Методика оцінки кредитоспроможності позичальників (стр. 16 из 24)

Якщо позика видана під заставу майна, банк одержує задоволення своїх вимог до позичальника з вартості закладеного майна в порядку, визначеному в договорі застави. Звичайно це здійснюється шляхом зарахування виручки від реалізації продукції на позиковий рахунок позичальника, минувши його розрахунковий рахунок, до повного погашення позикової заборгованості. Проте загальна сума прямих зарахувань на позиковий рахунок виручки від реалізації продукції не повинна перевищувати суми, вказаної в договорі застави.

При видачі позики під гарантію (поручительство) банк пред'являє до стягнення суму боргу своїм розпорядженням (вимогою) в безперечному порядку з рахунку гаранта.

У випадку, якщо забезпеченням позики є страхове свідоцтво (поліс), банк одержує страхове відшкодування від органів страхування (державних або акціонерних) в межах термінів, визначених правилами страхування.

Якщо забезпеченням позики служить переуступка вимог, банк пред'являє до оплати вимоги і рахунки позичальника третій особі і поступаючі засоби направляє на погашення кредиту.

Як вже було відмічено, кожен банк розробляє і здійснює свою кредитну політику, яка складається під впливом поточних і перспективних задач банку, а також економічної кон'юнктури. В процесі проведення кредитних операцій банк дотримується виробленої політики і тому періодично аналізує склад і структуру виданих позик або кредитний портфель. Від структури і якості кредитного портфеля банку в значній мірі залежать його стійкість, репутація і фінансовий успіх. Тому банку необхідно ретельно аналізувати якість позик, проводити незалежні експертизи крупних кредитні проектів і

заходів, виявляти випадки відхилення від напряму кредитної політики. Банківські працівники, що займаються позиковими операціями, зобов'язані направляти свої зусилля на виявлення у складі кредитного портфеля крупних і особливо крупних кредитів, а також проблемних позик, що вимагають підвищеної уваги.

Контроль за крупними, особливо крупними і проблемними позиками може полягати в повторному аналізі бухгалтерських балансів і фінансових звітів, перевірці документації, якості забезпечення і т.д. При контрольній перевірці знов розглядається питання про відповідність даної позики цілям і установкам кредитної політики банку, оцінюються кредитоспроможність і фінансовий стан позичальника.

Таким чином, робота в даному напрямі дозволяє своєчасно виявляти проблемні позики, що сприяє зниженню кредитного ризику.

3.4.Світовий досвід в мікрокредитуванні

В даний час в українській економіці спостерігається стабілізація, поступове збільшення життєвого рівня населення. Це сприяє оптимістичнішому погляду на майбутнє. Ситуація, що складається, є однією з основних причин розвитку ринку кредитування приватних осіб: видачі споживчих кредитів, автокредитування, іпотечного кредитування, освітнього кредитування, кредитування за допомогою пластикових карт. При цьому потрібно брати до уваги, що кредитування завжди пов'язане з ризиком.

На фоні правової невизначеності питань, пов'язаних з кредитуванням, перед банками виник цілий ряд проблем зниження ризиків і усунення випадків шахрайства. У даному розділі перераховані основні проблеми кредитування фізичних осіб, а також способи їх рішення. Для ПриватБанку це питання є дуже актуальним, так як «левову» частку у структурі кредитного портфелю займають саме споживчі кредити.

У світовій практиці існує ряд напрямів кредитування фізичних осіб. Розглянемо короткий опис проблем, пов'язаних з їх реалізацією в Україні.

Поза сумнівом, найперспективнішим є ринок іпотечного кредитування. У більшості банків вже є свої власні напрацювання в даній області, виражені у вигляді програм іпотечного кредитування. Але прибутковість тут невелика, оскільки кредитування не має масовий характер. Діяльність в даній області пов'язана з великою кількістю ризиків, що стосуються в основному тривалості періоду кредитування. Тому вартість кредитної послуги дуже велика. Для залучення клієнтів необхідно, в першу чергу, знижувати процентні ставки за рахунок виключення з них ризику неплатежу. Для цього банки повинні відсіяти 'поганих' позичальників і попередити випадки неповернення і , відповідно, додаткові витрати з цим пов'язані.

Найменше розвинений ринок освітнього кредитування. Основна його ідея полягає в розриві замкненого кола: відсутність необхідної освіти – низький заробіток – відсутність коштів на освіту – відсутність необхідної освіти. Особливості ж освітнього кредиту полягають в низькій процентній ставці (максимально наближена до ставки рефінансування) і великим терміном повернення кредиту (до 10 років).
Виходячи із зарубіжного досвіду в даній області, можна сказати, що для розвитку цього вигляду кредитування необхідні:

1. Законодавча база надання фінансової допомоги для всіх охочих і здатних отримати освіту.

2. Гарантія повернення кредиту державою, дозволяюча йому узяти значну частину ризиків на себе. Тим самим забезпечуються сприятливі умови кредитування.

На сьогоднішній день дані умови не забезпечені, тому банки вимушені завищувати вартість кредиту, тобто банкам для зниження ризиків і тут необхідна достовірна система класифікації позичальників.

Автокредитування по прибутковості стоїть на перших позиціях даного ринку. В даний час в Україні 15 – 20% всіх автомобілів реалізується за

допомогою кредитів, а в деяких автосалонах в кредит продається до 70% автомобілів. Як правило, автомобіль ще і використовують як застава. Але навіть в такій ситуації несумлінний позичальник, зважаючи на відсутність реєстрації застави – рухомого майна, цілком може повторно закласти або продати автомобіль.

Кредитування товарів тривалого користування бере своєю масовістю. Більшість кредитів даної області не перевищує 2000 грн. У разі ж шахрайства або дефолта позичальника банк повинен нести витрати сумірні з сумою кредиту. Дана проблема виникла на початку 2004 р. на Україні, де частка проблемних позик досягла 25% в портфелях споживчого кредитування. Практика перекладання ризиків на позичальників в даному випадку може допомогти тільки на перших кроках. В умовах конкуренції виграє той, хто мінімізує ризики, знову ж таки достовірно визначивши, який клієнт 'гарний', а який 'поганий' і запропонує позичальникам вигідніші умови.

До області споживчого кредитування відноситься і застосування кредитних карт. Даний напрям поки що не має широкого розповсюдження. Вартість послуги дуже висока. Вона залежить від часу, який проходить з моменту отримання грошей позичальником до погашення ним заборгованості. Основною проблемою на шляху стабільного розвитку ринку кредитних карток (зважаючи на його майбутню масовість) також є питання достовірної класифікації потенційних позичальників.

В рамках майбутнього Інтернет кредитування питання оцінки постає ще гостріше, оскільки дана послуга має на увазі оформлення, отримання і погашення кредиту за допомогою дистанційного доступу без особистої появи в банку. Також перед банками стоїть проблема гарантій збереження даних, а також проблема оформлення документів, які повинні мати доказову силу в суді при виникненні несприятливих ситуацій.

Таким чином, базовим питанням кредитування фізичних осіб є достовірна класифікація потенційних позичальників на 'гарних' і 'поганих'.

Розглянемо використовувану в світі практику такої оцінки, а також проблеми на шляху її застосування в нашій країні.

Найбільше поширення в світі набула скорінгова система класифікації.
Як народився скорінг? До створення скорінгових систем тягар рішення питань кредитування лежав тільки на експертах в цій області, послугами яких користувався кожен банк. Але друга світова війна привела до того, що у банків виникла проблема: як в умовах відсутності експертів вирішувати дані питання? Тому було ухвалене рішення: попросити їх описати правила, по яких вони ухвалюють рішення, щоб надалі слідувати їм. Так і з'явилися бальні оцінки. Зазначу, що в основі скорінга лежить принцип формалізації знань експертів певним способом. На той момент нічого краще, ймовірно, не було. Консервативність же банкірів донесла даний принцип оцінки до наших днів. Зараз існують більш прогресивні способи отримання і формалізації знань (Data Mining). Навіть якщо самого експерта немає, то, ґрунтуючись не на досвіді, а на статистичних даних, ним стане, наприклад, дерево рішень, що буде наочно показане далі.

Дані ж для побудови моделей класифікації беруться з величезних баз даних по позичальниках. Світові кредитні агентства надають централізовану інформацію про кожного позичальника. Очевидна необхідність створення подібних організацій і у нас, але зараз це неможливо, оскільки згідно українського законодавства існує положення про банківську таємницю. Також найкрупніші банки не захочуть ділитися інформацією через наступні причини:

· Крупний банк і так володіє величезними об'ємами інформації.

· Інформація, що оповістить, про 'гарних' позичальників приведе до їх переманювання.

· Інформація, що оповістить, про 'поганих' позичальників не дасть їм запозичити грошей в іншому банку, щоб розрахуватися з першочерговим кредитором.

Підсумуємо проблеми у області кредитування фізичних осіб, що стоять перед банками на сьогоднішній день:

· Відсутність спеціального законодавства, регулюючого відносини у області споживчого кредитування. Відносини в даній сфері регулюються законом «Про банки і банківську діяльність» і законом «Про захист прав споживачів».