Смекни!
smekni.com

Оподаткування підприємств (стр. 11 из 16)

Відрахування в цільові державні фонди нині становлять значні за обсягом суми коштів, що суттєво впливає на фінансово-господарську діяльність підприємств. Цей вплив виявляється в такий спосіб.

* По-перше, через формування валових витрат, які виключаються із суми скоригованого валового доходу. Відтак відрахування в цільові державні фонди зменшують оподаткований прибуток, а отже, і суму податку на нього.

* По-друге, через формування поточних витрат (собівартості). Указані відрахування збільшують собівартість, що відповідно може зменшити прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) або збільшити їхню вартість, а отже, створити проблеми зі збутом продукції.

* По-третє, через використання прибутку. Це має місце тоді, коли відрахування (збори) здійснюються за рахунок прибутку під-
приємства.

Отже, вплив названих відрахувань на фінансово-господарську діяльність підприємств є суперечливим. Можливість підприємств впливати на формування абсолютної суми відрахувань у цільові фонди є обмеженою. Це пояснюється тим, що нормативи відрахувань визначено законодавчо і вони однакові для всіх суб’єктів господарювання. Кількість суб’єктів господарювання, які користуються пільгами щодо таких зборів, також обмежені. Можливість впливати на розмір зборів з боку суб’єктів господарювання пов’язана з формуванням показників, стосовно яких встановлено нормативи відрахувань (сплачена сума заробітної плати, валовий дохід, вартість товарної продукції, обсяг реалізації продукції та ін.).

Схему участі підприємств у формуванні цільових державних фондів показано на рис. 1.12.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Порядок визначення відрахувань встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року та внесеними змінами до цього закону від 15 липня 1999 р.

Платниками такого збору є:

* суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські установи й організації, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників;

* філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників збору, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені на іншій території;


Рис. 1.12. Структурно-логічна схема участі підприємств у формуванні цільових державних фондів


* фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси;

* фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами;

* юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

* суб’єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) — виробники та імпортери тютюнових виробів;

* суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платники, коштовних каменів;

* юридичні та фізичні особи за відчуження легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;

* підприємства, організації, установи незалежно від форми власності, які придбавають нерухоме майно, крім державних підприємств, організацій, установ, які придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів;

* підприємства, організації, установи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку.

Є певні особливості визначення об’єкта оподаткування для обчислення суми збору щодо окремих суб’єктів підприємницької діяльності.

Суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні і фізичні особи), які використовують працю найманих працівників, для визначення суми збору беруть фактичні витрати на оплату праці, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком: витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок; премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі.

Платникам збору, які мають найманих працівників, але не здійснюють виплат на оплату їхньої праці, для визначення суми збору розрахунково визначається показник, як добуток мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати.

Не беруть у розрахунок для обчислення збору витрати на виплату доходів у вигляді дивідендів, відсотків, інші витрати, що не враховуються за обчислення середньомісячної зарплати з метою призначення пенсій.

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, що не використовують найманої праці, для обчислення збору беруть суму свого оподаткованого доходу (прибутку).

Суб’єкти підприємницької діяльності — платники збору зобов’язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду України. Слід звернути увагу, що інформацію про таку реєстрацію вимагають комерційні банки у разі відкриття банківських рахунків.

Ставки збору встановлено і диференційовано за категоріями платників. Для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, затверджено ставку 32% від згадуваного вище об’єкта оподаткування.

На підприємствах, де працюють інваліди, ставку збору диференційовано. На заробітну плату та інші виплати інвалідам, що є об’єктом оподаткування, збір нараховується у розмірі 4%. Щодо інших працівників використовується ставка 32%.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, що не користуються найманою працею, зобов’язані нараховувати 32% збору від суми оподаткованого доходу (прибутку).

Слід звернути увагу на особливість визначення джерела сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Як відомо, оплата праці найманих працівників суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється за рахунок двох джерел:

— собівартість (основна й додаткова заробітна плата, інші види заохочень, виходячи з тарифних ставок);

— прибуток (премії, заохочення).

Тому сума збору на ту частину витрат на оплату праці, що віднесена на собівартість, також відноситься на собівартість. Сума збору на другу частину витрат на оплату праці, що здійснюється за рахунок прибутку, перераховується за рахунок прибутку.

Отже, обсяг витрат на оплату праці і структура джерел указаних витрат впливатимуть на формування собівартості, а значить, і на прибуток суб’єктів господарювання.

Із суми сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють за трудовими договорами (контрактами), виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування нараховується у розмірі 2% якщо сукупний дохід є більшим за 150 грн., або 1%, якщо сукупний дохід є меншим. Цей збір здійснюється за рахунок нарахованого доходу (заробітної плати). Відповідальними за утримання цього збору є суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні й фізичні особи), що використовують працю найманих працівників.

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.

На рис. 5.13 приведена інформація, щодо платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, об’єктів оподаткування та розміру ставок збору згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”» від 15 липня 1999 року.

Пенсійний фонд включається до державного бюджету. Забороняється використання коштів фонду не за цільовим призначенням, у тім числі на кредитні, депозитні операції, надання позичок. Тимчасово вільні кошти фонду, за браком заборгованості у виплаті пенсій, можуть бути використані Пенсійним фондом на придбання державних цінних паперів.

Збір на обов’язкове соціальне страхування. Порядок визначення збору встановлено Законом України «Про збір на обов’язкове соціальне страхування» від 26 липня 1997 р.

Особливість такого збору полягає в тім, що він включає і збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. У зв’язку з цим скасовані відрахування підприємств у Фонд сприяння зайнятості населення, що здійснювались згідно із Законом України «Про систему оподаткування» від 2 лютого 1994 р.


ПЛАТНИКИ ЗБОРУ ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ Ставки збору від об’єкта оподаткування
1 Юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, громадські установи й організації, об’єднання громадян, а також
фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (їхні філії та відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичні особи, розташовані на іншій території)
Фактичні витрати на оплату праці працівників, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт за угодами цивільно-правового характеру 32%4%
2 Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, котрі не використовують працю найманих працівників, а також особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності (адвокати, приватні нотаріуси, інші особи), але займаються діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу Сума оподаткованого доходу 32%
3 Фізичні особи, які працюють на умовах трудового (контракту) або виконують роботи згідно з цивільно-правовими договорами Сукупний оподаткований дохід 1%
2%
4 Юридичні і фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валюти Сума операції з купівлі-продажу валюти 1%
5 Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами Вартість реалізованих ювелірних виробів 5%
6 Юридичні та фізичні особи за відчуження легкових автомобілів Вартість легкового автомобіля 3%
7 Суб’єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) — виробники та імпортери тютюнових виробів Вартість вироблених та імпортованих тютюнових виробів з урахуванням акцизного збору, що підлягають продажу, обміну, безоплатній передачі 1%
8 Підприємства, установи та організації, які придбавають нерухоме майно Вартість нерухомого майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу 1%
9 Підприємства установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку Вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку, сплачених споживачами цих послуг 6%

Рис. 1.13. Структурно-логічна схема визначення зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування