Таблиця 3.2
Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів
| 2005 | 2006 | 2007 | 2007/2005 % | ||||||
| 1 .Середньорічна вартість основних виробничих фондів т.грн | 3819 | 4573 | 3605 | 94,3 | |||||
| 2.Середньорічна вартість оборотних засобів, т. грн. | 1996 | 5225 | 4793,2 | 96,9 | |||||
| З.Виручка від реалізації продукції, т.грн | 3736 | 11716 | 11919 | 140,1 | |||||
| 4.Вартість валової продукції в порівнянні до 2008 р., грн. | 5398 | 7053 | 7647 | 143 | |||||
| 5 .Фондооснащенність,т.грн | 96,5 | 128,6 | 94,5 | 97,9 | |||||
| 6.Фондоозброєнність,тл. рн | 2254,5 | 2336,8 | 2228,4 | 98,8 | |||||
| 7.Фондовіддача,т. грн | 1,85 | 1,98 | 2,4 | 129,7 | |||||
| 8.Фондомісткість, грн. | 1,2 | 0,98 | 0,81 | 67,5 | |||||
Проаналізувавши цю таблицю можна сказати, що фондомісткість зменшилась на 38 % внаслідок, що вартість основних фондів зменшилась, а валова продукція збільшилась .В результаті не пропорції: збільшення виручки від реалізації і зменшення вартості оборотних фондів, коефіцієнт оберненості оборотних фондів збільшився на 110 %.
Одним із головних чинників, без якого неможливий процес виробництва с.-г. продукції є трудові ресурси. Наявність трудових ресурсів наведено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.З Наявність та використання трудових ресурсів.
| Показник | 2005 | 2006 | 2007 | 2007/2005 % |
| 1 .Середньорічна кількість працівників,чол. | 211 | 197 | 172 | 50,3 |
| Всього, тис. люд.-год. | 403 | 394 | 342 | 89,04 |
| 2.Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд. - год. | 1910 | 2000 | 1988 | 95,7 |
| 3.Річний запас робочого часу ,тис.люд.-год. | 423 | 393 | 344 | 91,8 |
| 4.Коефіщєнти використання робочого часу | 0,52 | 1 | 1 | 83,3 |
| 5 .Трудозабезпеченність | 5,4 | 5,8 | 4,7 | 87,03 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що внаслідок зменшення середньорічної чисельності працівників на 11.3 %,зменшилась кількість відпрацьованих тис .люд.-год. на 15,2 %, а кількість відпрацьованих одним працівником люд. год. на 4,5 %. Як наслідок зменшився запас робочого часу та трудозабезпеченність. В результаті скорочення чисельності працівників на 15 чоловіків, зменшився коефіцієнт використання робочого часу.
Для підприємства дуже важливим є фінансове економічний стан для того щоб визначити його необхідно розглянути основні показники виробничо-фінансової діяльності. Ці дані наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства.
| Показники | 2005 | 2006 | 2007 | 2007/2005 % |
| 1.Припадає на 100 га с.-г. угідь тис. грн. основних фондів | 193,3 | 211,4 | 183,1 | 94,7 |
| - виробничих витрат | 160,7 | 187,9 | 197,4 | 122,8 |
| 2.Урожайність основних с.-г. культур, ц/га | ||||
| Озима пшениця | 34,6 | 44,8 | 35 | 101 |
| Ячмінь | 21,4 | 30,1 | 16 | 74,7 |
| Соняшник | 23,4 | 23,2 | 27,7 | 118,4 |
| Кукурудза | 45,7 | 69 | 48 | 105 |
Як ми бачимо з цієї таблиці урожайність с.-г. культур кожного року змінювалася і коливалася від дуже різкого збільшення до дуже різкого зменшення. Це призведе до того що виробничі фонди зменшаться на 15 %, але за рахунок підвищення урожайності у 2006 році рентабельність та норма прибутку збільшиться. Тому це дасть змогу підвищити рентабельність у 2007 році. Більш повно уявити стан справ у господарстві дозволяє аналіз системи фінансових результатів у 2006 р.
Таблиця 3.5 Фінансовий результат ТОВ Агрофірма «Земля»
| Показник | 2009 рік |
| Виручка від реалізації с/г продукції, тис. грн. | 3569 |
| Собівартість реалізованої с/г продукції, тис.грн | 2860 |
| Прибуток, тис.грн | 509 |
| Рентабельність,% | +17,8% |
Бухгалтерія ТОВ Агрофірма «Ісіда» є складовою планово-економічного відділу. Начальник відділу - головний бухгалтер, який контролює якість оформлення документів і подання звітності. Бухгалтер по обліку праці та її оплати, веде розрахунки з членами господарства по заробітній платі; бухгалтер - касир веде облік грошових коштів і несе відповідальність за "їх збереження.
2 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З РІЗНИМИ ДЕБІТОРАМИ
2.1 ВИЗНАЧЕННЯ І ВИЗНАННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року № 237.
Дебіторською вважається заборгованість підприємству різних інших підприємств та осіб, що виникла на певну дату, а дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів.
За строками погашення дебіторська заборгованість може бути короткострокова і довгострокова.
Короткострокова заборгованість погашається в період до одного року: заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію або виконані роботи, заборгованість підзвітних осіб.
Довгострокова дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. До такої дебіторської заборгованості відноситься заборгованість орендаря за фінансовою орендою, за довгостроковими позиками, наданими юридичним та фізичним особам. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод, а її сума може бути достовірно визначена.
Поточна дебіторська заборгованість за одержані виробничі запаси, виконані роботи та послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, робіт і послуг.
У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дія П(С)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.
Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником. Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати. Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.
Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову. Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.
У П{С)БО 2 "Баланс" дається визначення операційного циклу - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормального операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення операційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною.
Отже, довгострокова заборгованість - це в основному заборгованість, не пов'язана з операційною діяльністю. Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками], але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною. Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.