Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
У Законі вживаються такі терміни:
страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку;
страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування;
страховиками визнано фінансові установи, виключно резидентів України, що одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності;
страхувальниками визнаються юридичні чи фізичні особи, які уклали із страхувальником договір страхування;
об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника.
На виконання Наказу Укрзалізниці від 25.12.2000 року №602-Ц "Про програму медичного страхування на залізницях України" підприємствами основної діяльності добровільне медичне страхування працівників проводилось за рахунок коштів підприємства, але з 2004 року внесок на страхування почав вираховуватись із заробітної плати працівника.
З введенням в дію Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889 до загального місячного оподатковуваного доходу (згідно п.4.3.6) не включається сума внесків на обов'язкове страхування платника податку.
До загального місячного оподатковуваного доходу (згідно п.4.2.4) включається сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою-резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь.
При вирішенні питання обкладання податком з доходів сум страхових виплат, страхового відшкодування або викупної суми, що отримуються платником податку за договором страхування від страховика - резидента при настанні страхового випадку необхідно керуватись статтею 4: підпунктом 4.3.32 "а", який говорить, що такі страхові суми не включаються до складу оподатковуваного доходу при страхуванні життя або здоров'я платника податку, у разі, якщо факт нанесення шкоди страхувальнику належним чином підтверджений (при цьому порядок застосування п.п.4.3.32 повинен визначатись центральним органом виконавчої влади за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України і на даний момент такий порядок ще не встановлений) та підпунктом 4.2.1, який включає у оподатковуваний дохід інші виплати відповідно до умов цивільно-правового договору, яким і є договір про добровільне медичне страхування.
Якщо підсумувати вище викладене, то приходимо до висновку:
- сума страхових внесків, сплачена підприємством за свого працівника за договором добровільного страхування є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичної особи з врахуванням п.3.4;
- сума страхових виплат (грошова сума), яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку е об'єктом оподаткування податком з доходів фізичної особи.
Що стосується віднесення нарахованих сум внесків до показників у структурі оплати праці, то згідно п.3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004р. № 5 внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників та членів їх сімей відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Згідно "Номенклатури найменувань і кодів видів оплати і утримань із заробітної плати працівників залізничного транспорту України", затвердженої наказом Укрзалізниці від 24.10.01р. №566-Ц, "доплата" на медичне страхування працівників (код 675 згідно Номенклатури) та на медичне страхування непрацюючих (код 669 Номенклатури) не включаються у фонд оплати праці та не включаються до витрат на оплату праці (табл. 2.3, 2.4.)
З метою ведення податкового обліку згідно пункту 5.4.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 року № 283/97-ВР у склад валових витрат не включаються затрати на страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством.
Таблиця 2.3.
Бухгалтерський і податковий облік сум страхових внесків для забезпечення добровільного медичного страхування працівника підприємства
| № п/п | НайменуванняОперацій | Бух. запис | Сума | ВВ | Декл.рядок | 1ДФкод | Примітки | |
| Дт | Кт | |||||||
| 1 | Нараховано суму доплат для забезпечення страхових внесків за договором добровільного страхування застрахованому працівнику (код 675), елемент «Інші» - визначено об’єкт оподаткування (4x1,14943) | 23,91,92… | 661 | 4,004,60 | - | - | 03 | п.5.4.6ЗУ №1 |
| 2 | Віднесено суму страхових внесків на розрахунки із страховиком | 661 | 6540 | 4,00 | ||||
| 3 | Перераховано суму страхових внесків страховику | 6540 | 311 | 4,00 | ||||
| 4 | Нараховано податок з доходів працівника у не грошовій формі(4,60 x 13% = 0,60) | 661 | 6416 | 0.60 | ||||
| 5 | Перераховано податок з доходів працівника | 6416 | 311 | 0,60 | ||||
Таблиця 2.4.
Бухгалтерський і податковий облік сум страхових внесків з добровільного медичного страхування не працівника (непрацюючого пенсіонера) підприємства
| № п/п | НайменуванняОперацій | Бух. запис | Сума | ВВ | Декл.рядок | 1ДФкод | Примітки | |
| Дт | Кт | |||||||
| 1 | Нараховано суму допомоги для забезпечення страхових внесків за договором добровільного страхування застрахованому не працівнику підприємства у негргшовій формі (код 675) | 949 | 3773 | 10,34 | - | - | 03 | п.5.4.6ЗУ №1 |
| 2 | Віднесено суму страхових внесків на розрахунки із страховиком | 3773 | 6540 | 9,00 | ||||
| 3 | Перераховано суму страхових внесків страховику | 6540 | 311 | 9,00 | ||||
| 4 | Нараховано податок з доходів непрацюючого(10,34 x 13% = 1,34) | 3773 | 6416 | 1,34 | ||||
| 5 | Перераховано податок з доходів | 6416 | 311 | 1,34 | ||||
Згідно Колективному договору Кримської дирекції залізничних перевезень на 2005 рік адміністрація зобов’язується:
- в особливо тяжких випадках, за узгодженням з керівництвом Придніпровської залізниці, оплачувати частково або повністю вартість лікування в спеціалізованих медичних установах працівників дирекції і пенсіонерів, яким по виду захворювання не можна надати допомогу в стаціонарних відділеннях відомчої лікарні;
- сприяти проведенню добровільного медичного страхування працівників та пенсіонерів – залізничників, виділяти кошти для надання допомоги на страхові внески пенсіонерів – залізничників у розмірі, визначеному договором зі страховою компанією;
- надавати допомогу за рахунок коштів залізниці на страхові внески для добровільного медичного страхування непрацюючим пенсіонерам, які працювали звільненими та штатними профспілковими працівниками, непрацюючим пенсіонерам підрозділів «Трансформації», відділів робітничого постачання, дорресторанів, дитячих дошкільних та навчальних закладів, медичних закладів;
- при наявності коштів надавати фінансову допомогу відомчій лікарні на харчування хворих, придбання паливно-мастильних матеріалів [26,с.24].
2.9. Оплата за проживання в гуртожитку
Підпунктом 4.2.9 п.4.2 Закону України від 22/05/2003 №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).
Термін "звичайна ціна" встановлений Законом України від 28/12/1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств". Згідно п. 1.20.5. цього Закону у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.
Максимальні граничні ціни за ліжко-місце, що надається працівникам, які проживають у гуртожитках, встановлюються рішеннями місцевих органів влади, тобто вони підлягають державному регулюванню. А тому, на підставі п. 1.20.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вони вважаються звичайними і різниця між такою фактичною ціною ліжко-місця та встановленою за рішенням місцевих органів влади не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
У разі, якщо підприємством буде прийнято рішення про встановлення плати за ліжко-місце в гуртожитку в розмірі меншому, ніж встановлений місцевими органами влади, то сума знижки з такої ціни буде підлягати оподаткуванню як додаткове благо, надане в негрошовій формі з обліком на рахунках 23, 91, 92 (п.3.4 ЗУ №889).
Різниця між фактичними витратами на утримання гуртожитків та граничним розміром плати за проживання в гуртожитку передається по «авізо» структурним підрозділам, працівники яких проживають у гуртожитках, з текстом: "різниця між фактичними витратами на утримання гуртожитків та граничним розміром плати за проживання в гуртожитку", такі суми не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В разі надання вищевказаної знижки в „авізо" окремим рядком зазначається «знижка плати за ліжко-місце з вартості проживання в гуртожитку», яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (табл. 2.5.)