроль. Держава не може нормально функціонувати і розвиватись без чітко організованої системи контролю за виробництвом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Контроль є невід’ємним елементом побудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку його політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.
Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі, значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень розпоряджень від належної організації їх виконання. Систематичний і всеосяжний контроль сприяє побудові наукової обґрунтованості рішень, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасній їх реалізації.
Він є необхідною умовою виявлення і усунення недоліків у діяльності об’єктів управління та причин , що їх породжують.
Контроль дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об’єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності та відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.
Особливе значення набуває державний контроль в умовах функціонування господарських суб’єктів з різними формами власності.
Предметом дослідження курсової роботи є історичний аспект фінансово-господарського контролю.
Контроль у широкому розумінні – процес, який має забезпечити відповідність функцій об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.
Сутність контролю полягає у здісненні цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, який передбачає систематичний нагляд, спостереження за їхньою діяльністю для виявлення відхилень від установлених норм, правил, вимог чи завдань у процесі їх виконання.
Основними принципами здійснення фінансово-господарського контролю є законність, обов’язковість, стратегічна спрямованість, неупередженість, всеосяжність, системність, плановість, своєчасність, конкретність, економічність, гласність(за умов дотримання державної, службової, комерційної або іншої таємниці, що охороняється законом), дієвість.
1. Теоретичні аспекти об’єкта дослідження
1.1 Історія виникнення і розвитку фінансово-господарського контролю в світі
За висловлюванням англійського вченого Дж. Берна, для розуміння сучасного і сьогочасного в науці слід вивчити її минуле. Це безпосередньо торкається й такого питання, як визначення сутності та змісту контролю, що вимагає застосування ретроспективного підходу, оскільки сам процес розвитку контролю історичний. До того ж цей процес під час свого еволюційного розвитку зазнав великих змін - від контролю за допомогою здобутого досвіду, звичаїв і традицій, що передавалися з покоління в покоління, до наукового осмислення процесів і свідомого використання їх на науковій основі в ринкових умовах. Втім історичний розвиток контролю свідчить проте, що він виник не раптово, а як необхідна умова суспільної праці в забезпеченні засобами для існування всього суспільства (табл. 2.1.1).
1.1.1 Основні історичні віхи розвитку контролю
Перші прояви контролю відносяться до матріархату і патріархату, де рід був головним виробничим осередком. Цей осередок базувався на суспільній власності на засоби виробництва і колективній праці.
На цьому етапі суспільного розвитку спочатку виник примітивний облік, недосконалої форми, як засіб контролю за кількістю заготовлених і спожитих продуктів. Такий контроль охоплював невелике коло господарських операцій з землею та худобою, заготівлею продуктів та їх споживанням і служив засобом регулювання виробництва і розподілу здобутих засобів життя. Проте контроль за розподілом здобутих продуктів в первісному суспільстві здійснювався на засадах демократизму.
Однак відсутність товарно-грошових відносин давала можливість здійснювати тільки кількісний контроль простих господарських процесів
За умов рабовласницького устрою, де основу виробничих відносин складають особиста власність на засоби виробництва рабовласника та рабів, все ширшого розвитку набуває обмін, виникає заморська торгівля, з'являються гроші, створюється торговий і лихварський капітал. Відповідно до цього й контроль здійснюється вже не лише за кількістю заготовлених і виготовлених продуктів, й за процесом розвитку торгівлі.
Одночасно в такому суспільстві контроль перетворюється на засіб управління і сприяння експлуатації, він також оберігає приватну власність рабовласника. Тому особливого значення в цей період набули державний облік, контроль та ревізія. Наприклад, в стародавньому Єгипті за 4 - 3 тисячі років до нашої ери облік здійснювався, передусім, при дворах царів.
Наступний етап розвитку контролю пов'язаний з феодальним устроєм суспільства. При цьому в перший же період розвитку феодалізму досягнутий рівень обліку в рабовласницькому суспільстві був тимчасово забутий.
Поступове відродження та розвиток контролю припадає на ХІ—XIIIстоліття - період утворення великих світових торгових центрів (Венеції та Генуї). Надалі відбувається трансформація господарського обліку в бухгалтерський.
Цьому сприяло піднесення товарного виробництва, розвинення внутрішньої та зовнішньої торгівлі, розвиток банківської діяльності (XIV—XVIІІ ст.). На цей період історії розвитку контролю також припадає підготовка спеціалістів, видання перших спеціалізованих книжок - італійця Луки Пачолі (1494 р.), голландців -Яна Імпіна (1543 р.) і Симона ван Стевіна (1607 р.); французів - Жака Саварі (1675 р.) і Матьє де ла Порта (1712 р.) та ін. За часів феодалізму відбувається поділ контролю на зовнішній і внутрішній, набуває особливого значення контроль за розрахунками між купцями і банками, а також за наявністю і рухом торгового капіталу.
Подальший розвиток контролю здійснюється у напрямку прийняття спеціальних законів та норм стосовно обліку та рахування торгових і банківських операцій, різних видів господарської діяльності. Так, наприклад, на початку XVIIстоліття в Росії було прийнято спеціальний наказ «Рахункових справ». На нього покладався підрахунок державних доходів та витрат за книгами всіх інших центральних наказів та установ, надавалося право вимагати звіти з виконання виданих асигнувань, вимагати пояснення до звіту від посадових осіб та міст тощо.
Законодавчим актом, що регламентував порядок облікових записів та внутрішній контроль в торговельних підприємствах, був Військовий статут Петра І, виданий у 1716 році, в якому виділявся спеціальний розділ під назвою «Про купеческие книги и грамотки».
У XVIIIст. видається цілий ряд відомчих інструкцій про порядок ведення обліку та здійснення контролю в державних установах. У 1723 і 1743 роках видана Інструкція ревізіон-колегії, в 1766 - Інструкція бухгалтерії, в 1768 році - Інструкція митному касиру [10].
З середини XIXстоліття до 50-х років XXстоліття відбувається диференціація та розвиток окремих напрямків досліджень, а саме: бухгалтерський облік, статистика. Пізніше застосовується системний та комплексний підхід до вивчення контролю, який як наука набуває сучасних рис.
Тобто у загальному плані можна визначити, що зміна форм власності, виробничих відносин та розвиток державності є основними важелями, під впливом яких і відбувався розвиток контролю.
Табл. 2.1.1 - Основні хронологічні етапи розвитку контролю як виду господарської діяльності
| Давні часи(до н.е.) | I – Vн.е. | VI – VIIIн.е. | XI – XIIIн.е. | XIV – XVIIIн.е. | XIX – XXн.е. |
| Облік таперевірканаявнихресурсів, продуктів, матеріальних цінностей.Розкриттязбитків.Зароджуєтьсятарозвивається державнийконтроль | Контроль здійснюється вже не лише закількістю заготовлених і виготовлених продуктів,а й запроцесом розвитку торгівлі | Досягнутийрівень облікутаперевірки тимчасово забутий | Відродженнятарозвиток контролю, державного рахівництва.Введення інвентарного опису,системикасових операцій,появаінституту контролерів | Трансформація господарськогообліку в бухгалтерський.Засобами контролю виступаютьРахункибухгалтерського облікута баланс.Прийняття спеціальних законів інормстосовнообліку ірахування. | Контрольпочинає виступатив якостіоднієїз наукових дисциплін.Відбувається диференціаціята розвиток окремих напрямків дослідження. |
1.1.2 Основні віхи розвитку органів контрольно-ревізійної роботи в зарубіжних країнах